Цьогоріч православні та греко-католики будуть святкувати Великдень в умовах війни.
Це вже третій рік, коли люди не можуть повноцінно взяти участь у богослужіннях та освяченні пасхальних кошиків. Минулі роки в країні діяли обмеження, пов’язані з COVID-19.
Зараз багато українців також не зможуть відвідати церкви: десь через бойові дії, десь – через окупацію, а десь тому, що в церкву, в яку ходили століттями, потрапив ворожий снаряд.
Чи варто йти до церкви та святити кошики?
В РНБО заявили, що Росія може вдатися до провокацій на Великдень. Зокрема, в Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Харківській областях є висока ймовірність провокацій з боку диверсійних груп ворога.
Як відомо, Росія часто приписує Україні те, що робить сама. Напередодні Міноборони РФ розповсюдило інформацію, що Україна на Пасху нібито планує обстріляти церкви, а потім звинуватити в цьому Москву.
Дотримуватися обмежень воєнного стану закликав віруючих і міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
“Росія – підступний ворог, який неодноразово довів, що від нього можна очікувати будь-чого. Навіть обстрілів церков. Будь ласка, будьте обережні”, – закликав він.
Представники обох церков не дають єдиної рекомендації для всієї України.
Головне – безпека вірян. Тож передусім треба орієнтуватися на ситуацію в конкретному регіоні.
“У різних частинах України різний рівень небезпеки. Якщо ми говоримо про Харків, або про Ужгород, очевидно, що обставини в цих містах різні. Чим ближче до фронту, тим небезпечніше. Треба слідкувати за повідомленнями військово-цивільних адміністрацій орієнтуватися на них”, – каже Євстратій Зоря.
У ПЦУ наголошують, що до питань безпеки не слід ставитися легковажно.
“Особливо враховуючи те, що у російських військ немає жодних моральних обмежень. І ми бачимо за ці 2 місяці, скільки храмів було знищено, обстріляно та зруйновано. На свято Вхід Господній у Єрусалим у Вербну неділю був обстріляний кафедральний храм УПЦ МП у Сєвєродонецьку. Місця, де збираються цивільні люди, росіяни обстрілювали з метою залякування. Ми розуміємо, що маємо справу з імперією зла”, – говорить архієпископ.
Священник УГКЦ Ігор Яців каже, що кожна людина має сама вирішити – йти чи не йти до церкви.
“Ми маємо ще більш драматичну Пасху, ніж попередня. Богослужіння є, їхній графік оголошується. Люди самі вирішують, що їм робити.
Подібно до того, як вони або йдуть в супермаркет за хлібом, або не йдуть. Бо там також скупчення людей”, – говорить він.
Коли в церквах будуть служби?
Зазвичай на Великдень богослужіння розпочинається опівночі.
Але у зв’язку з тим, що майже у всіх регіонах України запровадили комендантську годину, то у багатьох церквах служби розпочнуться після її закінчення – вранці.
“В Чернігові, де я відповідаю за службу, плануємо розпочинати богослужіння о 6 годині ранку, щоб не порушувати комендантську годину. А там, де рівень небезпеки нижчий і комендантська година може бути скасована, ймовірний інший розпорядок служб”, – говорить Євстратій Зоря.
Однак в Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві служба розпочнеться о 23.30 23 квітня та буде тривати до 03:00 – 03:30 24 квітня.
У Патріаршому соборі УКГЦ в Києві також буде святкове, але зранку на Пасху.
“У кожній єпархії – різні часові проміжки. В Києві в нашому соборі служба почнеться о 7.30 в неділю, 25 квітня, а потім будемо святити паски. В суботу 23 квітня з 16 до 19 години ми також традиційно святимо великодні кошики. Коли відбудеться служба, вирішує місцевий єпископ. Немає загального розпорядження. Головне – в межах комендантської години”, – каже протоієрей.
Чи можна долучитися до святкування онлайн?
Обидві церкви вже мають досвід онлайн-трансляцій Великодніх богослужінь.
“Якщо йдуть бойові дії, оголосили повітряну тривогу, неможливо дійти до храму через зруйновані транспортні зв’язки, або вашу церкву зруйнували, долучайтеся до служби через трансляцію. Ми сподіваємося, нічого не завадить і буде вночі трансляція богослужіння, яке очолить Митрополит Єпіфаній. Як це відбувалося через пандемію”, – говорить Євстратій Зоря.
Богослужіння Православної Церкви України можна буде переглянути в ефірі національного всеукраїнського телемарафону єдиних новин по телебаченню та на каналі UA: Культура.
Онлайн-трансляцію богослужінь також можна буде подивитися на сторінці Митрополита Епіфанія на сторінці ПЦУ у Facebook та на платформі YouTube.
Ігор Яців каже, що в УГКЦ також діє диспенза (дозвіл) молитися онлайн.
Прихожани цієї церкви також можуть дивитися трансляцію богослужінь. в ефірі національного всеукраїнського телемарафону по телебаченню та на YouTube каналі UA: Культура.
Якою буде великодня служба під час війни?
Богослужіння пройдуть за традиційним уставом Церков.
“На Великдень є дуже давня традиція: читається проповідь Іоанна Златоуста, яка описує духовну складову того, що ми святкуємо”, – каже речник ПЦУ архієпископ Євстратій Зоря.
Звісно, в церквах згадають війну та загиблих під час неї людей. У храмах ПЦУ зачитають великоднє послання митрополита Епіфанія, а також місцевого єпископа.
На прихожан УГКЦ очікують проповіді, в яких священники звернуться до них з актуальними для сьогодення словами.
Як будуть святкувати Пасху на окупованих територіях?
На окупованих територіях ПЦУ знаходиться фактично в підпільному стані, каже Євстратій Зоря.
Однак не в усіх регіонах однакова ситуація.
Десь священників ПЦУ окупаційна влада викликає на “бесіди”, де закликає не проводити жодної діяльності, яку Росія може трактувати як спротив.
А в якихось регіонах на церкву взагалі не звертають уваги.
Архієпископ каже, що там, де церква працює фактично у підпіллі, про богослужіння повідомлять лише членам церковної громади.
Чому зараз важливо святкувати Великдень?
У ПЦУ впевнені, що війна не може завадити віруючим прославляти Воскресіння Христове.
“Святкування перемоги життя, всього того, що є змістом свята Воскресіння Христа, є важливе в умовах війни. Ми маємо відчути свій зв’язок з вічністю та віковою українською культурною традицією, бо в цьому ми черпаємо силу духу”, – каже Євстратій Зоря.
Під час війни в людей дуже багато негативних емоцій: хтось зневірився, хтось відчуває лють та ненависть до ворогів.
Як з таким безладом в душі святкувати Великдень і відкрити серце для радості?
Євстратій Зоря каже, що дуже важливо під час Страсного тижня згадати всі події, які передували Воскресінню Христову:
“А це і зрада одного з найближчих учнів Іуди, і судилище, і знущання, і розп’яття на хресті, і поховання. До того, як воскреснути з мертвих, Христос пройшов весь шлях страждань. Але його воскресіння символізує перемогу добра над темрявою і злом”.
Нерелігійним людям архієпископ радить проникнутися настроєм поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”
“Співати пісні, посміхатися, навіть коли доводиться нести важкий камінь на круту гору, не здаватися”, – каже він.
Ігор Яців говорить, що він розуміє емоції людей, які зараз мріють про помсту ворогам.
“Я – також людина. Я був я в Бучі, Ірпені та молився на братських могилах.
Але сьогодні важливо переплавити нашу ненависть до ворогів на любов до Батьківщини та рідних. Саме через цю любов ми захищаємо Україну: хто на війні, хто з допомогою волонтерства, хто на духовному фронті.
У кожного свій блокпост”, – розповідає він.
Протоієрей говорить, що головне завдання військових капеланів – допомогти воїну лишитися людиною в нелюдських обставинах.
Яна Осадча, “Українська правда. Життя”
