Тетяна Деркач,
спеціально для Духовного фронту
Не встигли вщухнути скандали, викликані недолугими фейками проти ПЦУ та п’ятого президента України Петра Порошенка, зфабриковані оточенням колишнього почесного патріарха ПЦУ Філарета та розповсюджені російськими та іномовними ресурсами, як нам показали нове шоу.
18 червня Порошенко оголошує: «Ще одна новина, яку я дізнався тільки на цьому тижні, – виявляється, вони порушили проти мене ще одну справу, дослівно цитую: “За розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом отримання Томосу і створення Православної церкви України”. За ґрати Порошенка за це».
І почався небачений хайп. Давайте прослідкуємо хронологію цих феєричних подій.
Російська пропаганда починає розкручувати меседж, що Порошенко все набрехав, ніякої «справи по томосу» проти нього немає. Цей меседж розганяють по кишеньковим зливним бачкам.
«Головний юрист УПЦ КП» Неоніла Ткаченко теж кинулась спростовувати «брехню Порошенка»: «Спростовуємо заяву Петра Порошенка про вручення йому підозри, за, цитата: “вручення Томосу”, та “…створення ПЦУ”. Процесуальна дія – вручення підозри здійснена Державним бюро розслідувань у рамках досудового слідства за складом кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 КК України “Порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань”». За її словами, мова йде про рейдерське захоплення майна УПЦ КП з боку ПЦУ, а саме храму Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату у місті Одеса. Заяву про злочин, вчинений Порошенком, предстоятелем ЦУ митрополитом Епіфанієм та тодішнім міністром культури Євгеном Нищуком написали віряни цього храму. Рейдерство, за словами Ткаченко, полягає в «несанкціонованій зміні інформації комп’ютеризованої системи Держреєстру юридичних осіб, та протиправному позбавленні правоздатності релігійних організацій, щодо яких вносяться відомості про їх стан припинення». Оскільки тексту заяви ніхто не бачив, важко судити про його адекватність. Але зі слів Ткаченко випливає, що державні чиновники та предстоятель ПЦУ порушили рівноправність громадян за релігійними переконаннями тим, що несанкціоновано поміняли в реєстраційній базі інформацію про власність одного конкретного одеського храму. Не треба бути фаховим юристом, щоб зрозуміти, яка перспектива у цієї заяви.
Крім того, Ткаченко спробувала кострубато зманіпулювати, викинувши зі слів Порошенка цілі фрагменти. В її інтерпретації Порошенко нібито заявив про те, що йому «було вручено підозру за вручення Томосу та створення ПЦУ». Порівняємо з оригіналом: «вони відкрили справу за розпалювання релігійної ворожнечі шляхом отримання томосу і створення ПЦУ». Не «вручення томосу», а «його отримання» (цікаво, кому б Порошенко вручав томос?). І не «за томос», а «шляхом отримання томосу». Для юриста Ткаченко між цими нюансами немає різниці. До того ж, ст.161 Кримінального кодексу України містить і порушення рівноправності громадян, і розпалення релігійної ворожнечі. Так що, цитуючи тільки один шматок статті, Ткаченко знов зманіпулювала. Як вона це робила і раніше, анонсуючи, що «Порошенко із Епіфанієм і Нищуком перебувають під слідством за розпалювання міжрелігійної ворожнечі». По-перше, нагадаю, що в ст.161 немає «міжрелігійної ворожнечі», є тільки «релігійна». Юрист не може припускатись таких помилок. По-друге, як бачимо, Порошенко тільки зараз дізнався про те, що проти нього заведено справу.
В коментарях Ткаченко тріумфально заявляє: «Наступним по пред’явленню підозри має бути Нищук і Епіфаній» (мову оригіналу збережено).
Як наступними? Так вони ж вже знаходяться під слідством!
Як бачите, все дуже просто: достатньо приписати супротивнику слова, які він не говорив, вирвати з контексту його власні права – і ось вам картинка «брехні Порошенка».
Але через кілька годин зливним бачкам доводиться перевзуватись в повітрі. Як виявилось, справа проти Порошенка «за томос» таки є: це підтвердило Державне бюро розслідувань низці ЗМІ. Причому спочатку, спираючись на власні джерела в ДБР, про це написало одіозне видання Страна.юа.
Потім ДБР офіційно це підтвердило. Цитую пряму мову представника пресслужби ДБР Максима Білоусенка в коментарі Укрінформу: «6 листопада 2019 року СБУ розпочато розслідування за заявою прихожан Київського Патріархату УПЦ на незаконні дії ряду вищих посадових осіб, які вчинили дії, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ. Надалі СБУ справу передано для розслідування в ДБР. Слідство у справі проводиться». Своєю чергою, власні джерела сайту Вісті.юа говорять, що справу заведено за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі під час створення ПЦУ»! Міжнаціональної! Причому Вісті.юа спочатку пишуть про заяву прихожан УПЦ КП, потім – що це зробив особисто Філарет.
Того ж дня на брифінгу тему коментує генпрокурорка України Ірина Венедиктова: «У листопаді 2019 року в ЄРДР справа була внесена за ухвалою суду і відкрите це провадження. Відкрито Службою безпеки України, знову ж таки, за судовим рішенням…Це 2019 рік. І зараз йдуть слідчі дії. Тобто, зараз згадувати про це провадження і запитувати мене недоречно, бо провадження відкрито понад пів року тому. І, якщо дійсно треба запитати, потрібно питати у тих слідчих, які провадять слідчі дії. Але, чому вони сплили сьогодні, мені невідомо».
Далі «поінформований співрозмовник “Української правди” в ДБР» пояснив, що «Справа відкрита в листопаді 2019 року СБУ за заявою Філарета. Його мотив, це претензії до керівництва держави в першу чергу через те, що гроші, які отримувала УПЦ КП в першу чергу від своїх іноземних представництв, після створення ПЦУ сплачуються в Константинополь…Ми не плануємо грати на темі релігії та втручатися у діяльність ПЦУ, а також ставити під сумнів легітимність її створення». Пояснюю: не ставити під сумнів легітимність створення ПЦУ – це фактично вважати законною ліквідацію УПЦ КП та оголошення ПЦУ правонаступницею УПЦ КП.
Просто детектив якийсь. Спочатку російські ЗМІ на підставі компіляції окремих записів Ткаченко в фейсбуці вкинули вірус, що Порошенка засудять за державну зраду через отримання Томосу. Одночасно Ткаченко заявляє, що Порошенко, Епіфаній та Нищук вже під слідством за розпалення «міжрелігійної» ворожнечі. Виявилось, не «вже» і «не під слідством», і не «за державну зраду через томос».
Канали українських втікачів з команди Януковича оголошують, що «ніякої справи по томосу проти Порошенка немає». В ДБР натякають, що щось таке є.
Неоніла Ткаченко кричить про рейдерське захоплення майна УПЦ КП шляхом підробки даних в електронних базах даних, яке, з її слів, є порушенням рівноправності громадян через їхні релігійні переконання, а про створення ПЦУ мова не йде. Правоохоронці уточнюють, що створення ПЦУ якраз причому, і справу відкрито за скаргою не громади одеського храму УПЦ КП на рейдерство, а самого Філарета з приводу діаспорних грошей, які потекли в Константинополь (цікаво, а чому Філарет себе тут вважає потерпілою стороною?).
16 червня прес-служба Київського патріархату публікує заяву, де з посиланням на ЗМІ констатує, що «справи, які інкримінуються екс-Президенту, навіть судячи з повідомлень у ЗМІ, не мають нічого спільного з релігією». Тобто, у Філарета станом на 16 червня нічого не знали про жодні справи проти Порошенка, пов’язані з релігією?
Але ж «головний юрист УПЦ КП» Неоніла Ткаченко місяць назад рапортувала, що ДБР продовжує якесь «досудове слідство у справі за розпалювання міжконфесійної ворожнечі групою осіб» і навіть нанесло візит з цього приводу в резиденцію Філарета!
19 червня знов озивається прес-служба УПЦ КП, де пише, що:
1. Філарет «не звертався до правоохоронних органів у справі, про яку йдеться, та не був її ініціатором. Це зробили віряни, права яких порушені» (пояснюю: з церковної точки зору «не був ініціатором» – це фактично «не благословляв»).
2. Метою кримінального провадження є захист порушеного права на свободу совісті вірян і духовенства Київського Патріархату (тобто, мова йде про незаконну ліквідацію УПЦ КП в січні 2019 р.).
В Київському патріархаті Російської православної церкви (РПЦвКП) хоча б узгодили зі «стратегічними партнерами» темніки, що коли говорити. Тому що складається враження, що весь цей інформаційний хаос – абсолютно контрольований його організаторами. Каша в голові має бути лише у обивателів та закордонної цільової аудиторії, яка не розбирається в українських реаліях та через мовний бар’єр не може встановити факти.
І щось мені підказує, що «головний юрист УПЦ КП» Неоніла Ткаченко крутить Філаретом як циган сонцем (це моє оціночне судження з використання мовно-стилістичних засобів типу гіпербол, алегорій, сатири, за яке мене не можна притягнути до відповідальності та вимагати спростування). Хотілося б почути від самого Філарета, наскільки він в курсі того, що може відбуватись за його спиною або навіть від його імені (мною застосовано критику дій, спірний вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням).
І коли вже у всіх від цього маразму голова йде обертом, як Пилип з конопель вискакує…. Михайло Добкін і заявляє, що це він подав скаргу на Порошенка за томос! І публікує текст-заготовку, датовану 2019 роком!
В цьому феєричному тексті є і згадка про УПЦ, яка таки МП, і Філарета названо патріархом без лапок… Суть заяви – використання Порошенком церковного фактору у виборчих перегонах 2019 р. та застосування мови ворожнечі проти УПЦ (МП). Не буду тут згадувати тури Віктора Януковича храмами та монастирями УПЦ МП напередодні всіх його президентських кампаній та застосування мови ворожнечі представниками тодішньої «Партії регіонів» щодо конкуруючих з УПЦ (МП) церков. Тимчасово забудемо, скільки коштувала державі передача державного майна Святогірському монастирю у зв’язку з отримання ним статусу лаври. Але фактично Добкін закликає розслідувати злочини Порошенка не проти УПЦ КП, а проти вже УПЦ (МП)! І вишенька на торті: Добкін підписує свою заяву як «народний депутат». Як відомо, цей персонаж був народним депутатом ВРУ попередньої каденції. Значить, свою заяву він писав ще до дострокових виборів 2019 року. Це була остання крапля терпіння: Львівська мерія вже оголосила, що звернеться до керівництва держави та правоохоронних органів з приводу добкінських писульок.
І знаєте, що більш за все шокує? Це слова одного зі спікерів Київської митрополії УПЦ (МП) протоєрея Миколи Данилевича:
«Шановні! Не треба вплутувати нашу Українську Православну Церкву в цю історію. Залиште нас в спокої. Це ваші проблеми. Проблеми в трикутнику – УПЦ КП, ПЦУ і Порошенко. Адже ж позов на Порошенка подали юристи від Філарета від УПЦ КП. От там між собою і розбирайтеся».
Тобто, релігійна інституція, заради монополії якої відбувається весь цей хайп, заради якої бризкають слюною всі афілійовані з нею медіа та кишенькові блогери-аналітики-політологи, просить «залишити її у спокої», а ПЦУ з УПЦ КП «розбиратися між собою»…це навіть не цинізм – це те, що у євреїв називається «хуцпа».
Режисерам цієї клоунади (вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням) однозначно можна давати «Оскара» за найкращий сценарій в категорії «Пєрєбдєлі» (вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням).
Отже, на виході маємо: певні політичні сили, не в змозі знищити ПЦУ безпосередньо, нацькували на неї колишнього керівника УПЦ КП Філарета. Філарет безпосередньо або через своїх послідовників звернувся за медійною допомогою до російських, проросійських, антиукраїнських, антиавтокефальних світських та афілійованих з УПЦ (МП) ЗМІ та інших подібних медіа, яких іноді називають «ботофермами» (оціночне судження). Паралельною колонною проти Порошенка йде кадр Януковича Андрій Портнов, якого підозрюють в тісній, але незаконній співпраці з ДБР (навіть в керуванні цією службою)… Чудова компанія, чи не так?
Російська пропаганда представляє вибрики Філарета як новий глобальний розкол в ПЦУ, який згодом розіб’є цю церкву на десятки дрібних конкуруючих фракцій. Але це велика помилка: кількість реальних прихильників Філарета не перевищує статистичної похибки, його авторитет в суспільстві скоро матиме від’ємні показники (якщо вже не має), судові перспективи позовів, поданих від його імені, дуже сумнівні. Єдине його досягнення на сьогодні – феєричний галас, який вдалось зчинити в інформаційному просторі. А для чинної влади, якщо вона піде на поводу у цього збіговиська клоунів, ситуація увійде в цугцванг.
Навіщо все це робиться? Адже зрозуміло, що раз по разу всі скарги, заяви та позови будуть потрапляти на смітник, справи – закриватись через відсутність складу злочину (інакше буде створено невигідні для самої УПЦ (МП) прецеденти)… Зрозуміло, що перед ПЦУ та Порошенком ніхто з позивачів не вибачатиметься – або про згортання слідчих дій мовчатимуть, або звинуватять чинну владу в релігійній упередженості, корупції, бездіяльності. Але запланований ефект буде досягнуто: всі зненавидять всіх, буде знищено довіру не тільки всередині релігійних організацій, але й між церквами та суспільством. Влада буде бачити в церковному середовищі не партнера, а істеричне збіговисько неадекватних людей, приватною чи колективною думкою яких можна нехтувати у виборі державної стратегії або тактики. Тобто – роздрай та хаос, який, втім, контролюватиметься ззовні. Навіть не питайте, кому це вигідно. Але мені особисто дуже шкода, що півтора десятки років я була впевнена, що Філарет будує таки єдину українську церкву. «По ділах їх пізнаєте їх».
