Духовний Фронт України взяв коментар оглядача «Нової газети», члена Української асоціації релігієзнавців Олександра Солдатова, щодо ймовірного розвитку подій на майбутньому зібранні єпископів і мирян УПЦ МП.
Він запевнив ДФУ, що є два варіанти розвитку подій: в УПЦ МП спробують відкласти питання автокефалії «до закінчення війни», або вимагатимуть негайного її проголошення. Якщо не буде негайного проголошення автокефалії, то розпочнеться процес стихійного приєднання до ПЦУ окремих єпархій та парафій УПЦ МП, вважає релігієзнавець.
– Які варіанти розвитку будуть на зібранні УПЦ МП?
– Очевидно, що суто теоретично існують два варіанти: спробувати відкласти вирішення питання про автокефалію «до закінчення війни» (яку в РФ називають «спеціальною військовою операцією»), як і планувалося донедавна, або вимагати негайного проголошення автокефалії на надзвичайному Соборі УПЦ МП. Судячи з резолюцій, які приймають єпархіальні збори УПЦ МП у різних регіонах України, наразі домінує другий варіант. Духовенство та активні миряни, надивившись жахів того, що відбувається, постійно проводячи в останню путь загиблих, не хочуть мати нічого спільного з тими, кого вони вважають джерелом цієї катастрофи. А патріарх Кирил (Гундяєв) неодноразово давав зрозуміти, у тому числі навіть літургійно, що в нинішній ситуації він на боці Путіна і вважає його рішення виправданими… Єдина проблема на шляху до «негайної» автокефалії УПЦ МП – це ставлення до української автокефалії, яка вже існує. ПЦУ. Адже Синод митрополита Онуфрія має намір і надалі вважати цю автокефалію «неканонічною», а знайти якийсь інший шлях набуття автокефалії в Україні (ніж той, яким пройшла ПЦУ) непросто. Швидше за все, опрацьовуватиметься план якоїсь «переустанови» цієї автокефалії на Всеправославному соборі або консенсусом предстоятелів помісних Церков, за винятком Московської. Це, до речі, могло б стати ефектним способом формального виключення Московського патріархату зі спільноти офіційного світового православ’я.
– Наскільки ймовірним, ви оцінюєте відрив УПЦ МП від РПЦ?
Я вважаю, що припинення поминання Кіріла у 20 єпархіях УПЦ МП і на тисячах її парафій вже є фактом літургійного та морального відриву УПЦ МП від РПЦ. А воєнні дії та все, що з ними пов’язане, є фактом її політичного відриву. Інша річ, що цей відрив поки має дещо «гібридний» характер. Вірогідність того, що найближчим часом буде знайдено шлях канонічного проголошення автокефалії УПЦ МП і узгодження цього процесу з уже наявною автокефалією ПЦУ, я оцінюю в 50%. Якщо таку модель на «загальноцерковному» рівні не знайдуть, то розпочнеться процес стихійного приєднання до ПЦУ окремих єпархій та парафій УПЦ МП.
