12 березня 2024 року в Даниловому монастирі в Москві патріарх Кирил очолив чергове засідання Синоду РПЦ Московського патріархату, на якому оприлюднив рішення про анексію частини Запорізької єпархії УПЦ (МП), яка знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Офіційно Синод РПЦ мотивує свої дії зверненнями священнослужителів, ченців і мирян з тимчасово окупованих територій Запорізької області. Ці звернення нібито свідчать про те, що митрополит УПЦ (МП) Лука (Коваленко), через лінію фронту, не може повноцінно виконувати свої архіпастирські обов’язки.
У зв’язку з цим в РПЦ постановили:
1. Доручити тимчасове управління парафіями та обителями на територіях Веселівського, Кам’янсько-Дніпровського, Мелітопольського та Михайлівського районів, а також міст Мелітополь та Енергодар Запорізької області керуючому Бердянською єпархією РПЦ.
2. З метою їх “державної реєстрації” в рф, як релігійних організацій приписати згадані парафії та обителі до Бердянської єпархії РПЦ.
3. За богослужіннями в згаданих парафіях і обителях підносити ім’я керуючого Бердянською єпархією РПЦ слідом за іменами патріарха Московського Кіріла і митрополита Луки (Коваленка).
4. При зміні зовнішньої ситуації (можливо мається на увазі, при звільненні територій) повернутися до питання про порядок управління згаданими парафіями та обителями, а також їхнього правового становища.
5. Вважати такими, що не були, до додаткового розгляду справи, заборони або адміністративно-дисциплінарні заходи на адресу священнослужителів, якщо такі мали місце або настануть у зв’язку з підписанням звернень до патріарха Московського, або організацію підписання таких звернень. Тобто в РПЦ заздалегідь вважатимуть всі рішення УПЦ (МП) щодо кліриків-зрадників такими, що не мають для них ніякої адміністративної і канонічної сили. Водночас будуть поминати ім’я митрополита Луку під час богослужіння після імені патріарха РПЦ.
Рішення Синоду РПЦ фактично намагається “легалізувати” захоплення частини парафій УПЦ (МП) на Запоріжжі. Підпорядкування цих парафій Бердянській єпархії РПЦ суперечить церковним канонам, адже воно відбувається без згоди митрополита Луки (Коваленка) та без відома УПЦ (МП).
Поминання імені керуючого Бердянською єпархією РПЦ під час богослужінь свідчить про відхід цих парафій від УПЦ (МП) та перехід під юрисдикцію РПЦ. Рішення Синоду РПЦ демонструє ігнорування РПЦ канонічного права та прагнення до політичного контролю над релігійним життям на окупованих територіях.
Раніше таке вже було. Після того, як РПЦ анексувала частину Бердянської єпархії УПЦ (МП) і насильно підпорядкувала її собі. Ніякої реакції від УПЦ (МП) і тоді не прозвучало. 23 травня 2023 р. відбувся Синод УПЦ (в єдності з Московським патріархатом). На ньому згадали річниці Харківського (1992) і Феофаніївського соборів. Водночас Синод проігнорувала той факт, що Московський патріархат підпорядкував цілу Бердянську єпархію УПЦ (МП).
Таким чином “гоніння” для УПЦ (МП) є тільки у тому випадку, коли її структуру покидають парафії, що голосують за долучення до ПЦУ згідно Томосу про автокефалію. Втім, коли Церква, керована патріархом Кірілом, який підтримує війну проти України, загарбує і насильно підпорядковує собі цілі єпархії із сотнями парафій, то в УПЦ (МП) мовчать, як риби у воді. Немає ні відео із “захопленням”, ні жалісливих сюжетів, ні коментарів Боба Амстердама, ні звернень митрополита Антонія (Паканича) до ООН і інших міжнародних організацій. Мабуть, коли російські загарбники так роблять з УПЦ (МП), то для останньої це цілком допустима поведінка, яка не підпадає під критерії “гоніння”.
- Схоже і цього разу не буде ніяких протестів від УПЦ (МП), зокрема від митрополита в Запоріжжі Луки (Коваленка), відомого своїми опальними витівками і висловлюваннями про патріарха Варфоломія й коронавірус, Революцію Гідності. У росЗМІ повідомляли, що митрополит Лука виступав проти повної незалежності УПЦ (МП), під час зібрання в Феофанії. Мовчанка зі сторони УПЦ (МП) може бути зумовлено прагненням уникнути конфлікту з РПЦ та зберегти єдність із Моспатріархатом.
- УПЦ (МП) може висловити незгоду з рішеннями РПЦ, засудити співпрацю з окупантами та підтвердити свою вірність Україні. Цей сценарій є малоймовірним, адже УПЦ (МП) протягом всієї війни намагалася зберігати нейтралітет і зберігала гробову тишину, щодо незаконних дій РПЦ.
- УПЦ (МП) може зробити заяву, в якій не буде прямої критики РПЦ, але й не буде висловлено підтримки її дій. Цей сценарій є найімовірнішим. По суті лукаве виляння носом і хитрування у стилі рішень Феофаніївського зібрання.
Фактори, що впливають на позицію УПЦ (МП):
- Внутрішній розкол: В УПЦ (МП) існує розкол між тими, хто підтримує РПЦ, і тими, хто хоче більшої незалежності. Цей розкол може посилитися через дії РПЦ на окупованих територіях.
- Позиція влади: Українська влада може вжити заходів щодо УПЦ (МП), якщо вона буде й далі співпрацювати з РПЦ і підтримувати зв’язки з церквою окупантів.
Нагадаємо, 27 грудня 2023 року, під час засідання Синоду РПЦ, було ухвалено рішення про анексію частини Херсонської єпархії УПЦ (МП), що знаходиться на території тимчасово окупованої частини Херсонської області.
Зазначимо, що УПЦ (МП) вважає себе “незалежною в управлінні“. Тепер виходить, що в “незалежної Церкви” інша незалежна Церква може в одну мить на своєму Синоді забрати цілі єпархії із священниками, парафіями і парафіянами.
