Окремі представники керівництва московського патріархату в Україні намагаються стримати поширення патріотичних настроїв серед духовенства вказаної релігійної організації та докладають титанічних зусиль, аби зберегти, так звану, «молитовну» єдність з російською православною церквою та утримати священників від переходу до складу Православної церкви України.
Про це розповідають власні джерела Духовного фронту України з середовища насельників та монахів Києво-Печерської лаври, а також, співробітників Київської митрополії московського патріархату.
Співрозмовники наголошують, що від початку повномасштабної агресії, яку абсолютно невиправдано і безпідставно розв’язав проти України кремль, у складі моспатріархату в Україні зростає число священників, монахів і навіть архієреїв, які виступають за повний розрив, так званої, «молитовної» єдності з рпц.
При цьому, навіть ті клірики, яких до 24 лютого 2022 року важко було назвати патріотами України, висловлюють різке обурення тим фактом, що предстоятель рпц патріарх кіріл (гундяєв) регулярно благословляє окупаційні війська рф на вбивство українців та бомбардування цивільної інфраструктури нашої держави, і наголошують на тому, що неможливо зберегти справжню молитовну єдність з тим, хто благословляє війну.
Окрім цього, протягом останніх днів у кремлі зрозуміли, що захопити Київ і, тим більше, всю територію України, за допомогою збройної агресії не вдастся. Тож у москві вже готуються до післявоєнного життя, роздумуючи, як зберегти свій вплив на внутрішні справи України.
Проросійські політичні сили потрапили під заборону і практично припинили своє існування, проросійські ЗМІ також були заборонені. Тож єдиним представником п’ятої колони лишається проросійська церковна організація – московський патріархат в Україні.
Отже наразі перед адептами «русского міра» постали цілком логічні завдання – зберегти цілісність структури МП, не допустити розпаду його на частини, не допустити поширення патріотичних та автокефальних настроїв серед кліру, блокувати прийняття будь-яких рішеннь про розрив єдності з рпц.
Головними виконавцями цих пунктів стали: керуючий справами моспатріархату в Україні митрополит Антоній (Паканич) та одна з найбільш довірених йому осіб – протоєрей Миколай Данилевич.
Такий вибір, як стверджують джерела Духовного фронту України, не дивує. Оскільки митрополит рпц у Києві Онуфрій (Березовський) не бажає поєднувати відверту політику та релігійну діяльність, і проявляє «млявість» під час виконання політичної волі кремля, завдання можуть виконати лише «надійні опори» москви в Україні, якими і є згадані два клірика.
У ці дні протоєрей Миколай Данилевич досить швидко «самопроголосив» себе патріотом України, заявив, що моспатріархат в Україні перебуває повністю на боці України, засуджує агресію рф, допомагає захисникам нашої держави, біженцям, внутрішньо переміщеним особам тощо. На цій хвилі, він опинився заледве не на чолі групи патріотично налаштованих священників МП в Україні, отримавши змогу відслідковувати настрої, перемовини в чатах, і нав’язувати у таких групах вигідні москві наративи.
Також йому вдається втримати чималу кількість священників від того, щоб вже зараз вийти зі складу МП і об’єднатись з ПЦУ чи попросити Вселенський патріархат прийняти їхні парафії до свого складу.
Своєю чергою, як зазначають співрозмовники, митрополит Антоній (Паканич) виконує не менш важливу задачу. Як керуючий справами, він щоденно приймає величезну кількість звернень від священників та архієреїв МП в Україні. При цьому, як стверджують власні джерела ДФУ, пропозиції надходять різні. Хтось пропонує вихід зі складу рпц та об’єднання з Православною церквою України, інші пропонують тимчасовий перехід під юрисдикцію Вселенского патріархату за допомогою екзарха єпископа Команського Михайла (Аніщенка), а хтось виступає просто за розрив молитовної єдності з рпц та проголошення власної автокефальної УПЦ (але вже без МП).
Практично всі звернення, хоч і дещо відрізняються за змістом, містять ключову центральну думку: УПЦ не може перебувати у єдності з релігійною організацією, яка благословляє вбивство українців.
Та з часом стало зрозуміло, що практично всі такі звернення дивним чином «загубились» у масивах документів керуючого справами Антонія (Паканича) і жодне з них так і «не дійшло» до очільника моспатріархату в Україні митрополита Онуфрія (Березовського).
Митрополит Антоній (Паканич) своїми доповідями навмисно демонструє Онуфрію (Березовському) спотворену картину, мовляв, всі балачки про поширення автокефальних та патріотичних настроїв серед духовенства МП сильно перебільшені, а тому мова про розрив єдності з рпц взагалі не на часі і підстав для ухвалення відповідних рішень просто не існує.
Водночас, ряд священників намагаються донести свою позицію митрополитові Онуфрію (Березовському) напряму, оминаючи «посередництво» митрополита Антонія (Паканича). Таким чином, очільник МП в Україні поступово отримує інформацію про реальний стан справ і настрої кліру, тож він, цілком імовірно, може пристати на пропозиції своїх підлеглих і винести питання відділення від рпц на порядок денний.
Такого сценарію неабияк остерігаються у москві. З метою запобігання такого сценарію, кремль надав повну свободу дій митрополиту Антонію, впритул до «усунення» митрополита Онуфрія, якщо він стане на бік групи автокефалістів.
Отже, як запевняють джерела ДФУ, Антоній (Паканич), протоєрей Миколай Данилевич та інші їхні поплічники максимально довго затягуватимуть, гальмуватимуть і зводитимуть нанівець всі автокефальні процеси в середовищі МП в Україні, виконуватимуть всі можливі заходи для утримання цілісності структури МП та збереження токсичної «молитовної» єдності з рпц, паралельно виконуючи іншу діяльність «п’ятої колони» кремля в Україні на шкоду нашій державі.
