Місяць тому в Києві відбувся Всеукраїнський Форум Україна 30: “Коронавірус #COVID19: виклики та відповіді”. Першого дня, 8 лютого, відбулась розмова релігійних діячів України про зусилля релігійної спільноти в протидії коронавірусу.
Видання “НВ” підготувало матеріал на основі виступу архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія Зорі під час Форуму.
Існує міф, що релігійна спільнота України, яку можна назвати збірним поняттям «церква», нібито виступає проти вакцинації
На жаль, і в середовищі тих, хто належить до Православної Церкви України, і, як мені відомо, серед представників інших конфесій, дійсно є групи та поодинокі особи, які не сприймають саму ідею вакцинації і живляться якимись теоріями змови. Тому для них та усього суспільства дуже важливо озвучити позицію, обґрунтовану міркуваннями і вченням самої Церкви.
Православна Церква України позитивно ставиться до такої медичної процедури як вакцинація. На відміну від деяких інших процедур. Вчення Церкви, яке ґрунтується на Священному Писанні, в певних біоетичних елементах є доволі категоричним. Є речі і медичні практики, які Церква категорично відкидає і вважає неприйнятними чи аморальними, вона засуджує їх і говорить про це відкрито. Вакцинація не належить до таких речей і практик. Навпаки — як медична процедура з доведеною ефективністю, вона схвально оцінюється представниками всіх основних конфесій в Україні.
У низці країн вже використовуються різні вакцини. Вони створювались у складних умовах, аби їх можна було якнайшвидше випробовувати, тому до препаратів можуть виникати певні питання. Звичайно, вони не рівноцінні між собою з медичної точки зору, виробники використовували різні підходи та компоненти. Проте, якщо у однієї вакцини доведена ефективність близько 50%, а в іншої – 96% або 97%, то будь-яка розумна людина, звичайно, обиратиме ту, у якої доведена ефективність наближається до 100%.
Потрібно зважати на те, що
в Україні існує певна аудиторія, яка ще сумнівається, чи варто імунізуватися.
Для цих людей важливо засвідчити, що Україна не тільки може отримати якісну вакцину, забезпечити кабінети і персонал для проведення вакцинації, але також і дотримуватись усіх умов безпечності зберігання. Вакцина від коронавірусу як медична технологія доволі чутлива до умов транспортування. Є різні препарати, які менш або більш чутливі, зокрема, деякі потребують дотримання температурного режиму -60/-70 градусів за Цельсієм. Водночас варто наголосити, що ми як священнослужителі, не можемо і не повинні брати на себе обов’язок щодо посвідчення якості вакцинації, не можемо впливати на саму процедуру і визначати, сертифікувати ті препарати, які можуть застосовуватись. Адже це відповідальність медичної сфери та української держави.
Звичайно, треба наголосити, що
вакцинація має бути добровільною.
Якщо не буде примусу, є сподівання, що її будуть сприймати значно легше. Адже зазвичай те, що несе у собі безальтернативність вибору, викликає значно більше питань і застережень.
Слід також підкреслити, що влада повинна забезпечувати не лише охорону здоров’я своїх громадян, але й безпеку суспільства. З інформаційної точки зору, неможливо не побачити намагання деяких держав (зокрема і Російської Федерації, яка є агресором щодо України), використовувати тему вакцинації для просування своїх політичних впливів і можливостей. Це дуже чітко прослідковується, коли з одного боку просувається ідея вакцинації препаратом, виробленим у Російській Федерації — Супутник V, натомість, через різні ЗМІ поширюються фейки та теорії змов навколо всіх інших вакцин, які вважаються конкурентами для російського препарату. Таке намагання поширити свій політичний вплив не може не викликати занепокоєння, особливо в контексті російської агресії.
Наостанок хочу ще раз підкреслити, що
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, до якої входить і Православна Церква України, підтримує вакцинацію від COVID-19.
Про це можна прочитати у відповідній заяві Ради. Представники різних конфесій можуть мати розбіжності у поглядах щодо деяких деталей, але загалом ми можемо говорити про консенсусний позитивний підхід у цьому питанні до вакцинації, як способу захистити власне здоров‘я і здоров‘я оточуючих.
