Сьогодні, також вшановуємо святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадакійської.
Про це нагадує Вінницько-Барська єпарїія ПЦУ.
Святитель Василій Великий народився 329 року, у Кесарії Каппадокійській, у заможній, шляхетній та уславленій родині, що, наче коштовними перлами, прикрасила Церкву цілою низкою святих;
Святий Василій провів дитинство у Неокесарії Понтійській, де сприйняв зерна православної віри від матері та бабусі;
Василій мав тверду вдачу, енергійний та рішучий розум, цікавився усіма науками і скрізь досягав успiху: як у філософії, граматиці, логіці, риториці, так і в математиці, астрономії і навіть практичних галузях на зразок медицини;
Але майбутній святитель вирішив облишити свою блискучу кар’єру ритора, охрестився і став шукати духовного отця, який наставляв би його на шляху подвижництва. Не знайшовши його у рідній землі, він вирушив у велику мандрівку до славетних центрів подвижництва: до Єгипту, Палестини, Сирії та Месопотамії. Тут він дізнавався про аскетичні досягнення та божественні чесноти небесних громадян, які уславилися в цих місцях;
У 360 році місцевий єпископ Діан викликав Василія до Кесарії, висвятив його на диякона та взяв із собою на собор до Константинополя. Протягом собору Василій із болем в душі спостерігав, наскільки Церква розколота боротьбою поміж аріанами, напіваріанами (оміусіанами) та православними;
У 363 році новий єпископ Кесарії Євсевій висвятив Василія на священника;
У 370 році святителя було обрано єпископом Кесарії;
Праці святителя Василія на віки постали критерієм істинності вчення, а його авторитет поширився далеко за межі його єпархії. Наче орел, що злітає вгору, Він наглядав за усім, захищаючи всі Церкви, які переживали лихий час, та покриваючи їх своїми крилами;
Православна Церква досі звершує Літургію, укладення якої приписують святителю Василію, та вживає написані ним молитви, сповнені глибокого богословського сенсу. Також він сприяв закріпленню традиції святкувати пам’ять мучеників та вшановувати їхні чесні мощі;
1 січня 379 року, Василій, виснажений багатьма хворобами й суворою аскезою віддав Богові свою душу. Славу святителя виявило його поховання, на яке зійшлася величезна кількість вірних.
Життя святителя Василія Великого за посиланням
