ІНСАЙД: Джерела з середовища УПЦ МП на умовах анонімності повідомляють, що текст рішень був готовий ще напередодні
Як стверджують джерела наближені до керівництва УПЦ МП, вчора керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній (Паканич) запропонував очільнику УПЦ МП митрополиту Онуфрію (Березовському) вже готові проєкти рішень, які, власне, рішеннями назвати можна лише умовно.
У проєкті не пропонувалось навіть натяку на можливість розриву адміністративної єдності з російською православною церквою, яка цілковито підтримує війну проти України, а засудження самої війни виглядало кволо, так, нібито духовенство УПЦ МП остерігається прогнівити своїх московських начальників.
На жаль, митрополит Антоній (Паканич) переконав митрополита Онуфрія (Березовського) прийняти саме таку, нерішучу, редакцію рішень Синоду. А вже сьогодні, всім членам Синоду було запропоновано, у добровільно-примусовому порядку, проголосувати за вказані рішення.
Якщо проаналізувати рішення, написані Паканичем під імовірним керівництвом москви, то стають зрозумілими і цілі, які переслідував архієрей, просуваючи документ, котрий захищає інтереси росії.
По-перше, рішення Синоду передбачають, за будь-яку ціну, збереження цілісності структури УПЦ МП. Про цю мету діяльності Паканича неодноразово підкреслювалось у попередніх дописах.
Для досягнення такої мети, рішення, запропоновані Паканичем і прийняті Синодом, відтерміновують сам процес прийняття реальних, основоположних рішень про подальшу долю УПЦ МП на невизначений термін.
Фактично всім священникам, архієреям та вірянам, які хочуть розірвати адміністративний зв’язок з рпц, пропонується зачекати і не вживати ніяких заходів, оскільки «найближчим часом» має відбутись «зібрання мирян і єпископів», на якому й відбудеться обговорення цього питання.
Своєю чергою, таке відтермінування з невизначеним строком, вирішує другу ціль сьогоднішніх рішень Синоду – збереження адміністративної єдності та безумовного підпорядкування УПЦ МП російській православній церкві.
Сьогодні Паканичу вдалось переконати членів Синоду та митрополита Онуфрія (Березовського) у тому, що саме це рішення є єдиним правильним у нинішніх реаліях.
Здивування викликає той факт, що серед членів Синоду не віднайшлось сміливця, який би заперечив таку позицію Антонія (Паканича) і нагадав присутнім синодалам, що не може Українська Церква залишатись у єдності з тим, хто благословив та ідеологічно виправдовує масові вбивства українців, у тому числі, й вірян УПЦ МП.
