Аби точно встановити, кому належали кістки, які викопали прочани-хасиди під час паломництва в Умані, потрібна експертиза. Про це Суспільному розповів директор заповідника “Стара Умань” Владислав Давидюк.
За його словами, місцевість в Умані, де розкопали рештки, має багату історію, наприклад, на польській карті XVI століття там зображені житлові будинки.
Втім, речниця фонду імені Рабі Нахмана Дзвенислава Карплюк розповіла, що там був єврейський цвинтар, тому паломники взялися за розкопки:
“Близько двох тижнів була дощова погода, і хасиди помітили кістки”.
Тоді прочани, взявши лопати та відра, викопали близько 30 людських кісток. Дзвенислава Карплюк пояснила, що раніше там було старовинне єврейське кладовище:
“Але в роки Другої світової війни воно все було знищене, і вся ця територія була віддана під будівництво”.
“Вся ця територія, цей цвинтар наповнений останками тіл євреїв. . Таке трапляється щоразу, як йде дощ чи відбувається будівництво”.
Директор державного заповідника “Стара Умань”, краєзнавець Владислав Давидюк розповів: збереглися дві карти цієї місцевості — польська XVI століття та Російської імперії XIX.
“За легендами, які дійшли до нашого часу, це місце називають «Турок». Свого часу там стояв турецький табір. Це 1674 рік. Але для того, щоб це точно знати, потрібно проводити археологічні дослідження. Оскільки за свідченням наших будівельників, коли вони рили котлован, знайшли рештки зброї, також знаходили ядра”, — пояснив краєзнавець.
“Можливо, це і є захисники фортеці, які загинули після захоплення нашого міста. Можливо, це люди, які померли під час голоду, можливо, це люди, які померли під час визвольних змагань 17-21-х років. Для цього потрібна експертиза цих кісток”.
Втім, по неї поки що не зверталися. Де нині знаходяться знайдені людські кістки, не відомо, зауважила Дзвенислава Карплюк. За її словами, найімовірніше їх забрали з собою хасиди, аби перепоховати:
“Згідно з єврейськими віруваннями, ці кістки треба поховати на єврейському кладовищі, бо це вважається знущанням з людини і її пам’яттю”.
