Заяви литовського прем’єр-міністра Інгріди Шимоніте українським ЗМІ про позицію Литовської православної церкви щодо війни Росії в Україні необґрунтовані, заявили в Литовській православній єпархії на офіційному сайті.
Так єпархія відреагувала в понеділок на інтерв’ю прем’єр-міністра інформаційній агенції «Укрінформ», що відбулося кілька днів тому, про те, що Литовська православна церква, яка на початку війни займала помірковану позицію щодо війни рф проти України, пізніше, «на жаль, за дуже короткий час передумала», звільнивши кількох священнослужителів через критичні зауваження на адресу патріарха Кіріла, який підтримував Кремль у війні проти України.
«Це твердження не має нічого спільного з дійсністю. Віленсько-Литовська єпархія засудила війну, виступивши з відповідною заявою, наступного ж дня після її початку, 25 лютого. За цим послідувала заява митрополита Віленського і Литовського Інокентія від 17 березня, в якій прямо говорилося як про засудження війни, так і про незгоду з патріархом Кірілом. Ця заява була помічена в усьому православному світі», – йдеться в заяві православної єпархії Литви.
Щодо заборонених священників, то їх нібито покарали не за антивоєнну позицію, а за скоєння низки тяжких церковних злочинів – таких як зневажання священицької присяги та клятвопорушення».
У заяві наголошується, що «місяцем пізніше митрополит Інокентій у новій заяві підтвердив свою антивоєнну позицію, те ж саме в численних інтерв’ю литовським ЗМІ неодноразово робив і вікарій Віленсько-Литовської єпархії, єпископ Тракайський Амвросій», при цьому зі своїм зверненням «на підтримку позиції митрополита Інокентія і проти війни виступили» тисячі мирян Віленсько-Литовської єпархії, підписи яких було зібрано в усій країні та передано президенту Литви Гітанасу Науседі.
Однак, виступаючи перед журналістами в середині жовтня, єпископ Амвросій не став називати, хто, на думку Литовської православної церкви, винен у війні в Україні.
«Усі на землі як велика сім’я. І коли люди лаються, воюють, б’ються, питання – хто винен у цій родині? (…). Говорити, що чоловік винен, чи дружина, чи діти, думаю, було б помилкою. Думаю, що винні ті, хто мав на меті, щоб сталася ця війна. А в кого є така мета, тільки Бог знає», – сказав тоді єпископ.
В інтерв’ю «Укрінформ» минулого тижня литовський прем’єр-міністр також розповіла, що на початку війни зустрічалася з релігійними лідерами різних конфесій, зокрема православних, щоб обговорити, яку підтримку релігійні громади можуть надати Україні та біженцям.
«Тоді Православна церква зробила дуже обґрунтовану заяву про те, що вони відчували з приводу війни. На жаль, вони „передумали“ за дуже короткий час. Священнослужителі, які не згодні з позицією Московського Патріархату, були змушені покинути Церкву», – сказала Шимоніте, маючи на увазі відсторонення від сану чотирьох священнослужителів, які критикували кремлівське вторгнення.
Після того, як частина православних священників Литви почала критикувати кремлівське вторгнення, митрополит Інокентій наприкінці червня позбавив священного сану чотирьох священнослужителів. Їх визнано такими, що вчинили канонічні злочини. Самі священники кажуть, що таке рішення щодо них ухвалили саме тому, що вони критикували вторгнення в Україну і підтримку цих дій РПЦ.
Православні також критикують заяви прем’єр-міністра про те, що російські православні становлять меншість вірян у Литві – за їхніми даними, релігія об’єднує близько 100 тис. вірян. Інгріда Шимоніте сказала: «Їхній вплив у Литві, я б сказала, досить маргінальний, тому що ми католицька країна, а російсько-православна меншина – невелика. Другою за чисельністю є польська меншина, і вони також католики. Литовська Православна Церква є частиною Московського патріархату».
Вони також стверджують, що, всупереч заявам прем’єр-міністра, українці також відвідують служби в їхніх церквах.
«Таке твердження свідчить про те, що пані прем’єр-міністр або введена в оману, або їй не надано всієї інформації щодо ситуації, яка склалася, а в храмах Віленсько-Литовської єпархії молиться багато православних українців», – ідеться в заяві єпархії.
У ній також наголошується, що більшість українців віддають перевагу богослужінням, які проводяться церковно-слов’янською мовою, а «для тих із них, хто хоче молитися рідною мовою, проводять регулярні богослужіння українською», водночас «Патріарха Кіріла на цих богослужіннях не згадують». Раніше у Литовській філії РПЦ зазначали, що роблять це, щоб не «створювати перешкод людям».
З того, що було опубліковано в обговорюваному інтерв’ю, «складається враження, що в урядових колах бракує всебічної та об’єктивної інформації про справи Православної Церкви в Литві», йдеться в заяві.
«Виправити це міг би конструктивний діалог, до якого священноначалля Віленсько-Литовської єпархії закликає владу від початку війни в Україні», – підкреслюють представники православних.
Варто зазначити, що РПЦ за кордоном перетворилась на токсичну організацію, яка вже майже не асоціюється із Церквою чи вірою в Бога. У Латвії, Литві та Естонії від структури РПЦ вимагають розірвати зв’язки з Москвою та отримати автокефальний (незалежний) статус.
Священник УПЦ МП Андрій Пінчук аналізуючи рішення жовтневого собору Латвійської Православної Церкви Московського патріархату вважає, що вона почала фрагментуватись і розсипатись.
Натомість РПЦ підозрюють в стеженні за військовими об’єктами. Зокрема, РПЦ скуповує в Норвегії нерухомість поряд із військовими базами.
Також у Литовській філії РПЦ на деяких службах не поминають Кіріла, щоб не «створювати перешкод людям»
