Синодальний відділ із взаємин Церкви з суспільством та ЗМІ Московського патріархату оприлюднив заяву, в якій закликав міжнародні правозахисні організації, світову православну науково-богословську спільноту, релігійні та світські навчальні заклади всього світу виступити на захист Київської духовної академії УПЦ (в єдності з МП).
Російські окупанти кажуть, що рішення української влади є нібито «беззаконним» має на меті «знищення тисячолітнього Києво-Печерського монастиря» та пов’язаної з ним «духовної, інтелектуальної та культурно-історичної традиції».
Варто зауважити, що офіційний ресурс РПЦ посилається в першу чергу не на офіційні заяви УПЦ (МП), а на «Союз православних журналістів» – видання, яке лобіює інтереси УПЦ (МП) і пов’язане із митрополитом Антонієм (Паканичем) та проросійським олігархом Віктором Вишневецьким.
Загалом, лицемірно і гидко виглядає “піклування” Моспатріархату за долю духовних шкіл УПЦ (МП), коли патріарх Кіріл благословляє знищувати українців і вже зруйновано російськими військами кілька сотень церков, бібліотек та музеїв в Україні. Реакції УПЦ (МП) звісно ж не буде на ці звернення РПЦ до міжнародної спільноти. Можливо там “очікують” на бомбардування Києво-Печерської лаври, або КДАіС (Київської духовної семінарії і академії). В такому разі від УПЦ (МП) міг би виступити, якийсь вікарний єпископ, як це було, коли російські ракети влучили в одеський собор УПЦ (МП).
Підкреслимо, що заява РПЦ про захист КДАіС і Києво-Печерської лаври є частиною російської політики, спрямованої на підтримку сепаратистського руху і збереження впливу Росії в Україні. РПЦ не цікавить дійсний духовний розвиток, а лише геополітичні інтереси.
Посилання на нібито загрозу “тисячолітнім традиціям” є популістською дезінформацією, оскільки влада України не збирається руйнувати ці об’єкти. Мова йде лише про реорганізацію управління церквою і залучення до святинь ПЦУ, яка не підпорядковується Москві і не має з окупантами зв’язків.
Звернення до міжнародних структур від імені церкви окупантів має на меті лише чинити тиск на Україну та дискредитувати її в очах світової спільноти, як нібито країну, що порушує релігійні свободи і права. За таким принципом часто діють і в УПЦ (МП), коли заступаються за єрархів, що виправдовували російську агресію, зокрема митрополита Іонафана (Єлецьких) називали “мучеником за віру”, ігноруючи його антиукраїнську підривну діяльність на користь загарбників.
РПЦ і УПЦ (МП) хоче представити ситуацію так, начебто українська влада переслідує православну церкву. Цим створюється враження політичних репресій з боку України. Звертаючись до правозахисників, РПЦ намагається задіяти механізми міжнародного тиску на Україну, змусити її піти на поступки в церковній політиці і зберегти свій вплив.
При цьому РПЦ ігнорує й замовчує факт російської агресії та воєнні злочини спричинені російськими окупантами, а УПЦ (МП) не наважується на цілковитий розрив з Москвою. Ще раз нагадаємо, що лише за офіційними даними постраждало понад три сотні церков. Тому звернення РПЦ до міжнародних організацій виглядають лицемірно і огидно і мають на меті не захист церков, чинення політичного тиску на Україну та послаблення її міжнародних позицій у контексті агресії РФ.
