Щороку православні християни збираються у Святий і Великий четвер, щоб знову пережити події часів Ісуса Христа – те, що ми називаємо Хресною Дорогою. Йдеться про загальновідомі 12 Страсних Євангелій. Кожна Євангелія пропонує трохи інший погляд на те, що сталося в той день майже 2000 років тому, повідомляє сайт УПЦ США.
Високопреосвященніший архієпископ Даниїл (Зелінський), духовний отець Західної єпархії Української Православної Церкви США (Вселенського патріархату), у четвер, 21 квітня 2022 року, відзначив початок останніх трьох днів Страсного тижня в Українському Православному Соборі Святого рівноапостольного Великого князя Володимира в Чикаго, Іллінойс (США).
Цей рік приніс ще один унікальний духовний вимір у літургійне молитовне життя Страсного тижня. Високопреосвященніший Архієпископ Даниїл привіз до Чикаго мироточу ікону Божої Матері, відому як «Пом’якшення злих сердець», щоб вірні вознесли гарячі молитви за своїх близьких – особливо за народ України під час російської агресії проти невинних життів мільйонів людей – фактично життя всього людства.
Присутні в Українському православному соборі Святого Володимира в Чикаго, штат Іллінойс, мали можливість ще раз взяти участь у молитвах та історичній послідовності подій, про які розповідається в Євангеліях та гімнах, створюючи чітку основу для великих подій, які наближаються.
Після богослужіння, коли люди підходили до Хреста та ікони для поклоніння, архієпископ Даниїл розмірковував:
Ви коли-небудь помічали зміни, які відбуваються з кимось, коли вони люблять?
Нехай любов Ісуса веде вас у тісні стосунки з Ним і смиренне служіння іншим.
Сьогодні ввечері ми згадуємо події, які супроводжували принесення нашого Господа в жертву у ніч перед його смертю, щоб показати Його любов до всього людства.
Для нас дуже важливо звернути увагу на всі страсті Ісуса Христа – Його зосередженість на любові, а не на фізичних стражданнях, які на Нього чекають. Це все про любов до Його творіння – до всіх нас.
Урок для нас полягає в тому, що ми повинні наслідувати Ісуса, Господа і Вчителя, стати Його копією, чинити так, як Він робив, відпустити будь-яку потребу в володінні, престижі та владі, відпустити будь-яку необхідність стати відомими і віддати своє життя в смиренному служінні з любові до Нього і один до одного. Ми також маємо зняти верхній одяг та вимити один одному ноги – як Він навчав своїм прикладом Своїх учнів під час Святої Вечері…
…Днями раніше, у Вербну неділю, Ісус тріумфально увійшов в Єрусалим як Цар царів. Натовп зібрався, щоб подивитися на смиренний вхід нашого Господа на ослі. Одні розстеляють свої плащі на дорозі, інші зрізають гілки з дерев і розстеляють по дорозі. Йдучи попереду, дехто кричав: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна во вишніх Богу!»
Через чотири дні, у четвер, Ісус святкував Тайну вечерю зі своїми апостолами. Пізніше того дня учні Ісуса приєдналися до Нього в Гетсиманському саду, щоб помолитися. Втомлені, вони лягли спати, залишивши Ісуса одного в Його останні хвилини агонії.
Як розповідають сьогоднішні довгі читання, незабаром Ісус був зраджений Юдою Іскаріотським, Його заарештували, допитували, вдарили, образили, плювали на нього і, нарешті, розіп’яли наступного дня, у п’ятницю.
П’ятьма днями раніше голоси Єрусалиму лунали про Ісуса як нового Царя; наступної миті вони ставилися до Нього як до найгіршого злочинця. Смерть на хресті була найгіршою формою покарання, яку можна було нанести будь-кому, і призначалася для найгірших злочинців. Прийнявши людську природу, для виконання Святого Писання Ісус упокорився і став слухняним аж до смерті, навіть смерті на хресті.
У сьогоднішніх євангельських читаннях ми бачимо любов Ісуса до нас. Той, Хто був безгрішним, приніс Себе на хресті за наші гріхи, щоб ми могли насолоджуватися вічним життям з Ним у Його Небесному Царстві.
Сьогоднішні читання – це читання смутку. Важко повністю усвідомити, як люди могли бути настільки сліпими, щоб розіпнути Сина Божого. Це змушує нас задуматися: «Чи зробили б ми те саме?» Чи ми взагалі ставимося до інших так, як до Ісуса ставилися через брак християнської любові?
Сьогодні ми знаємо кілька речей про темряву в сучасному світі. Ми бачимо це здалеку, ми бачимо це зблизька та особисто. Трагедія війни в Україні та безжальне вбивство невинних людей на Донбасі та Київщині; ми бачимо це у друзів та членів сім’ї, які страждають на такі захворювання, як рак і хвороба Альцгеймера, ми бачимо це у молодих чоловіків, чиє життя настільки зламане, що вони влаштовують безглузду стрілянину у школах, кінотеатрах, церквах і торгових центрах.
Темрява для тих, хто втратив роботу, для дитини, народженого матір’ю, яка залежна від кокаїну, для бездомних, голодних, знедолених і тих, хто не має роботи тут і в усьому світі. Для тих, хто живе в умовах гнітючої військової диктатури, для тих матерів, батьків, сестер чи братів, які сидять у камері смертників, для тих, хто живе з COVID-19 та ВІЛ/СНІДом. Ми дещо знаємо про темряву в цьому світі.
Водночас читання радісні, тому що через Христа ми тепер маємо надію на спасіння та вічне життя в Царстві Божому. Це читання, побуджують нас стати на коліна в знак подяки. У нашому духовному зібранні вони спонукають нас до того, щоб у серці й голосно визнати, що Ісус Христос є нашим Господом на славу Бога Отця.
Повернувшись додому, ми повинні подумати над сьогоднішніми читаннями. Ми повинні дозволити Святому Духу говорити в наших серцях, розповідаючи нам, чого ми повинні навчитися зі смерті Христа, Царя царів. Комусь Святий Дух може передати послання покаяння. Для іншого це може бути повідомленням радості. Однак для інших це може бути сила, яка їм потрібна в надії на вічне життя в Божому Царстві.
Це диво таємниці Слова Божого. Хоча всі ми чуємо одне і те ж послання, Слово Боже промовляє по-різному в серці кожного з нас, щоб освятити нас силою Святого Духа. Благословенне Пресвяте Ім’я Христа Ісуса, Того, Хто прийшов у Ім’я Господнє!»
З Владикою Даниїлом служили священнослужителі Володимирського Українського Православного Собору в Чикаго, Іллінойс: отець Іван Лимар – настоятель, Преосвященний о. Микола Лимар (настоятель парафії УПЦ Покрова Пресвятої Богородиці м. Мілуокі, Вісконсін), а також протодиякон Володимирського собору Андрій Фрончак.
Нагадаємо, 19 квітня предстоятель ПЦУ передав благодійну допомогу від УПЦ США постраждалим жителям Бучі, Василькова та Ірпеня. Крім цього УПЦ США пожертвувала машини швидкої допомоги та вантажівки для допомоги постраждалим українцям, які вже прибули до Києва.
