18 лютого Архієрейський Собор Сербської православної церкви (СПЦ) обрав митрополита Загребсько-Люблянського Порфирія (Періча) патріархом Сербським.
Вибори відбулися через три місяці після смерті попереднього предстоятеля церкви: в листопаді минулого року патріарх Іриней помер від ускладнень, викликаних коронавірусом.
СПЦ традиційно вважають сателітом Російської православної церкви: вони обидві не визнали надання Константинопольським патріархатом автокефалії Православній церкві України у 2019 році.
Представники РПЦ, що коментували обрання Порфирія, не забули пригадати його критичні заяви стосовно українського питання.
Водночас обережний оптимізм щодо нового предстоятеля висловлюють і у Православній церкві України, яку, поки що, не визнають Російська та Сербська церкви. Чому так – розбиралася ВВС.
Патріарх, який любить Еріка Клептона
Првослав Періч, майбутній патріарх Порфирій, народився 1961 року в місті Бечей на півночі Сербії.
У 1985 році він прийняв чернечий постриг, а за рік закінчив богословський факультет Белградського університету. Наступні чотири роки Порфирій присвятив аспірантурі в Афінах. А в 1990 році повернувся до Сербії й став настоятелем монастиря Святих Архангелів у Ковилі у рідній для себе Воєводині.
При цьому монастирі Порфирій заснував терапевтичну спільноту “Земля живих”, визнану одним з найуспішніших у Сербії подібних проєктів з лікування наркозалежних. Тут же він займався проблемою ресоціалізації жертв деструктивних сект.
У 1999 році Порфирій отримав сан єпископа, а у 2004 році захистив докторську дисертацію в Афінському університеті.
Порфирій був членом Республіканського радіомовного агентства і навіть певний час очолював його. У 2010-2011 роках він був першим архієреєм, що займався облаштуванням церкви у сербській армії: при ньому в багатьох військових частинах з’явилися храми.
У 2014 році Порфирій став митрополитом Загребсько-Люблянським. Служіння у переважно католицькій Хорватії після кровопролитних балканських воєн спостерігачі називали серйозним викликом, однак, за загальним визнанням, Порфирій з ним впорався.
Балканська преса відзначає привітність і спокійний характер Порфирія. Йому пригадують цитування притчі Артура Шопенгауера: відносини між сербами й хорватами Порфирій порівняв з поведінкою дикобразів у холодну ніч – вони не можуть спати надто близько одне до одного, щоб не вколоти товаришів своїми голками, але й далеко одне від одного бути не можуть, бо тоді замерзнуть.
Хорватський історик Хрвоє Класіч пише, що Порфирій організував у Загребі неформальний інтелектуальний гурток, до якого входили люди різних національностей і політичних переконань, зокрема відомі політики, музиканти й актори.
Класніч називає Порфирія великим меломаном і каже, що в його квартирі часто звучать альбоми Майлса Девіса, Еріка Клептона або культового югославського рок-гурту Bijelo dugme.
Патріарх за жеребкуванням
Після смерті патріарха Іринея від коронавірусу митрополита Порфирія називали серед ймовірних кандидатів на патріарший престол. Однак будь-які прогнози щодо його шансів стати патріархом були дуже умовними через особливості процедури виборів у СПЦ.
З середини минулого століття сербських патріархів обирають за допомогою жеребкування.
Спочатку все ієрархи, що мають право голосу, визначають трьох кандидатів у предстоятелі: для цього кожен з них повинен отримати підтримку більш як половини єпископів.
Потім листи з трьома іменами запечатують в конверти, а конверти вкладають в Євангеліє. У певний момент богослужіння монах дістає один з конвертів і показує присутнім ім’я нового патріарха.
Згідно з повідомленнями сербської преси, в першому турі голосування, що визначав трійку фіналістів, Порфирій набрав більше голосів, ніж двоє інших кандидатів, 74-річний єпископ Бачський Іриней і 76-річний єпископ Баня-Лукський Єфрем.
Згадка про вік претендентів – невипадкова.
Джерела ВВС в київських церковних колах, що брали участь в отриманні ПЦУ томосу про автокефалію, розповідали, що для традиційно близької до РПЦ Сербської церкви характерні помітні відмінності між старшим і молодшим поколінням єпископів.
Нібито старше покоління більш налаштоване на зближення з Російською церквою, ієрархи ж молодшого віку, що здобули освіту в грецьких чи навіть західних вишах, більше симпатизують Константинополю.
Це особливо важливо в нинішній ситуації, коли РПЦ розірвала відносини з Вселенським патріархатом через розбіжності щодо українського питання.
Сербська церква, з одного боку, не розривала відносин з Константинополем, з іншого – не визнає Православну церкву України, створення якої стало причиною розбрату.
Порфирія співрозмовники ВВС відносять до молодшого покоління сербських єпископів.
Втім, заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Російської православної церкви в Україні (УПЦ МП) Микола Данилевич переконує ВВС, що інформація про розрив поколінь в СПЦ не відповідає дійсності.
“Переважна більшість єпископату СПЦ стоять на канонічних позиціях. Є окремі єпископи – вони, зазвичай, служать в діаспорі, – котрі мають трохи інші симпатії. Але переважна більшість стоять на абсолютно православних позиціях. Це питання не симпатій до Росії, а вірності канонам церкви”, – каже він.
“Нерозкаяні розкольники”
Відразу після обрання Порфирія його привітали предстоятелі інших помісних церков – зокрема, Константинопольський патріарх Варфоломій та Московський патріарх Кіріл (Гундяєв).
Однак показовим є те, що пресслужба РПЦ повідомила, що патріарх Кіріл не лише надіслав у Белград письмове привітання, а й поговорив з новообраним патріархом телефоном.
А заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоєрей Микола Балашов у коментарі ТАСС відзначив “притаманну новообраному предстоятелю тверду прихильність до канонічного церковного устрою і неприйняття розколів, зокрема тих, що є в Україні”.
У січні минулого року в інтерв’ю сербській газеті Vecernje novosti він заявив, що позиція СПЦ щодо цієї церкви залишається однозначною: “Ми не визнаємо нерозкаяних українських розкольників членами церкви, не кажучи вже про нормальну автокефальну православну церкву”.
“Переконаний, що спосіб вирішити це болюче питання в дусі святих канонів буде знайдене”, – додав Порфирій.
Додатковим чинником, що впливатиме на позицію патріарха Порфирія стосовно ПЦУ, протоєрей Микола Данилевич називає те, що новообраний предстоятель є духовним чадом єпископа Бачського Іринея.
А цього ієрарха називають одним з найбільш затятих супротивників визнання ПЦУ в Сербській церкві, котрий неодноразово дуже однозначно висловлювався на цю тему.
То чому ж предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній тепло привітав Порфирія з обранням, а в самій Українській церкві це саме обрання сприйняли з ентузіазмом?
“Найкращий для ПЦУ”
“З усіх можливих кандидатів Порфирія можна назвати найкращим для ПЦУ”, – пояснив ВВС богослов Кирило Говорун, колишній керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦвУ (УПЦ МП), який нині підтримує українську автокефалію.
Він звертає увагу на те, що у своїх заявах Порфирій не висловлюється проти автокефалії Української церкви в принципі, а лише не погоджується з методами, якими вона надавалася.
Те, що Порфирія називають близьким до одного з найбільш проросійських єрархів СПЦ, Говоруна також не бентежить.
“Порфирій не є тотожним Іринею. Я прогнозую, що він виходитиме з тіні Іринея”, – каже він.
“Порфирій був митрополитом в неправославних країнах, в Європейському Союзі, він мав там дуже гарну репутацію, зокрема серед політиків. Його вектор, вочевидь, не буде повністю проросійським”, – додає Говорун.
“Зважаючи на біографію патріарха Порфирія, він має ґрунтовну богословську освіту, отриману як в Сербії, так і в Греції, значний досвід чернецтва і священнослужіння… Важливим є його досвід миротворення під час служіння у Хорватії та Словенії, що вимагало пастирської виваженості та чутливості в релігійних і національних питаннях. Все це дає підстави до позитивних очікувань від його служіння”, – заявив ВВС один зі спікерів ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря).
Ще один співрозмовник ВВС, який у 2018 році активно працював над отриманням томосу ПЦУ, назвав нового патріарха “найкращим варіантом для ПЦУ, принаймні відвертої агресії не проявлятиме”.
Статус-кво
Очікувати від патріарха Порфирія різких рухів в українському питанні особливих підстав немає, погоджуються співрозмовники ВВС.
“У суперечці між Москвою і Константинополем СПЦ серцем близька до Москви, але її ноги твердо стоять на землі”, – констатувала Сербська служба ВВС ще в 2018 році, коли конфлікт між РПЦ і Вселенським патріархатом був у активній фазі.
Нині ситуація не дуже змінилася.
Попередній патріарх Іриней брав участь у торішній “амманській зустрічі” представників помісних церков, на якій, як вважають, РПЦ планувала провести огляд своїх союзників у боротьбі з Константинополем.
Однак та зустріч фактично завершилась провалом, констатує в коментарі ВВС київський релігієзнавець Андрій Смирнов, і тепер, при новому предстоятелі, є всі шанси, що відносини між Белградом і Константинополем налагодяться. Смирнов також воліє бачити у обранні патріарха швидше позитив для ПЦУ.
Загострювати відносини з Вселенським патріархатом Сербська церква не схильна ще й тому, що в Белграді побоюються, що Константинополь може надати автокефалію Чорногорській та Македонській церквам.
З цієї ж причини Порфирій, ймовірно, продовжить підтримувати ту версію трактування православних канонів, яку просуває РПЦ, – що Константинополь не має права надавати церквам автокефалію одноосібно.
“Гадаю, Порфирій хоче, щоб Константинополь і Москва помирилися і йшли далі”, – описав у коментарі Сербській службі ВВС позицію предстоятеля СПЦ в протистоянні між двома центрами світового православ’я сербський теолог Йован Благоєвич.
Тому співрозмовники ВВС в українському питанні очікують від нового предстоятеля СПЦ збереження статус-кво. А кому воно буде на руку – питання суперечливе.
З одного боку, Українську церкву Порфирій, найімовірніше, не визнає, і це вигідно для РПЦ. З іншого, співрозмовники ВВС в ПЦУ переконують, що час зараз грає їм на руку. Мовляв, мети будь-що-будь домогтися максимальної кількості визнання від помісних церков перед ними не стоїть, а від розриву відносин з Константинополем страждає насамперед Москва.
А поки архієпископ Євстратій з ПЦУ нагадує читачам свого Facebook, котрі закликають не вітати Порфирія – “прихильника Москви”, що ще зовсім недавно патріарха Олександрійського, а також Грецьку і Кіпрську церкву також називали сателітами РПЦ. Зараз всі ці церкви визнали ПЦУ, констатує ієрарх. Зрештою, додає митрополит Євстратій, останньою визнає Православну церкву України все одно не Сербська церква, а Російська.