Понеділок, 15 Липня, 2024
Бiльше

    LA CROIX: православний хрестовий похід Путіна в Африці

    В офіційному римо-католицькому журналі Франції LA CROIX, у номері від 29 травня 2024 року було опубліковано важливу статтю Мало Треска про вторгнення Московського Патріархату на африканський континент в останні роки.

    Оглядач вважає, що Московський патріархат у зв’язку зі зниженням свого впливу на пострадянському просторі та на тлі війни в Україні концентрує свій вплив на всю Африку. Ця амбітна стратегія є частиною ширшого геополітичного наступу Кремля, передає сайт Світло Фанару.

    Текст також міститьзаяви прп. Митрополит Камеруну пан Григорія, єрарха Александрійського Патріархату і всієї Африки, який добре знає як християнство в Африці, так і методи впливу Московського Патріархату.

    Православний хрестовий похід Путіна в Африку

    Мало Треска

    27 липня 2023 року виступив президент Росії Володимир Путін. Одягнений у  шапочку, розшиту золотими крилами серафимів, Патріарх Московський Кирило вийшов на сцену храму Петербургського конференц-центру. Перед ним були глави держав, урядовці та міністри з усієї Африки для участі в російсько-африканському економічному саміті.

    «Росія ніколи не розглядала африканський континент як простір для експлуатації чи колонізації», — почав предстоятель РПЦ. «Вона ніколи не розмовляла з африканськими народами з поблажливістю, не використовувала мову зверхності чи сили», — продовжив він, наголошуючи на «старих і дружніх стосунках» між його країною та присутніми в аудиторії.

    Його промова окреслила культурну та духовну співпрацю, засновану на спільній прихильності до «незмінних моральних цінностей»: патріотизму, традицій, сім’ї чоловіка та жінки та відмови від гомосексуалізму. Це контрастувало з «декадентським» Заходом, пронизаним моральним релятивізмом і споживацтвом. Коли він обговорював розгортання Російської Церкви в Африці, його пропозиції ставали дедалі відвертішими. «Московський Патріархат відкритий для будь-якої ініціативи, яка служить благу людей і встановленню миру», — підсумував він, подякувавши нинішній владі за сприяння реєстрації нових російських парафій у своїх країнах. Серед лідерів, присутніх під час виступу, були президент Камеруну Пол Бійя та президент Центральноафриканської Республіки Фостен-Аршанж Туадера.

    Проникнення російських радників у політичні сфери, пропагандистські мережі, що сидять на хвилі антифранцузських настроїв, і розробка корисних копалин є частиною ширшого геополітичного наступу Кремля. Російська православна церква (РПЦ) також розширила свою діяльність в Африці протягом кількох років, часто слідуючи маршрутами найманців Групи Вагнера, багато з яких інтегровані в російську армію. На своєму веб-сайті РПЦ заявила про 200 парафій у 25 африканських країнах, включаючи Центральноафриканську Республіку та Чад.

    Ця експансія, прискорена війною в Україні, мала на меті розвиток релігійної «м’якої сили», яка підтримує більш широкий цивілізаційний проект Путіна. «Церковний проект тут підтримує політичний. Це подвійна операція і прихована частина наступу Москви з метою контролю над світовим православ’ям», — підтвердив богослов і фахівець Жан-Франсуа Колосімо.

    «Немає канонічного обґрунтування»

    Це розширення все ще шукає інституціоналізації. У грудні 2021 року створення патріаршого екзархату для Африки стало серйозним стратегічним зрушенням. У той час це рішення викликало резонанс як новий вибух у розколотому ландшафті світового православ’я: воно офіційно закріпило відмову Москви визнати Африку канонічною юрисдикцією Александрійського Патріархату, що до того часу не заперечувалося.

    Чому цей розворот? «Це рішення мало на меті накласти санкції на Патріарха Александрійського Феодора II, (який залишається) близьким до Константинополя, за визнання автокефальної Православної Церкви України (ПЦУ) у 2019 році, яку Москва вважає розкольницькою. Для Кирила кожен, хто спілкується з розкольником, сам стає розкольником», – пояснив Константінос Вєточников, доктор теології та історії Візантійської бібліотеки Колеж де Франс. За його словами, Кирило скористався цим «приводом», щоб легітимізувати свій хрестовий похід в Африку, хоча російські виправдання не базуються «на канонічній основі». РПЦ, зі свого боку, говорить про «повернення» на свої землі, посилаючись на свою давню присутність в Абіссінії (з 19 століття) та Єгипті (з 1914 року).

    Три роки точилася запекла битва на землі між Александрією та Москвою. У березні 2023 року Феодор ІІ засудив у грецькій газеті: «Нерозривно пов’язаний з політичними претензіями Російської держави, Московський Патріархат, керований надзвичайно авторитарними тенденціями домінування в Православ’ї, з’явився в Африці, проникаючи та кидаючи виклик багатовіковим установам». У своєму Telegram-каналі російський митрополит Клінський Леонід (Горбачов), екзарх Африки з 2021 по 2023 рік, відповів, що «ступив на канонічну пустелю», де «перспективи чудові».

    Леонід, близький соратник Вагнера

    Митрополит РПЦ Леонід Клінський: вибір цієї неоднозначної постаті представляти російське православ’я в Африці виявив переплетення духовних і геополітичних ставок на цих територіях. Маючи військову підготовку та службу в Червоній армії у 1980-х роках, він служив у різних гарячих точках – на Кавказі, у Сербії під час Балканських воєн та в Єгипті під час Арабської весни. «Цей польовий діяч, якого підтримували ультраконсервативні елементи патріархату, був близький до Євгена Пригожина (1961-2023), засновника Вагнера, чиї звірства в Африці добре задокументовані», — зазначив Антуан Нів’єр, професор російської цивілізації в університеті Лотарингії.

    Після падіння Пригожина у 2023 році Леонід вибув. «Він посварився з кланом Путіна і був усунений з посади екзарха Африки через нібито фінансові зловживання в його московській парафії», – уточнив фахівець. Його наступником став молодий єпископ Костянтин Зарайський. «У нього не такий статус, але Кирило підніс його до почесного сану митрополита», — зауважив Антуан Нів’єр, визначивши ще одну ознаку бажання Москви «посилити політику проникнення» в Африку.

    Змінні реалії

    Наскільки значуще російське православ’я в Африці? Це важко оцінити на континенті з надзвичайно різноманітною та мінливою церковною реальністю. Хоча вона далека від масового зростання євангелістів, вона виграє від «сприятливого середовища, з перевагою в тому, що не є колоніальною церквою, має одружене духовенство та менш підозріло ставиться до місцевих практик, таких як поклоніння предкам», зазначив богослов і фахівець Жан-Франсуа Колосімо.

    Наскільки можна довіряти заяві Москви про 200 парафій? Щоб підтвердити це, фотографії нещодавно відкритих церков і придбаних земель – у Малаві, Кенії, Камеруні, Нігері та Танзанії – заполонили веб-сайт нового Російського екзархату для Африки. “Насправді деякі проекти, ймовірно, ніколи не будуть завершені”, – заперечив він.

    Архієпископ Григорій, екзарх Олександрійського Патріархату в Центральній Африці, зі свого місця в Яунде він спостерігав за усталеним modus operandi: «Під виглядом допомоги африканському населенню шляхом розвитку гуманітарної інфраструктури (дитбудинки, колодязі, клініки) російські місіонери регулярно приїжджають, щоб виявити наші слабкі місця та використати наші прогалини».

    Попри кілька подальших заходів, російська православна влада відмовилася від коментарів. Публічно вони завжди заперечували, що пропонували неофіційні кошти для вербування свого духовенства. Проте четверо місцевих спостерігачів, опитаних  La Croix, підтвердили заяви архієпископа Григорія – і вказали, не надавши доказів, що фінанси деяких православних парафій «суттєво покращилися» після їхньої вірності Москві.

    Критерії набору?

    За словами архієпископа Грегорія, «росіяни спеціально націлені на лідерів вільних, мандрівних і опортуністичних християнських церков, яких тисячі в Африці». Але не тільки вони, оскільки з 2022 по 2023 роки 6 із 38 священиків і дияконів його єпархії перейшли на російську сторону. «Крім спокуси грошей, деякі знали, що я збираюся їх звільнити з різних причин: поведінка, непокора», — пояснив він. Щоб оформити свою прив’язаність до Москви, вони повинні були письмово присягнути, що не зазнавали «жодного зовнішнього тиску», не шукали «особистої вигоди» і зробили це «виключно для того, щоб врятувати свою душу від духовної небезпеки бути пов’язаними з розколом в Україні».

    Серед цих перебіжчиків є отець Жан Бессала в Яунде. Він стверджував, що його ворота в російське православ’я були через соціальні мережі. «На наших телефонах ми бачимо, як Москва святкує свої вчення. Для мене це єдина церква, яка поважає обряд і залишається прив’язаною до апостольської традиції», — заявив він, не бажаючи заглиблюватися в теологічні розбіжності.

    Заперечуючи, що йому пропонували гроші, він наполягав на тому, що він «добровільно» залишив Александрію виключно «керуючись своєю вірою». За нашою інформацією, тоді на нього тяжіли підозри в незаконному екзорцизмі та привласненні пожертвувань у підконтрольному йому дитячому будинку. Сьогодні він спростував ці звинувачення, зізнавшись лише в тому, що в минулому пережив «дрібні людські сварки».

    На фотографії, зробленій у лютому 2023 року, Жан Бессала позував із російським місіонером Георгієм Максимовим, якому було доручено оцінювати кандидатів у священство, та ще одним нещодавно прийнятим камерунським священиком Бенуа Овоною. Згідно з офіційним документом, з яким ознайомилося  La Croix, останнього було звільнено з духовенства Александрії в 2009 році за «неканонічні дії та поведінку». Нарешті, вказуючи на туманність, що оточує російську церковну мережу в Африці, отець Жан неодноразово відмовляється назвати назву церкви, якій він зараз служить: «Нам нема чого приховувати, але я не можу».

    Майбутнє цих парафій – питання ширше: чи переживуть вони постпутінсько-кирилівську епоху в Росії? Очікується, що в найближчі місяці Москва зробить подальші кроки. На Експофорумі у Санкт-Петербурзі Патріарх Кіріл завершив свою промову, звернувшись до «божественного благословення» на всіх африканських лідерів, перш ніж піти під бурхливі оплески.

    Православна туманність на африканському континенті

    Згідно зі звітом Pew Research Center за 2017 рік, африканські православні християни становлять 15% світового православного населення. В основному вони зустрічаються в Ефіопії, де вони становлять 43,5% населення, і Еритреї, де вони складають 30%.

    Африка визнана канонічною територією Александрійського Патріархату, який є спадкоємцем ранніх християнських церков Пентархії. З другої половини 20 століття ця грецька православна церква зазнала значного зростання в Африці на південь від Сахари, зокрема завдяки створенню парафій і місій, які підтримувалися грецькою державою. З 2004 року його патріархом є Феодор II.

    У 2021 році Російська православна церква оголосила про створення конкурентного патріаршого екзархату для Африки, який, за її даними, налічує 200 парафій у 25 країнах. Ця внутрішньоправославна напруга викликає занепокоєння серед інших християнських конфесій, особливо у Ватикані, де за цим питанням уважно стежать.

    Найсвіжіше

    Популярне