Субота, 12 Червня, 2021
Бiльше

    Чим військові капелани необхідні українській армії

    Багато хто досі не може зрозуміти навіщо Українським Збройним Силам військові священники. Ми розповімо чому їхнє служіння є потрібним армії, яку роль військові капелани виконували в Українському Війську і яку місію здійснюють зараз у військових частинах та на передовій, чому військові капелани є некомбатантами і мають отримати відповідну соціальну допомогу від держави.

    Совєти намагались замінити капеланів замполітами

    Капеланське служіння серед воїнів сягає дуже древньої історії. Відколи появилась військова служба, постала гостра потреба у морально-психологічному забезпеченні військовослужбовців. На теренах сучасної України священники брали участь у військових походах, як про це свідчить Повість временних літ, Іпатіївський літопис, Радзивіллівський літопис та інші історичні документи: «…зустрічаємо у війську духовенство, а під час походу на половців 1111 р., коли князь Володимир Мономах приставив попів своїх, щоб їхали наперед війська і співали тропарі та кондаки Чесного Хреста і Канон Святої Богородиці».

    Були капелани і на Запорозькій Січі. А після того, як Російська імперії захопила Україну посада капеланів існувала до комуністичного перевороту – 1917 року. Замість капеланів у армію СРСР був призначений «замполіт» (заступник командира з політичної частини) з обов’язковим членством у КПРС (та атеїзмом у світогляді). Але українські визвольні рухи ніколи не використовували замполітів у своїх військах. Вони дотримувались давньої традиції духовного виховання серед військових, адже людина, яка виконує роль священнослужителя в армії і прирівнюється до заступника командира завжди була потрібна. Капелани були у Січових стрільців УНР, Української галицької армії та в УПА. Були капелани і у складі миротворчих місій України в Іраку та Косово.

    Літургія в лісі. Стоїть о. Андрій Радьо-«Яворенко». Джерело: Архів Інституту історії церкви Українського Католицького Університету

    Священик українського контингенту у складі Багатонаціональних сил у Республіці Ірак

    Нова ера капеланів

    Останні роки капелани знову стали особливо потрібними, коли почались суспільно-політичні перетворення в Україні. Під час Революції Гідності на Майдані незалежності стояла міжконфесійна палатка-храм у якій проводились богослужіння, звершувались молитви за Україну і її майбутнє, народ. Самі священники активно допомагали майданівцям чим могли, а Михайлівський монастир прихистив у важку хвилину від беркутівців всіх побитих.

    Після окупації Криму й нападу Росії на Донбасі, капелани рушили добровольцями, без будь-якої матеріальної чи іншої підтримки держави, на схід України, щоб там продовжувати свою духовну місію. Близько 800 капеланів різних конфесій пройшли горнило війни разом із військовими, 600 із яких були капеланами домінуючої в Україні конфесії – Православної Церкви України ( тоді УПЦ КП і УАПЦ).

    Молитва на передовій 30 травня 2014 року (початок Російсько-української війни)

    Багато капеланів організовували благодійну допомогу військовим, привозили їм листи підтримки від дітей недільних шкіл, колядували у прифронтових зонах, співали патріотичні пісні, всіляко сприяли високому морально-психологічному стану військових.

    Окрім релігійно-освітньої, морально-психологічної роботи капелани опікувались сім’ями військових і проводили гідні обряди похоронів українських героїв. Їхні слова на похоронах українських воїнів завжди давали підтримку і надію всім патріотам у нелегкій боротьбі із російським окупантом.

    Капелани займаються реабілітацією ветеранів, відвідують їх у госпіталях, проводять з ними бесіди та інтерактивні заняття. Українські капелани відвідували наших воїнів навіть в Німецьких госпіталях.

    Військові священники завжди пам’ятають героїчний подвиг полеглих українській бійців, героїв Небесної Сотні і у роковини їх смерті звершували молитви за спокій їхніх душ. Також вони із капеланами інших країн  беруть участь в пам’ятних заходах присвячених Першій та Другій світових війнах.

    Молитва за героєм Небесної Сотні

    Молитва за полеглих українських воїнів біля Стіни Пам’яті

    Молитва за українських “кіборгів” (2021) / Світлина: Ростислав Мартинюк

    Капелани, як і всі бійці, страждають від наслідків війни

    Військовий священник в АТО опікувався духовним станом бійця, вислуховував його потреби, був кращим другом для воїна, якому дуже психологічно важко на війні.  В Україні, перед тим як стати капеланом, священник повинен пройти співбесіду з командиром військової частини та отримати призначення, а за кордоном пройти спеціальні капеланські курси.

    У США, Канаді, Австралії та інших країнах капелани прирівнюються до військовослужбовців високих рангів і мають статус некомбатантів. Також вони носять військову форму, знаки розрізнення і мають озброєних помічників. Капелани в США відігравали велику роль у громадянській війні й у другій світовій війні. Дуже відома історія, як четверо капеланів США пожертвували собою, щоб спасти інших військових при евакуації із підбитого човна. За часів різних воєн, включаючи Першу і Другу світові, війни в Кореї і В’єтнамі, загинули понад 200 капеланів США, тому капеланів в США і Європі дуже шанують.

    Вже багато років проводяться міжнародні з’їзди капеланів, де ті обмінюються досвідом. Нещодавно у таких з’їздах почали брати участь й українські капелани.

    Капеланське служіння за роки російсько-української війни знає чимало героїв, таких як капелан Дмитро Поворотній, який безстрашно їздив на окуповану територію, щоб забрати тіла українських військових і похоронити їх з гідністю. Через те, що військові священники завжди перебувають поруч із воїнами, але без зброї – тому що є некомбатантами, вони також мають ризики потрапити під обстріл, бути вбитими, пораненими чи захопленими в полон.

    Капелани, як і всі військові, страждають від наслідків війни й після служби на передовій. У декого контузії, у декого підірване від сирих окопів або полону в окупантів здоров’я, слабке серце, яке може зупинитись в будь-яку хвилину. Саме через це капелани достойні мати соціальний захист від української держави за прикладом інших країнах НАТО.

    «Капелани дивляться за духовним станом військовослужбовців. Він насамперед налаштовує бійця. Можна сказати, що вони психологи, та займаються психологічним станом хлопців. Взагалі важливо вірити в щось, а на війні всі зневірюються, треба мати людину, яка буде тобі нагадувати про віру. Церква завжди боролася за цінності людей І взагалі віруюча людина поводить себе у житті стриманіше та ставиться до всіх с повагою», – говорить Олександр Лиманець, викладач Житомирського військового інститут, який досліджує проблеми капеланства уже понад 15 років.

    Розуміючи важливість капеланського служіння, Українська держава почала на офіційному рівні співпрацювати із військовими священниками й юридично оформлювати їхнє служіння. Багато капеланів з роками війни та добровільного волонтерського служіння, підтвердили свою вагомість у війську і їх почали оформлювати офіційно, як в арміях НАТО.

    У жовтні 2015 році вже йшла мова переведення військових капеланів на контракт про це говорив секретар РНБО Олександр Турчинов. А в квітні 2016 Президент Петро Порошенко доручив Міністерству оборони прискорити розробку положення про капеланство в Збройних Силах України та інших силових структурах. Капелани брали участь в офіційний і “народних” військових парадах.

    Попри все це, єдиного інституту, який би готував капеланів немає, тому кожна конфесія займається підготовкою військових священників своїми силами. Самі ж військові дуже раді, що є така підтримка від священників, адже завжди є кому розказати про свої проблеми і скинути тягар який назбирався в душі.

    Сьогодні важливість його служіння, як і служіння військових не менша ніж тоді. Держава зробила певні кроки на зустріч капеланського служіння після початку війни із РФ і продовжує це робити. Капелани своєю чергою продовжують допомагати військовим на штатних і добровільних посадах у військових частинах на мирній території, а також в окопах і зоні ООС. Вони є військовослужбовцями некомбатантами, як і військові психологи, лікарі та інші. Українське капеланство починає свою нову сторінку історії й продовжує традиції капеланів Русі, козаків та українських повстанців. Надіємось, що Україна позбудеться імперіалістичної складової у війську та перейматиме власний багатовіковий досвід капеланства і досвід країн НАТО. Держава своєю чергою і надалі сприятиме цьому.

    Найсвіжіше

    Популярне