У Києві 25 лютого 1873-го створили Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. Особливу увагу вчені звертали на вивчення Києва.
Ініціатор створення товариства Павло Чубинський провів у місті перепис. Він показав, що більшість киян вважають рідною мовою українську, інформує Gazeta.ua.
Після численних прохань і пропозицій, 1873-го правління Російського Географічного товариства та царський уряд погодилися на заснування Південно-Західного відділу. Сформували таку його роль: “вивчення губерній Київського навчального округу у всіх тих напрямках, які складають предмет дослідження товариства і особливо з статистики та етнографії”. Першим головою був меценат Григорій Ґалаґан, секретарем – поет Павло Чубинський.
Товариство розгорнуло активну культурно-освітницьку та науково-дослідницьку роботу. Згуртувалися навколо організації українська інтелігенція та меценати. Науковці склали програму комплексного краєзнавчого дослідження території України.
При товаристві заснували бібліотеку, яка налічувала понад 1 тис. наукових видань. Був музей, що мав близько 3 тис. експонатів. Товариство взяло участь у географічному конгресі та виставці в Парижі. Популяризували українську народну музику, кобзарський спів, влаштовували концерти, видавали книги.
Наприкінці 1873 року відділ складався із 102 членів, з яких 57 перебувало в Києві, 45 – поза ним.
Після Емського указу 1876-го відділ ліквідували.
Указ про заборону друку будь-яких книжок українською підписав російський імператор Олександр ІІ 30 травня 1876-го. За назвою німецького курортного містечка, де тоді відпочивав самодержець, указ назвали Емським.
