У Свято-Миколаївському храмі, що на території військового ліцею імені Богуна, завершують ремонт і готові до прикрашання стін образами.
Ікони до церкви зносять парафіяни, бо після виходу церкви з Московського патріархату залишилися лише голі стіни, йдеться в ТСН.
Поміж парафіян дві жінки з величезними букетами квітів. Після служби їх разом з іконами передають священникові. Іринана Мадьярова передає образ свого батька. «Він завжди хотів її віддати до храму», – каже вона.
Ікона написана на дереві, ймовірно зі зруйнованого комуністами храму на Херсонщині.
Дівчата, які допомагають військовим, а для храму ж привезли власні ікони і фарбу для стін.«Ми сьогодні молилися за українське військо в українській церкві, ми допомагаємо тим, хто найбільше потребує. Звичайно, коли ми веземо допомогу нашому війську, а вони кажуть, ну привезіть дітям, привезіть більше харчів ,бо ми в блокаді і ми ділимося…», – розповідає засновниця фонду допомоги армії Олена.
Голі стіни храму відразу впадають у очі. Окрім іконостаса немає нічого. Два місяці тому Свято- Миколаївська церква від заснування підпорядковувалася Московському патріархату. Керівництво військового ліцею Богуна, на території якого розташовано цей храм, неодноразово пропонував колишньому настоятелю отцю Валерію вийти з нього і долучитися до Православної Церкви України. Той не приховував своїх проросійських поглядів, заперечував війну.
Коли колишній настоятель у квітні вчергове відмовився полишити московську церкву, то навчальний заклад розірвав з ним угоду. І отець Валерій дав команду парафіянам звідси винести все. Під церквою навіть викопали квіти, а в самому храмі спиляли святий престол.
Нинішній настоятель отець Кіпріян згадує, що коли прийшов сюди служити, то жахнувся від стану храму. Одразу взялися білити стіни. При вході навмисне тимчасово лишили для порівняння. «Стіни всі чорні були, у кіптяві, будівельники кажуть, що вони не були пофарбовані просто піщанкою покриті, і вівтаря і храм були у такому темному, у запустінні. Храм почав відновлюватися», – каже батюшка.
На цих стінах вже три шари білої фарби. Залишилося нанести ще один і тоді, нарешті можна буде розвісити всі подаровані образи. “Великі ікони, маленькі, багато принесли”, – кажуть у церкві.
Частина парафіян полишила храм і пішла за московським батюшкою. Але до церкви долучилися нові. «Поки церква підпорядковувалася УПЦ МП ми не ходили сюди, хоча батюшка сусід мого сина старшого, ну якось серце не кликало», – каже одна із відвідувачок.
Тетяна Поета на службу приїхала електричкою, кілометрів за сорок звідси. Колись жінка вже намагалася стати парафіянкою цього храму, але тоді не склалося. «Запитала: а що ви розумієте Кирила? А вони мені сказали, що звичайно, це ж батько наш рідний, мені так боляче стало», – пригадує жінка.
А тепер знову повернулася. «Зять на фронті, онук сестри в полоні, біль, печаль і тут я знаходжу своє заспокоєння, я вірю в наші Збройні сили», – додає Тетяна.
Поки що у храмі служать лише по неділях та на свята. А після ремонту тут щодня молитимуться за перемогу України.
