Середа, 28 Липня, 2021
Бiльше

    Спонсор храму в Келеберді на Полтавщині звинуватив вірян РПЦвУ у брехні

    Підприємець Олександр Мороз звинуватив вірян РПЦвУ у брехні. Він нагадав, що звів храм в Келеберді, що на Полтавщині, із власних коштів, без допомоги вірян моспатріархату, як вони стверджують.

    Він не дарував храм у власність вірянам РПЦвУ, а рішення про будівництво на березі Дніпра каплиці, а не церкви, як заявила вірянка РПЦвУ Тетяна Марченко, було прийнято ним особисто, без підказок з боку московського патріархату.

    Про це повідомляє kg.ua

    Раніше ми повідомляли, що у Полтавській області спонсор, який збудував храм РПЦвУ, вирішив віддати його ПЦУ. У кінці березня спливає орендний договір із моспатріархатом на цей храм. Віряни РПЦвУ грозяться вийти із храму урочистим хресним ходом і назвали спонсора «Іудою».

    Спонсор розповів, що запланував збудувати приміщення каплиці на території колишнього річкового порту і це викликало великий супротив з боку деяких мешканців села Келеберда, тому що на цьому місці планувалось побудувати приміщення кафе.

    Під час виконання підготовчих і будівельних робіт, особисто Олександр Мороз вирішив розширити каплицю до розміру великої церкви із дзвіницею та приходським будинком із подвір’ям.

    Будівництво храму здійснювалось підприємствами, власником яких є Олександр Мороз. Це підприємства: ТОВ «Славутич-Руда-Україна», зовнішньоторгове підприємство «МАГ», науково-виробниче підприємство «Фероліт», ТОВ «Діорит».

    Так, з Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 27.12.2005 р. зазначено, що генеральним підрядником з будівництва Спасо-Преображенської церкви з дзвіницею та приходським будинком в с. Келеберда було ТОВ «Славутич-Руда-Україна». Представником замовника будівництва церкви, згідно Акту державної комісії був Бирюков М. С., який працював провідним інженером на одному з підприємств Мороза.

    Крім того, що будівництво церкви з дзвіницею і приходським будинком здійснювали підприємства, власником яких був Мороз О.Г., він особисто вкладав власні кошти в будівництво храму. Він домовлявся і оплачував роботи зі створення образу Христа, який був вироблений з глиби білого мармуру і розташований в приміщенні церкви. Такого видатного мистецького виробу в Україні більше немає.

    Ці факти спростовують твердження вірянки РПЦвУ Марченко, що Мороз О.Г. тільки допомагав релігійній громаді коштами, а будівництво храму здійснювала Спасо-Преображенська релігійна громада РПЦвУ. Також і реєстрацію Спасо-Преображенської релігійної громади РПЦвУ допомагали здійснювати юристи підприємств спонсора Мороза.

    У відеоролику член Спасо-Преображенська релігійної громади РПЦвУ Г. Чеснокова заявила, що після того, як меценат у 2005 році подарував храм громаді села, громада почала благоустрій прилеглої до храму території.

    Ніякого факту дарування приміщень Спасо-Преображенської церкви з дзвіницею та приходським будинком Морозом О.Г. громаді села Келеберда не було. Це саме той випадок, коли бажане видається за дійсне.

    Що стосується благоустрою прилеглої до храму території, то саме на замовлення Олександра Мороза, за його кошти, були виготовлені комбінатом «Художник» Національної Спілки  художників України скульптурні композиції «Пам’ятник Тарасу Бульбі», «Кінь Тараса Бульби» і встановлені на прилеглій до храму території. Крім того, спонсор відновив пам’ятний хрест на честь воїнів, які приймали участь у форсуванні річки Дніпро під час Другої світової війни, який також знаходиться на прилеглій до храму території.

    Саме ці об’єкти, збудовані і встановлені Олександром Морозом, з часом стали надбанням не лише села Келеберда, але і міста Горішні Плавні, області та всієї України, – йдеться у матеріалі ЗМІ. Крім того, Мороз організував і оплатив посадження на прилеглій до храму території дерев, трави, придбана і змонтована система поливу рослин.

    Все це майно було передано на баланс Келебердянській сільській раді в особі Т.Г. Марченко для здійснення поливу і благоустрою території навколо храму.

    На превеликий жаль майно, передане вірянці РПЦвУ Марченко, як представнику сільської ради, частково розукомплектоване і розкрадене. Сільська влада не змогла зберегти придбану, змонтовану систему поливу, у зв’язку з чим посаджені за ініціативою і за кошти Мороза О.Г. дерева на прилеглій до храму території загинули.

    Чеснокова в відеозверненні заявляє, що вона не могла уявити, що храм у релігійної громади РПЦвУ відберуть та передадуть без їх відома іншій конфесії. Ці ствердження Г. Чеснокової спростовуються тим, що Спасо-Преображенська релігійна громада РПЦвУ ніколи не була власником Спасо-Преображенської церкви з дзвіницею та приходським будинком.

    Членам громади було відомо, що будівлі Спасо-Преображенської церкви з дзвіницею та приходським будинком згідно договору позички від 31.03.2009р., укладеному між Морозом О.Г. і Спасо-Преображенською релігійною громадою РПЦвУ, були у строковому безоплатному користуванні.

    Умовами договору сторони узгодили, що майно передається безоплатно на певний строк, зі збіганням якого воно повинно бути повернуто власнику.

    Тому ствердження, що у Спасо-Преображенської релігійної громади РПЦвУ відібрали незаконно храм, не є правдою.

    Ніяким законом України не передбачено погодження чи повідомлення власником храму вірян РПЦвУ про подальше використання цього храму. Згідно діючої Конституції України і законів України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

    О. Задвірна у відеозверненні  визнає той факт, що на території Горішньоплавнівськоі міської ОТГ зареєстрована релігійна громада Православної Церкви України, у якої не має навіть приміщення для здійснення богослужіння, релігійних обрядів. В той час як, на території Горішньоплавнівськоі міської ОТГ функціонує п’ять храмів Московського патріархату.

    У відеоролику Г. Чеснокова, О. Задвірна від імені московського патріархату заявили, що не можна перебувати на службі з «розкольниками» в одній церкві і тому вони змушені покинути приміщення храму. За їх висловленням: «Громада не бажає ставати на шлях Іуди заради багатств, краще залишити будівлю і не зрадити Богові, гріх розколу не змивається кров’ю».

    Ці пафосні і пусті слова представників  Спасо-Преображенської релігійної громади РПЦвУ спростовуються мудрими словами Вселенського патріарха Варфоломія.

    Вселенський патріарх Варфоломій в інтерв’ю італомовному виданню avvenire.it заявив що у православній церкві немає розколу. Є інший погляд РПЦ на українське питання і розривати євхаристійне єднання через це з боку московського патріархату було неправильним. Вселенський патріарх зауважив, що розрив євхаристичного єднання збоку РПЦ було «неправильним вчинком сестринської церкви Росії».

    Поява Православної Церкви України є результатом невідворотного історичного процесу, який рухається за Божим Промислом. Україна – незалежна держава. У незалежній державі має бути, є і буде Помісна Церква. Така вимога Божої правди, церковних і цивільних законів.

    Найсвіжіше

    Популярне