Середа, 12 Лютого, 2025
Бiльше

    Критика інструменталізації релігії: РПЦ і Кремль у поширенні мілітаристської пропаганди на дітей

    11 січня 2025 року у недільній школі Митрофанівського храму Пензи дітям розповідали про «подвиги» російського офіцера-артилериста, який брав участь у війні проти України. За повідомленням єпархії РПЦ, зустріч мала на меті «виховання патріотизму». Однак ця подія — не просто локальний епізод. Вона втілює системну політику РПЦ та Кремля зі змішування релігійного авторитету, державної пропаганди та мілітаризації свідомості дітей.

    Російська православна церква давно перетворилася на «ідеологічний відділ» Кремля. Замість того, щоб наголошувати на християнських цінностях миру, співчуття та прощення, її єрархи благословляють війну, називаючи агресію проти України «священною». У Пензі священнослужителі не просто допустили окупанта  до дітей — вони створили сакральний ореол навколо збройного насильства. Це суперечить навіть власним канонам РПЦ: у Євангелії немає слів про те, що «медалі за окупацію» — це шлях до спасіння.

    РПЦ активно бере участь у створенні міфу про «русскій мір», де війна подається як моральний обов’язок. Звідси й «урочисті бесіди» військових у храмах — це елемент конвеєра, що перетворює церкву на платформу для легітимації злочинів.

    Мілітаризація освіти: діти як ресурс війни

    Недільні школи, за задумом, мають формувати моральні орієнтири. Проте в Росії їх перепрофілювали на «курси молодого бойовика». Розповіді про «бойовий досвід» дітям 7–14 років — це психологічне насильство. Замість розвитку добра і духовності їм нав’язують культ зброї, ворожнечі та образу «нациста», яким Кремль називає кожного українця.

    Духовний Фронт України неодноразово публікував свідчення про те, як дітей у прифронтових районах РФ з дитячого садка готують до «служіння вітчизні». У Пензі ця практика отримала «церковне благословення»: храм, де мали б говорити про любов до ближнього, став місцем прославлення окупантів.

    Головна проблема — у зловживанні довірою. Діти, які приходять до храму, чи до недільної школи, очікують почути про доброту та справедливість, а не про те, як знищувати «ворогів» з «Градів». Військовий, що демонструє медалі за участь у агресії, спирається на авторитет церкви, щоб зробити насильство соціально прийнятним. Це не патріотизм — це дегуманізація, яка виправдовує злочини.

    Більш того, такі дії порушують міжнародні норми. Конвенція про права дитини забороняє залучення неповнолітніх до пропаганди війни. Але для РПЦ і Кремля права дітей — ніщо порівняно з «геополітичними цілями».

    Подібні історії — частина гібридної війни РФ. Кремль використовує релігію, щоб показати, що агресія нібито «морально виправдана».  Подія у Пензі — дзеркало системної кризи. РПЦ, відмовляючись від морального лідерства, стала одним з найвідданіших сателітів режиму. І поки російських дітей у храмах і школах вчать ненависті, а не молитви, Росія все глибше поринає у спіраль насильства, а її храми на Різдво відвідало менш як 2% населення.

    Світ має це бачити: критика РПЦ та Кремля — це не атака на віру в Бога. Це захист базових цінностей, які вони системно руйнують: право дитини на мир, свободу від пропаганди та право релігії не бути знаряддям диктатури. Врешті решт, право говорити правду про російську агресію і захищати Україну від брехні.

    Найсвіжіше

    Популярне