У понеділок, 29 січня, у російській столиці Москві відбувається засідання Вищого загальноцерковного суду Російської православної церкви щодо позбавленого сану митрополита Лєоніда (Гобачьова), колишнього «екзарха РПЦ в Африці» та відправленого Синодом РПЦ на спокій. Кілька місяців тому, коли я міркував як далеко «підуть» Лєоніда, я не уявляв, що все зайде настільки далеко. Тепер я не виключаю, що після відправлення на спокій Лєоніда як мінімум заборонять у служінні, як максимум – його спіткає доля іншого бунтівного священнослужителя РПЦ – забороненого екс-схиігумена Сєргія (Романова), який зараз перебуває за ґратами за рішенням вже світського суду.
Давайте згадаємо як розгорталися події. За кілька днів до кінця 2021 року Синод РПЦ утворює в Африці незаконну, нелегітимну та неканонічну структуру, «екзархат», на канонічній території Александрійського Патріархату. РПЦ зробила це після майже двох років погроз та шантажу Александрійського патріарха Феодора через те, що Александрійська Церква офіційна визнала Православну Церкву України.
На момент створення «екзархату» Лєонід (Горбачьов) працював на посаді заступника керівника Відділу зовнішньо церковних зв’язків, а його шефом тоді був митрополит Іларіон (Алфєєв). На перший погляд, на африканському напрямку для РПЦ все складалось непогано. Але у червні 2022 року Іларіона (Алфєєва) звільняють з усіх церковних посад (хоча потім він повернувся у велику церковну дипломатію). За кілька місяців, у листопаді 2022 року, Синод Александрійської Церкви позбавляє сану Лєоніда (Горбачьова). Десь у цей самий час публічна риторика Лєоніда стає «турбопатріотичною» і він стає симпатиком Євгенія Прігожина та ПВК «Вагнер», на базі яких і розгортався «екзархат». З часом інші Помісні Церкви почали ухвалювати такі самі рішення про позбавлення сану Лєоніда. Одночасно «екзарх» РПЦ в Африці та його прихильники починають публічно критикувати ВЗЦЗ та, часом, самого патріарха Кіріла. Потім стаються невдалий заколот Прігожина та його загибель в авіатрощі. І за пару місяців в опалу потрапляє сам Лєонід.
Виходячи з хронології подій спадає на думку, що Лєоніда (Горбачьова) просто «кинули на амбразуру». За що він дуже образився.
Не будемо недооцінювати: РПЦ – велика і серйозна організація. І значні рішення, як то створення «екзархату», ухвалюються із зважанням всіх «за» і «проти». Але як це часто буває у великих організаціях, підлеглі не завжди доносять керівництву повну картинку. У РПЦ не могли не передбачити негативних для них сценарій розвитку подій. Але могли не донести це до тих, хто ухвалює рішення.
Картина вимальовується наступна. Митрополит Іларіон (Алфєєв), як шеф російської церковної дипломатії, подав своєму шефу – патріарху Кірілу – прикрашену картинку щодо створення «екзархату». Мовляв, щойно РПЦ створить «екзархат» в Африці – патріарх Феодор злякається, відкличе своє визнання ПЦУ і РПЦ вийде переможницею. Але сталося все навпаки. РПЦ зазнала ніщивних репутаційних і фінансових втрат. Певно тому Іларіон (Алфєєв), як відповідальний за зовнішню церковну політику, був звільнений з усіх посад і відправлений до Угорщини. «Екзарх» Лєонід зрозумів, що його «кинули» і, м’яко кажучи, образився і на ВЗЦЗ, і на Іларіона (і його наступника Антонія (Сєврюка), і на патріарха Кіріла. Можливо, якби Лєонід вів себе спокійніше, його без зайвого галасу перевели на іншу єпархію. Та певно гоноровість Лєоніда завадила йому домовитись з верхівкою РПЦ.
Тому спочатку його позбавили посади «екзарха» та настоятельства храму у Москві. Потім Синод РПЦ відправив його на спокій. А тепер він має предстати перед церковним судом за «непослух». Цікаве ще таке співпадіння. Повістку з викликом до церковного суду Лєонід отримав через кілька днів після того як Всесвітня радіослужба БіБіСі оприлюднила матеріал, в якому на півсвіту прозвучало, що РПЦ банально купляла священників в Африці (не без допомоги ПВК «Вагнер») і робила це, щоб помститися Александрійському Патріархату за визнання ПЦУ.
Сам Лєонід себе винуватим не вважає і погрожує верхівці РПЦ все «розкласти по поличках».
Подібна доля вже спіткала іншого бунтівника – забороненого екс-схиігумена Сєргія (Романова), який нещадно критикував верхівку РПЦ та президента РФ Путіна. За дивним збігом обставин, за Лєоніда вступилася відома російська акторка Марія Шукшина. Яка до цього так само захищала Сєргія (Романова). Тоді на боці ченця-заколотника виступив полковник ГРУ у відставці Владімір Квачков, а також «казацькі» організації, що підпорядковувались опальному раднику Путіна Владіславу Суркову, який мав прямий зв’язок з російською воєнну розвідкою – ГРУ.
