Президент України Володимир Зеленський на початку свого правління намагався не втручатись в релігійні питання і вплив росії на Україну через УПЦ МП. Проте зараз він змінив свою політику на значно радикальніші кроки, щодо Московського патріархату в Україні. Саме із цією зміною пов’язана низка обшуків СБУ у приміщеннях УПЦ в єдності з Московським патріархатом та перевірка на наявність проросійських матеріалів і зв’язків у єпископів та священників з Росією. Крім цього звільнення Івана Баканова, який симпатизував УПЦ МП із посади голови СБУ теж вплинуло на ці процеси. Замість нього призначили Василя Малюка.
Як повідомляє джерело ВВС в СБУ, співробітники СБУ показали президенту України докази співпраці представників УПЦ МП з окупантами, після чого отримали дозвіл на системні слідчі дії щодо представників цієї релігійної організації.
Окрім того, чітким сигналом зміни політики президента щодо церковного питання було публічне оголошення Зеленським початку співпраці з радником у церковних справах Віктором Єленським.
Пан Єленський відомий своїм прихильним ставленням до автокефальної Церкви, незалежної від Москви і до отримання Томоса.
У розмові з ВВС пан Єленський вказував, що президент вирішив глибоко вивчити церковне питання і задля захисту національної безпеки країни розібратись з російським впливом на УПЦ МП. Та активніше працювати для об’єднання українського православ’я.
За словами Єленського, президент вже суттєво змінив ставлення до Православної церкви України, створенню якої сприяв попередній президент Петро Порошенко. Через що у перші роки правління Зеленського його адміністрація мала певну напругу у стосунках з ПЦУ.
Також співрозмовники ВВС у парламенті вказували, що президент перебуває на межі ухвалення важливих церковних рішень.
Зеленський може підтримати один із багатьох законопроєктів про заборону Московського патріархату в Україні, або висунути свій аналогічний законопроєкт. 1 грудня Зеленський ухвалив рішення РНБО. Останнє, своєю чергою, розглянувши діяльність релігійних організацій на території України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів вирішило доручити Кабміну внести у двомісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроєкт щодо «унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організацій відповідно до норм міжнародного права у сфері свободи совісті та зобов’язань України у зв’язку зі вступом до Ради Європи».
Звісно, що під заборону найперше потраплять представники УПЦ МП, яка донедавна офіційно була частиною Московського патріархату і лише в травні нібито змінила статут залишивши там згадку про грамоту Московського патріарха Алексія ІІ.
За словами релігієзнавців, УПЦ МП досі з’єднання з іншими Церквами через РПЦ. До того ж вона не оголошувала про свою автокефалію. У самій УПЦ МП зв’язок з Росією заперечують, а докази роботи на рф називали «безпідставними». В УПЦ МП навіть вимагали, бо СБУ не знайшла зброю чи бойовиків в Лаврі.
Друге доручення РНБО – державній службі з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Вона має провести експертизу статуту про управління УПЦ МП на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом і за необхідності – вжити передбачених законом заходів.
Профільний закон давно передбачає, що церкви із центром у Росії мають вказувати це у своїй назві. Проте ця норма майже не працювала щодо УПЦ МП і «перейменовуватись» ніхто не хотів, попри те, що на тимчасово окупованих регіонах УПЦ МП гордо залишала в своїй назві «Московського патріархату».
РНБО попросила забезпечити перевірку наявності правових підстав та дотримання умов користування релігійними організаціями майном, яке перебуває на території Києво-Печерської Лаври. Зараз майно Лаври у державній власності, проте його орендує УПЦ МП. Натомість ПЦУ також просить надати їй частину майна для проведення богослужінь у Лаврі. ДЕСС відмовила ПЦУ у реєстрації монастиря у Києво-Печерській лаврі через відсутність права на власність в ній.
Четверте доручення президента – спеціальним органам “активізувати заходи з виявлення та протидії підривній діяльності російських спецслужб у релігійному середовищі України”. Саме цим СБУ зараз активно почала займатись впродовж останніх місяців.
Також РНБО запровадило санкції щодо осіб на які вказали СБУ. Хто потрапив під санкції – поки що невідомо.
Окрім того, президент доручив суттєво розширити повноваження державної служби з етнополітики та свободи совісті для роботи у релігійній сфері.
“Цими та іншими рішеннями ми гарантуємо Україні духовну незалежність”, – наголосив президент, але додав, що це робитимуть тільки у правовий та демократичний спосіб.
