Московський патріархат на нещодавньому Синоді прийняв рішення, які свідчать, що УПЦ МП досі перебуває у підпорядкуванні Російської Православної Церкви. Синод РПЦ розпоряджається кліриками РПЦ, як своїми власними.
Зокрема у журналі №114 Синод Російської Православної Церкви затвердив митрополита УПЦ МП на Вінниччині Іонафана (Єлецьких), якого звинувачують в СБУ у роботі на росію, до складу Комісії у справах старообрядних парафій та взаємодії зі старообрядництвом. Про це повідомлено на офіційному сайті Московського патріархату.
Крім цього, до Комісії у справах старообрядних парафій та взаємодії зі старообрядництвом РПЦ вписала архимандрита Ахилу (Шахтаріна), духівника жіночого старообрядного монастиря на честь ікони Богородиці «Києво-Братська» Київської митрополії.
Рішення про затвердження нового складу РПЦ прийняла після заслухання доповіді митрополита Волоколамського Антонія (Севрюка), голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату. Раніше він говорив, що РПЦ в Україні у «дуже важкій ситуації».
Чи відреагують якось у «незалежній» УПЦ МП? Чи будуть і далі мовчати як риба у воді та зосередяться на протидії об’єднання православ’я в Україні? Адже саме за такими вказівками поїхав митрополит Павло до Туреччини, де він зустрічався з єрархами РПЦ.
Очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій мав би скликати Собор УПЦ МП і різко відреагувати на незаконні призначення Московським патріархатом митрополита і архімандрита “УПЦ” в склад комісії РПЦ, а також на незаконні рішення РПЦ, щодо окупації Кримської і Ровеньківської єпархії “УПЦ”. Проте, якщо у червні цього не було зроблено, то мало що свідчить про те, що це буде зроблено зараз.
Якщо Онуфрій проігнорує і цього разу свавілля РПЦ, то це буде черговим свідченням несправжності «незалежності» і УПЦ МП від РПЦ про яке було заявлено на Соборі в Феофанії. Адже не може бути незалежної Церкви, якщо її єпископами керує інша Церква. Знову постає питання про заборону перебування в Україні підконтрольної країні-агресору організації – тобто УПЦ МП.
Натомість УПЦ МП відкрила справжню боротьбу проти переходів парафій до ПЦУ. УПЦ МП випускала численні заяви Юридичного відділу, Київської митрополії і всіх можливих ГО проти «захоплення» парафій і «переведення» їх до ПЦУ.
УПЦ МП навіть хвалилась, що ООН вимагає припинити «гоніння». Про це вже Духовний Фронт описував. Таке разючо інше ставлення до «захоплення храмів» ПЦУ може наштовхувати на певні думки, в той час, коли немає ніякої реакції на масові і одночасні «захоплення», які здійснює РПЦ завдяки окупації України. Ми вже писали про те, що своїми криками про «гоніння в Україні», УПЦ МП намагається легітимізувати російське вторгнення в Україну.
Таким чином УПЦ МП стає «боляче» лише коли забирають від неї парафії і єпархії до ПЦУ, а от коли до РПЦ, то нічого критичного на їх думку не відбувається. Ніяких гоніть і захоплень, судячи з реакції УПЦ МП – немає. На кого тоді працює УПЦ МП? На український народ, який прагне єдності, чи на росію, яка хоче розділити Україну?
Раніше Духовний Фронт України повідомляв, що РПЦ визнала окупацію територій України вслід за путіним і забрала єпархію від УПЦ МП.
