Священник Православної Церкви України Віктор Мартиненко прокоментував звернення очільника РПЦвУ Онуфрія (Березовського) у зв’язку з «загостренням військової ескалації на Сході України».
«На дев’ятий рік війни, коли та війна вже офіційно оголошена і російські війська офіційно і явно вступили в Україну, керівництво РПЦвУ – Московський патріархат, який всюди кричить, що він не Московський патріархат, але Путін називає його Московським патріархатом і хоче спасати від “розправи“, так ось, їхні очільники вчора, нарешті, якось вичавили із себе три речення про те, що вони за територіальну цілісність України і проти війни. Коротше, за все хороше і проти всього поганого!», – йдеться у дописі священника ПЦУ Віктора.
«Бідні батюшки цієї юрисдикції, яких уже самих вкурвило демонстративне мовчання єрархів, наче за соломинку вчепилися за цей абзацик, розганяючи його по соцмережах», – додав він.
Отець Віктор нагадав, як митрополія РПЦвУ, що ще тиждень тому казала, що війна між Росією і Україною є лише в телевізорі, а тепер оприлюднила тексти спеціально молитов, присвячених цій війні.
Далі священник ПЦУ прокоментував тексти молитов, якими будуть молитись в РПЦвУ.
«Знаючи креативність їхніх гімнографів, що тиждень тому молилися за совєцьку армію, як “о христолюбивых вождех и во́инах в стране Афганстей и инех странех ратный подвиг совершавшых…“, дай, думаю, почитаю, що ж вони нарешті написали.
В принципі, нічого нового і придумувати не треба, у Великому Требнику є “Последование молебного пения ко Господу Богу, певаемого во время брани против супостатов находящих на ны“, яке дуже доречне у даній ситуації. Але то не той випадок. Як вужі на пательні, звиваються автори цієї літургічної беліберди, щоб і з резиденцій своїх їх на вилах не винесли і з Центру не получити по клобуках.
“Еще молимся Господу Богу нашему, о еже благословити доброе намерение рабов Своих, правителей народа нашего, яко да без препятствия благоуспешно сотворят намерение свое, во еже укрепити и утвердити мир в стране нашей; рцем вси: Всемилостивый Господи, услыши и помилуй.”
Нашествіє іноплеменных? Брань (війна)? Супостат, находящих на ны?
Ні, не чули! -“Доброе намерение…благоуспешно сотворят намерение свое…во еже укрепити и утвердити мир…” – Житіє моє, пакі і пакі, іже херувіми…))
Укріпи і благослови воїнство наше боронити державу нашу і народ її?
Та де там! -“Молим Тя: благослови ищущих истиннаго мира и трудящихся сего ради.”
Агресія, війна, напад? Та ні – “крамолы и нестроения в державе нашей”
Усмири, Господи, тирана і антихриста, що пролив кров тисяч невинних людей?
А ніт! -“Умудри власти предержащия, укрепи волю правителей народа нашего, просвети разум их, да с мудростию, рассуждением и велиим попечением о благе потрудятся в созидании вожделеннаго мира“.
“Правітелі народа нашего” – ось, виявляється, хто розв’язав війну! Ось хто має “с вєліїм попєчєнієм потрудітіся в созіданії…” ( Знову згадується Пуговкін: вельмі понєже))
Автори сором’язливо уникнули прямо сказати про междуусобную брань (громадянську війну), але згадка про неї є: “… люди Твоя многажды избавленни быша от всякия вражды и междуусобныя брани.“», – пише отець Віктор про тексти молитов у РПЦвУ.
«До честі упорядників цих церковно-слав’янизованих частушок, треба відмітити, що один раз у тексті згадується “страна наша Україна“. Певно, получать хлопці виговор від товаріща п̶о̶л̶к̶о̶в̶н̶и̶к̶а̶ Балашова і будуть бити поклони))», – зазначає отець Віктор.
Наприкінці священник ПЦУ звернуся до братів із РПЦвУ церковно-слов’янською з надією, що вони хоч так зрозуміють.
«Якоже ужиє на скврадахъ извивахуся песнописцы оныя, во еже двема господинома работати. Слово же Господнє неложно есть: не возможно сіє отъ человекъ; аще убо одному угождаете, братіє, о второмъ же нерадеете! Внемлите, убо понеже опасно ходите: сюду биєни будете, якоже Шуфричъ оный, и тамо ничтоже успеете!
*Цей допис стосується авторів та змісту текстів і не має на меті образити тих людей, хто в простоті і щирості серця буде молитися по запропонованих керівництвом текстах», – підсумував священник.
Нагадаємо, раніше отець Віктор звернувся до РПЦвУ: «кров цієї війни і на ваших розшитих золотом сакосах».
