Четвер, 25 Липня, 2024
Бiльше

    “Благословенна” вибірковість: патріарх Кіріл обурюється вбивством одного та мовчить про тисячі

    26 червня в Кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві патріарх Московський Кіріл очолив роботу чергового засідання Вищої Церковної Ради Російської Православної Церкви.

    Перед початком засідання предстоятель РПЦ закликав вшанувати пам’ять убитого протоєрея РПЦ Нікалая Котельникова, настоятеля храму в Дербенті: «Хотів би почати з трагічної теми – вбивства протоєрея Миколая Котельникова, який був вбитий у храмі. Не за якісь злочини, а тільки тому, що якійсь злій силі знадобилася ця смерть. Вона потрясла і жителів Дербента, і не тільки їх. Думаю, всі, хто дізнався про це, був вражений самим фактом, а також місцем, де стався злочин, та й самою можливістю вбити священнослужителя ні за що – тільки тому, що хтось вирішив це для себе потрібним, а, може бути, навіть корисним».

    Патріарх Кіріл продемонстрував свою глибоку стурбованість долею священнослужителів РПЦ. Його слова про трагічну загибель отця Нікалая Котельникова справді зворушливі, якщо сказані щиро. Патріарх наголошує, що священник був убитий “ні за що”, лише тому що “якійсь злій силі знадобилася ця смерть”.

    Цікаво, що патріарх так гостро реагує на окремі випадки насильства. Напевно, його серце сповнене співчуття до всіх невинних жертв. Можливо, незабаром ми почуємо його палкі промови про тисячі загиблих мирних жителів України? Чи про десятки зруйнованих храмів? Чи про священників, яких російські військові вбивали в Україні? Можливо Кіріл розкаже про катівні влаштовані в православних храмах і засудить війну?

    Але ж ні, мабуть “Його Святість” ще не отримав достатньо інформації про ці події. Напевно, новини з України не доходять до Москви так швидко, як з Дагестану. Або ж “злі сили”, які вбивають невинних в Україні, чомусь не викликають у патріарха Кіріла такого ж обурення.

    Можливо, патріарх Московський просто дуже зайнятий важливими церковними справами і не має часу стежити за новинами з фронту. Адже куди важливіше провести чергове засідання Вищої Церковної Ради, ніж перейматися долею тисяч загиблих православних християн в сусідній країні. Хоча, якщо подумати, у Гундяєва завжди знаходиться час, щоб благословити російських солдатів перед відправкою в Україну. Мабуть, це теж входить до важливих церковних справ – надихати воїнів на подвиги проти “злих сил”. Цікаво, чи не ті самі це сили, про які Патріарх так красномовно говорив, засуджуючи вбивство отця Миколая? Чи, можливо, визначення “злих сил” змінюється залежно від того, по який бік кордону відбуваються події? Здається, Його Святість володіє неабияким талантом бачити світ у різних відтінках, коли це зручно.

    Спостерігаючи за такою вибірковою турботою про людські життя, мимоволі згадуються євангельські оповіді про фарисеїв. Ці релігійні лідери також були майстрами подвійних стандартів, засуджуючи дрібні проступки, але закриваючи очі на справжні злочини. Вони теж вміло маніпулювали словом Божим, виправдовуючи власні амбіції та політичні інтереси. Христос викривав їхнє лицемірство, називаючи їх “сліпими поводирями сліпих” та “побіленими гробницями”. Цікаво, що б Він сказав сьогодні, спостерігаючи, як духовні лідери благословляють війну, залишаючись глухими до страждань невинних? Можливо, Його слова були б не менш гіркими, ніж дві тисячі років тому.

    Священник ПЦУ Іван Петрущак.

    Найсвіжіше

    Популярне