Четвер, 24 Листопада, 2022
Бiльше

    Владика Матфей: «Наше завдання, як батьків, – навчити дитину опиратися гріху»

    Ісус Христос каже: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне» (Мт.19,14). Діти – це майбутнє родини, парафії, України. У серцях маленьких парафіян, починаючи з дитячого віку, ми повинні засівати любов до Бога. Чи є дитина святою, якщо їй ще не виповнилося сім років, і вона не приступає до Сповіді?

    Як з маленької дитини зробити справжнього християнина? На ці питання відповідає єпископ Володимир-Волинський і Турійський Православної Церкви України  владика Матфей.

    «Якщо дитина до семи років не сповідається, чи означає це, що вона свята? Любі мої! Запам’ятайте, святих немає, навіть, якщо це діти. Псалмопівець Давид оспівує, що у гріхах я народжений, і в гріхах породила мене мати моя. Коли мати народжує дитину, то хіба ж вона не передає їй генетичні дані? Як тоді бути із спадковими хворобами, що генетично передається дитині від батька чи матері? А чи не задумувалися, що саме на це впливає гріх? Тільки дитина до семи років грішить несвідомо, але святих немає апріорі. Але є покоління, які відзначаються святістю. Так, і вона може передаватися з роду в рід тільки тоді, коли цей рід набожний, праведний. В такому випадку ця набожність передається дитині.

    Але коли в сім’ї говорять погані слова, клянуть, влаштовують бійки, то чи дитина до семи років зможе бути святою у такому середовищі? Навряд чи, адже дитина, як та губка, вбирає в себе все, що бачить в сім’ї, в родині, в суспільстві. І це зовсім не означає те, що вона свята. Але ми маємо забезпечити дитині виховання, тим самим вберегти її від гріха. Церква говорить про те, що до семи років дитина може несвідомо піддаватися гріху. А наше завдання, як батьків, – навчити дитину опиратися гріху. І коли дитина, починаючи із семи років, приступає до Сповіді і Причастя, вона опирається гріху. І навчитися цьому вона повинна змалку для того, щоб не стати заклятим і затятим грішником, а християнином, який опирається гріху.

    У своєму Посланні апостол Павло каже: «Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю» (Римлян 7,15). У нашому житті, інколи, відбувається саме так. Хотів би жити добре, не грішити, молитися, але не роблю цього, тому що, на жаль, виникає багато духовного спротиву. Хотів би робити добро, чинити по-Божому, але не можу. Тому діти не є такими святими, як ми вважаємо. Інколи можна почути, як не одна мати каже: «Я ж тебе не так виховувала». А справа у тому, що дитину потрібно виховувати правильно. Спочатку вказуємо дитині на недоліки, починаючи з малих гріхів, а далі навчаємо, що таке прощення і покаяння. Все має відбуватися через любов, до якої нас закликає Господь».

    Найсвіжіше

    Популярне