День святого Валентина – популярне світське свято 14 лютого, що втратило релігійну основу, попри назву на честь святого. Комерція заохочує до купівлі «валентинок» і подарунків, спрощуючи вираження симпатій. Проте, з християнської точки зору, любов – це щоденна заповідь, а не одноденне свято.
Про це пишуть на сторінці Волинської єпархії ПЦУ.
Біблія наголошує на любові до Бога та ближнього як на найважливіших заповідях. Свято ж Валентина, попри асоціацію з християнським святим, має сумнівне історичне підґрунтя та легендарне походження, зокрема історію про священника, який таємно вінчав закоханих у Римі III століття. Православна Церква України підкреслює невідповідність цього свята фактам про святого Валентина та його відсутність у православній традиції, вказуючи на язичницьке коріння свята 14 лютого.
Римо-Католицька Церква вшановує святого Валентина як покровителя людей, що страждають від нервових хвороб, а не закоханих. В католицькій традиції є багато святих Валентинів, а 14 лютого відзначають день святих Кирила та Мефодія.
Отже, День святого Валентина є світським святом з елементами комерції, що використовує ім’я християнського святого, але не відповідає церковним традиціям. Питання, як святкувати цей день, залишається особистим вибором кожного. Важливо пам’ятати про справжню любов, щоденну та щиру, і, можливо, замість комерційних святкувань, присвятити час духовним роздумам та єднанню з Богом.
Святкувати Валентина – особиста справа кожного, кажуть в ПЦУ. Але все залежить від того, як проводити цей день. Якщо вшановуємо супутницю життя, даруємо їй квіти і все це в любові, то в такому дні (втім, як і в будь-якому іншому) немає нічого поганого. А ще краще – побувати на Сповіді, прийняти Причастя, з’єднатися з Господом.
