Неділя, 18 Вересня, 2022
Бiльше

    Єрарх УПЦ МП заявив, що поминання злочинця в рясі Кіріла не означало підпорядкування йому. Чому це брехня?

    Архієпископ УПЦ МП Віктор (Коцаба) прокоментував зупинення поминання патріарха Московського Кіріла в єпархіях УПЦ МП виданню Politica. Єрарх заявив, що згадування імені Гундяєва нібито не означало підпорядкування УПЦ МП московському патріархату.

    «Зауважу, що саме згадування не несло в собі жодного адміністративного навантаження, а було лише виразом історичної духовної єдності, яку УПЦ (МП, – ред.) із РПЦ має з кінця XVII століття», – сказав єрарх УПЦ МП.

    Крім цього Коцаба похвалився грамотою від московського патріарха Алексія ІІ, яку назвав “Томосом”. За словами архієпископа УПЦ МП це доказ “самостійності” УПЦ МП, а поминання Гундяєва це всього лиш “духовна єдність”, а не адміністративне підпорядкування.

    «Тут треба чітко відрізняти єдність адміністративну від єдності євхаристичної, тобто духовної, – запевняє Коцаба. – Адміністративного підпорядкування, як я вже сказав, немає дуже давно, понад 30 років. Українська Православна Церква (МП, – ред.) ще 1990 року отримала Томос (Благословенну Грамоту) від патріарха Московського Алексія ІІ, у якому сказано, що УПЦ (МП, – ред.) стає повністю самостійною у своєму управлінні. На практиці це означає, що Російська Церква не втручається у справи Української Церкви (МП, – ред.). Тому в адміністративному плані у нас єдності чи підпорядкування не існує», – заявив Коцаба.

    Проте такі слова архієпископа не відповідають дійсності і є брехнею.

    Православна Церква знає кілька статусів: автокефалія, автономія, екзархат. Жодному із цих статусів не відповідає УПЦ МП. Щобільше, незалежність УПЦ МП не визнала жодна автокефальна Церква ні 30 років тому, ні навіть зараз – після змін у Феофанії. УПЦ МП продовжує перебувати в складі РПЦ.

    Томос про автокефалію у православні традиції має право надавати лише Вселенський патріархат. Автокефальна Церква в Україні вже є і це – ПЦУ. Якщо УПЦ МП була б справді “незалежна від москви”, тоді це самочинний розкол, який РПЦ найближчим часом осудить, але поки чекає і з “розумінням ставиться“.

    Поминання патріархів чи глави Церкви ніколи не було тільки духовним вираженням єдності, як про це заявляє Коцаба. Це завжди означало адміністративне підпорядкування. Саме тому священники згадують за богослужінням місцевого єпископа, а єпископи – предстоятеля Церкви. Тут навіть важливо, що предстоятель завжди згадується спершу, а потім нижчий за рангом єпископ. В статуті РПЦ так і було прописано, що ім’я московського патріарха згадується спершу, а вже потім ім’я очільника філії РПЦ в Україні. Тобто спершу Кіріл, а потім Онуфрій.

    Брехня архієпископа Віктора (Коцаби) розрахована на вірян УПЦ МП, які довірливо ставляться до кожного вислову священноначалля УПЦ МП. Проте правда полягає в тому, що УПЦ МП була в підпорядкуванні УПЦ МП як мінімум до 27 травня 2022 року. Після собору в Феофанії статус УПЦ МП є у підвішаному стані, але РПЦ поки не осудила їх за розкол.

    Таким чином УПЦ МП намагається потягнути час і тому не заявляє про автокефалію, адже це б означало розкол. Якщо УПЦ МП не заявляє про автокефалію, навіть неканонічну (самопроголошену всупереч існуючій в Україні), то вона далі залишається в складі Російської Православної Церкви, але з деякими істотними змінами в статуті, принятих на Феофаніївському зібранні.

    Варто зазначити, що в УПЦ МП досі є маса вірян і священників, які продовжують згадувати ім’я кровавого патріарха Кіріла (Гундяєва) за богослужінням, попри те, що останній благословив вбивати українців та захоплювати наші землі.

    По суті УПЦ МП зараз перебуває в стані бардаку, де кожен робить так, як хоче і це все дозволив митрополит Онуфрій. Хто хоче – згадує Кіріла, як свого предстоятеля, хто боїться реакції патріотично налаштованих вірян – поминає лише Онуфрія і твердить про “незалежну із 1990 року УПЦ”.

    Автор: диякон ПЦУ Іван Петрущак.

    Найсвіжіше

    Популярне