Ситуація навколо передачі Спасо-Преображенського храму села Келеберда, що на Полтавщині, від РПЦвУ до Православної церкви України набирає обертів.
Днями завершується офіційний термін оренди храму із РПЦвУ, а відтак рішенням власника і забудовника відбудеться передача громаді Православної церкві України, передає kg.ua.
Позицію юридичного власника будівель Олександра Мороза, а також Православної церкви України щодо конфлікту навколо Спасо-Преображенського храму 25 березня оприлюднили на зібранні Петро-Павлівської громади ПЦУ м. Горішні Плавні.
Представник Олександра Мороза Валерій Краснопір озвучив на загал позицію мецената щодо майбутнього збудованих ним храмового та культурно-історичних комплексів. Власне, юридично мова йде про розпорядження власника своїм майном, — повідомив він.
«Спасо-Преображенський храм ніколи не належав релігійній громаді с. Келеберда. Хоч вони розповідають, що вони його хотіли збудувати ще в 98 році, що вони його фактично будували, що вони тільки до Мороза фактично звернулися надати кошти для будівництва, і не більш того, — я хочу спростувати все це…Те, що фактично Мороз приймав це рішення самостійно, без погодження з представниками релігійної громади УПЦ (РПЦвУ, – ред.), це факт…..”,- заявив Валерій Краснопір, представник мецената Олександра Мороза.
Слова Валерія Краснопіра засвідчили присутні учасники зустрічі — ексмер колишнього Комсомольська Сергій Супрун та ексгенеральний директор Полтавського ГЗК Володимир Бадагов.
«Я хотів би сказати про Мороза. Мені довелося з ним брати участь у виборі ділянки… Де можна, я йому допомагав. І ми вважали святою справою побудувати цей храм, і комплекс, і пам’ятник Тарасу Бульбі – все це було зроблено Морозом», – заявивши Володимир Бадагов, екс-генеральний директор ВАТ «Полтавський ГЗК».
Також Валерій Краснопір назвав причини, які змусили Олександра Мороза прийняти рішення про передачу храмового комплексу ПЦУ.
«Ніяким законом не передбачається погодження власником майна правом розпоряджатися цим майном. Правом володіти, розпоряджатися, користуватися заложено Конституцією України, воно необмежене, і представникам Спасо-Преображенської громади УПЦ (РПЦвУ, – ред.) було добре відомо, що майно це знаходиться у них в строковому безоплатному користуванні. Я зустрічав такі випадки, коли казали: так Мороз на цьому заробляє. Я хочу сказати: крім того, що Мороз побудував цю церкву за свої власні кошти і кошти своїх підприємств, він ні копійки не брав за те, що спорудами користувалися представники релігійної громади УПЦ (РЦПвУ, – ред.). Договір, який був укладений, — це договір позички, позичка передбачає безоплатне користування майном на визначений строк. І те, що цей строк був визначений, і що по закінченню цього строку необхідно повернути це майно — це було узгоджено в тексті договору і це було відомо представникам релігійної громади»,- каже Валерій Краснопір, представник мецената Олександра Мороза.
Також власним коштом Олександр Мороз здійснив облаштування на березі Дніпра біля Спасо-Преображенського храму культурно-історичного комплексу з унікальним пам’ятником Тарасу Бульбі, монументом на пам’ять загиблих під час форсування Дніпра 1943 року, а також іншими тематичними об’єктами. Усе це було безоплатно передано в користування громаді с. Келеберда. Попри таку благочинність після рішення Олександра Мороза не продовжувати договір оренди з РПЦвУ, а передати її визнаній Вселенським патріархом Варфоломієм Православній церкві України, з боку релігійної громади РПЦвУ на адресу мецената посипались прокльони.
«Коли прийняли рішення про передачу храму Православній церкві України, зіткнувся з такою масою негативу, який був розповсюджений засобами інтернету, печатними засобами, де фактично віруючих ПЦУ називали і Христопродавцями, і Іудами, які за гроші відмовились від віри»,– каже Валерій Краснопір, представник мецената Олександра Мороза.
Щоб представити іншу сторону конфлікту, журналісти взяли коментар у священника РПЦвУ Михайла. Будь-які звинувачення щодо протиукраїнської діяльності РПЦвУ священник моспатріархату відкинув.
«Нас звинувачують в тому, що ми служимо Москві, платимо якісь налоги Москві. Ніхто цього доказать не може, ніхто цього не бачив і ми цього не робимо, але чомусь так вважається. Наша церква з 90-го року незалежна і не підпорядковується Росії, а так як Бог один і церква в світі православна одна, то ми залишаємо духовну єдність як з російською православною церквою, так і з усім православ’ям у світі, тому що ми діти одного Бога, ми одна сім’я і тому ворогувати ми не можемо. Ми в своїй країні молимось за свою країну…”,- каже протоієрей РПЦвУ Михаїл Павлюк, настоятель Спасо-Преображенського храму Московського патріархату, який служив у с. Келеберда.
Служитель РПЦвУ підтвердив, що отримував пропозицію щодо переходу до Православної церкви України, однак від неї навідріз відмовився.
«Я 20 років служу в цій церкві і я знаю, що я служу Богові, що я знаходжуся в канонічній церкві. Що в ній дійсно діє Бог і та дуже велика кількість чудес, які я бачив, які проісходят по молитвам нашої церкви. Вони не можуть мені дати можливості перейти в ту церкву, яка по канонам церкви вважається безблагодатною»,- каже отець Михаїл Павлюк, священник РПЦвУ.
Рішенням Вселенського патріархату саме ПЦУ є автокефальною Помісною православною церквою України, — переконував під час зустрічі у великій залі Архієрей Федір Бубнюк, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ.
«Коли цей Томос було надано українській церкві, то єдина церква, яка висловила протест проти Томосу і не просто, а постановив синод роз’єднати молитовне єднання з Вселенським патріархом … молитовне єднання. Розірвала молитовне єднання тільки та церква, яка називає себе українською, але є насправді частиною російської православної церкви, і якщо почитати статут РПЦ, то насправді та церква, яка називає себе українською УПЦ у складі МП, вона за статутом є канонічна структура МП»,– заявив Архієрей Федір Бубнюк, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ.
Рішення Олександра Мороза щодо передачі приміщень храму ПЦУ — його законне право і патріотична позиція, — зазначив Архієпископ.
Настоятель Свято-Миколаївського храму м. Кременчук протоієрей Володимир Макогон від імені ПЦУ передав Олександру Морозу подяку за прийняте рішення.
«Подяку за те, що він знайшов у своєму житті можливість відроджувати і історичні і духовні цінності України, що він возвів храм у славу Божу. Не так часто зустрінеш в сьогоденні людину, яка витратить власні кошти для того, щоб не здобути якогось прибутку від своїх дій. Це те, що ми кажемо: віруючий на славу Божу. Я кременчужанин і я завжди захоплювався цим храмом, хоча в більшості бачив його з човна, з Дніпра. Подяку за те, що він, будучи людиною не бідною, не залишився байдужим до долі України або українців…
Подяку за те, що знайшов в собі сили і взірцево почав відроджувати в Україні Українську православну церкву», – каже Протоієрей Володимир Макогон, настоятель Свято-Миколаївського храму м. Кременчук.
Варто зазначити, що договір оренди приміщення Спасо-Преображенської церкви релігійною громадою РПЦвУ у с. Келеберда добігає кінця 31 березня 2021 року.
Наразі, за словами Михайла Павлюка, громада, яка налічує близько півсотні осіб, готується залишити приміщення собору. Натомість ПЦУ обирає настоятеля, який би міг очолити громаду ПЦУ в келебердянському храмі. Зазначимо, це буде перший храм ПЦУ в Горішньоплавнівській ОТГ.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Полтавській області спонсор Мороз Олександр, який збудував храм РПЦвУ, вирішив віддати його ПЦУ. Після цього віряни РПЦвУ назвали його «іудою». Меценат храму у Келеберді звинуватив вірян РПЦвУ у брехні.
