Неділя, 21 Липня, 2024
Бiльше

    РПЦ вимагає від посланця Папи обмежити діяльність греко-католиків у Білорусі

    Основною темою обговорення під час зустрічі голови БПЦ Московського патріархату митрополита Веніаміна (Тупеко) та спецпосланника Папи, колишнього апостольського нунція Клаудіо Гуджеротті за участю апостольського нунція Анте Йозіча, була доля греко-католиків у Білорусі.

    Про це стверджується у комюніке православної церкви. Детальної інформації про зустріч від католиків поки що не було, передає nashaniva

    30 червня у Мінському єпархіальному управлінні відбулася зустріч митрополита Мінського та Заславського Веніаміна зі спеціальним посланником Папи, префектом Дикастерії у справах східних церков, архієпископом Клаудіо Гуджеротті, а також сьогоднішнім апостольським нунцієм у Білорусі архієпископом Анте. Білоруська православна церква (БПЦ), підпорядкована Москві, із цього приводу випустила спеціальне комюніке.

    Зазначається, що після публікації на офіційному інтернет-порталі БПЦ новини про зустріч, що відбулася, до Мінського єпархіального управління почали надходити звернення «православних віруючих та громадськості з проханнями проінформувати більш детально про її результати».

    Особливу увагу було приділено ухваленому 30 березня 2023 р. рішенню папи про заснування Апостольської адміністратури для віруючих візантійського обряду в Білорусі.

    Відповідно до норм Кодексу Канонічного права Римо-Католицької Церкви (канон 371 § 2) Апостольська адміністратура прирівнюється за статусом до єпархії (діоцезу), що, своєю чергою, передбачає заснування єрархії та посвячення в єпископський сан апостольського адміністратора.

    «Прийняте стосовно білоруських греко-католиків рішення викликало подив у православного населення Республіки Білорусь, оскільки це рішення не сприяє утвердженню миру на білоруській землі, але, навпаки, може внести напруженість у міжрелігійні відносини в Білорусі. Про це БПЦ офіційно повідомила представників Римо-Католицької Церкви», йдеться у комюніке.

    «Пояснюючи причини ухвалення Папою Римським рішення про надання громадам римо-католиків східного обряду в Республіці Білорусь статусу Апостольської адміністратури, архієпископ Клаудіо Гуджеротті зазначив, що воно було безпосередньо пов’язане з подіями, що відбуваються нині в Україні. Білоруські греко-католики, які донедавна готуються стати священнослужителями, проходили навчання в духовних закладах освіти, переважно на території західної України; українські греко-католицькі єпископи висвячували священиків та дияконів для білоруських греко-католицьких громад. Оскільки з лютого 2022 року прямі контакти українських та білоруських греко-католиків стали неможливими, Папа прийняв рішення про встановлення для білоруських греко-католиків особливого канонічного статусу,

    БПЦ стверджує, що під час зустрічі архієпископ Клаудіо Гуджеротті визнав, що сучасні білоруські громади греко-католиків були утворені на території нашої країни на початку 1990-х років і вони не є наступниками уніатської церкви, яка з’явилася в Білорусі внаслідок Брестської унії 1596 року. БПЦ також зазначає, що “білоруські греко-католицькі громади практично не мають потенціалу розвитку в Республіці Білорусь”.

    БПЦ при нагоді також нагадує, що апостольський адміністратор білоруських греко-католиків отець Сергій Гаєк за національністю поляк, був охрещений спочатку в латинському обряді і належить до чернечого ордену маріан.

    Як заявила БПЦ, Клаудіо Гуджеротті запевнив митрополита Веніаміна, що в планах Ватикану не стоїть питання висвячення на єпископський сан нинішнього апостольського адміністратора або його наступника.

    Також під час зустрічі було досягнуто домовленості про те, що висвячувати нових священиків (або дияконів) для білоруських громад греко-католиків у майбутньому будуть єпископи латинського обряду білоруських єпархій (діоцезів) Римо-Католицької Церкви або Апостольський нунцій.

    Станом на початок 2010-х у Білорусі діяли два десятки греко-католицьких парафій, 14 священників. 

    Греко-католицька церква, створена в результаті Брестської унії 1596, існувала на території нинішньої Республіки Білорусь до ліквідації її царською владою в 1839 році. На території Підляшшя уніатство протрималося до 1876 року.

    У XVIII та XIX століттях уніатами була абсолютна більшість білорусів. Уніатство мало шанси стати національною церквою, оскільки вирізняло білорусів і від поляків, і від росіян.

    У Галичині, де в Австрійській імперії уніатство збереглося, ця церква створила сильну опору громадянському суспільству та національному руху українців. 

    Відроджена греко-католицька церква у секуляризованій пострадянській Білорусі не стала масовою.

    Офіційне православ’я залишилося під контролем Москви, а останнім часом перетворилося на ідеологічну структуру диктатури, тоді як католики, протестанти та греко-католики зберігають незалежність від держави.

    Найсвіжіше

    Популярне