Понеділок, 2 Жовтня, 2023
Бiльше

    Єпископ Команський Михаїл: “Справжнє чудо – це перетворення нашої душі”

    4 травня у День П’ятидесятниці у Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні – Андріївському храмі Екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію у співслужінні ієромонаха Іова Височанського.
    Під час богослужіння були піднесені заупокійні прохання до Бога за полеглих воїнів ЗСУ та мирних жителів, вбитих загарбниками.

    Про це повідомляє Місія Ставропігія Вселенського патріархату в Україні.

    У своїй проповіді, виголошеній під час святкування П’ятидесятниці, єпископ Михаїл, екзарх Вселенського патріарха, наголосив на важливості Духа Святого у житті вірних. Він нагадав присутнім про слова Ісуса Христа, що Господь є світлом світу, і ті, хто йде за Ним, не будуть ходити в темряві, але матиме світло життя.

    Екзарх Вселенського Патріарха звернув увагу на те, що навіть ті, хто мав глибоке розуміння Закону, як фарисеї, не змогли впізнати Христа, коли Він прийшов до них. Єпископ Команський наголосив на тому, що саме у день П’ятидесятниці, коли апостоли зібралися в Єрусалимі, зійшов на них Святий Дух. Цей день багато хто називає днем народженням Церкви.

    Єпископ Михаїл наголосив на тому, що Дух Святий живий і діє в сучасному світі. Він пояснив, що коли була потреба підтвердити істинність Євангелія серед язичників, Бог давав багато чудес для підтвердження Свого слова. Проте зараз, коли люди свобідно сповідують свою віру, чудеса можуть виявлятись у покращенні своєї душі та відносин з іншими. Справжнім чудом є перетворення нашої душі шляхом наслідування Христа та життя за Його вченням.

    Архієрей каже, що кожен з нас переживає особисту п’ятидесятницю під час хрещення і миропомазання. Він також нагадав, як апостоли отримали Святого Духа у вигляді полум’яних язичків на першій П’ятидесятниці, після чого їхня віра та сміливість виросла. Це було початком розповсюдження Євангелія, коли апостоли змогли безбоязно проповідувати Христа і навернути до Нього тисячі людей.

    На закінчення єпископ Михаїл закликав парафіян використовувати кожну можливість для зближення з Богом через молитву і добрі вчинки. Тільки тоді, за словами єпископа Михаїла, ми можемо виконати наше покликання нести дар Святого Духа у світ і ділитися ним з іншими.

    Повний текст проповіді нижче.

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

    Дорогі друзі постійно ми чуємо, що Христос звертається до людей, відкриваючи їм слово Боже, відкриваючи їм правильне розуміння заповідей Божих, правильне розуміння взаємовідносин між Богом і людиною. Каже, що “Я світло світові, хто йде за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя”.

    І люди, фарисеї, які б мали досконало знати і розуміти Закон. Навчати інших, слугувати прикладом для інших, казали, що: “Якщо начальники не повірили, тільки простолюдини, які не знають Закону, то вони прокляті”.Ось люди, які знали закон чудово. До останньої літери і намагались його виконувати, не розібралися, хто ж такий Христос. Чекали Месію, але не зрозуміли, що Він прийшов. Чекали Сина Божого і не побачили Його. Хоча Він проповідував їм.

    І сьогодні в цей день, коли ми з вами святкуємо день святої П’ятидесятниці, сходження Святого Духа на апостолів, саме виповнюється те пророцтво, про яке казав Спаситель, коли втішав своїх учнів кажучи: “Краще вам, щоб Я пішов. Знаю Я, що ви не хочете, щоб Я ішов. Але краще щоб Я пішов, бо якщо Я не піду, тоді Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, то пошлю Його вам”.

    І ось саме на 50-й день після Воскресіння, так співпало, що тоді був Ветхозавітній день П’ятидесятниці і ми бачимо, що зібралось багато людей, віруючих юдеїв, в Єрусалим, саме на це свято. І відбулось чудо. Господь послав Святого Духа у вигляді полум’яних язичків на святих своїх учнів, на апостолів і багато хто вважає цей днем народження Церкви, адже ми бачимо, що саме з цього моменту, апостоли, сповнившись благодаттю святого Духа, безбоязно почали проповідувати Христа, Євангеліє, про Його смерть і Воскресіння.

    До цього ми бачили, що вони збиралися десь в закритих приміщеннях, боячись юдеїв, ховаючись від них. А після сходження Святого Духа, вони виходять і починають проповідувати натовпу настільки сміливо, що від їхньої проповіді увірувало кілька тисяч людей. Яка велика зміна, але і дуже знаково і показово, відношення Бога до Його Церкви і в тому числі до нас з вами. Ми також частина цієї Церкви.
    Ми бачимо, що згодом апостоли не зважали ні на які труднощі, а скеровані Духом Святим, несли Слово Євангелія в інші країни, іншим народам, підтверджуючи це великими чудесами: зціленнями, воскресіннями.

    Так розповсюджувалась первісна Церква.

    Може хтось запитати, чому зараз в нас немає стільки чудес. Що вже Дух Святий припинив свою дію? Невже це все закінчилось і тільки було в часи апостолів? Зовсім ні. Дух Святий живе, дихає і діє. Але справа в тому, що Дух Святий дає чудеса по потребі.
    Коли була потреба, для підтвердження істинності Євангельських слів, серед ворожого язичницького оточення і старозавітного юдейського оточення, ми бачимо, як ставилися до проповіді Євангелія юдеї, була необхідність саме у великій кількості чудес, які підтверджували, що в цих людях діє сила Божа.

    Зараз немає гонінь, немає утисків, люди свобідно сповідують свою віру. Ми віримо. Але це не означає, що чудеса не відбуваються. Це не означає, що Дух Святий не діє в нас з вами Адже кожен з нас, як і апостоли колись, пережили свою п’ятидесятницю. Але вона в них особлива, така більше не повторюється в історії.

    То кожен із нас переживає особисту п’ятидесятницю в таїнстві Миропомазання. Коли ми хрестимось в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, коли нас помазують святим миром в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, накладаючи цю святу печать. Ми стаємо носіями особливої благодаті з особливим покликом, перш над усе, щодня робити чудо для своєї душі. Покращуватись, змінюватись, ставати кращими, наближаючись до того взірця, який Господь і апостоли дали нам у Святому Писанні.

    Хіба це мало? Не шукати зовнішніх ефектів проявів чудес, а саме робити чудо покращення свого життя, наближення його до Бога. І це чудо кожен з нас, скерований Духом Святим, вільний робити кожного дня. Більше того – це чудо залежить від нашого бажання.

    Пам’ятаймо, що в Святому Письмі Господь сказав: “якщо хтось матиме віру, як гірчичне зернятко і скаже горі цій, піднімися і кинься в море, то так буде”. Це не означає, що ми зараз повинні зараз йти і робити щось подібне. Господь сказав це, як приклад, змалював алегорично. Але, чудо підняття своєї душі, ми можемо робити коли тільки захочемо.

    Все відкрито для нас. Кожного дня дається така можливість, яка виключно залежить від нас і від цього чуда, коли ми змінюємо свою душу, під дією Святого Дха, коли ми намагаємось жити так, як заповідав Христос, відбувається інше чудо.

    Цю благодать бачать інші люди, бачать в нашому житті, в наших вчинках, в нашому спілкуванні з ним і намагаються наслідувати. Ось тому та віра, передається від людини до людини. Хіба це не чудо? Хіба це не та відповідальність, яку Господь нам доручив? Господь міг залишитись і після воскресіння, з апостолами проповідувати далі, але Він доручив це робити людям, нести Євангельське Слово.

    Ми бачимо, що Церква береже це Слово своїм життям – життям у Святому Дусі. Адже багато хто може сказати: “Хто зна, що там понаписували у Священному Писанні, адже перші книги Священного Писання, новозавітного, з’явились через багато років після Воскресіння і Вознесіння Христового. Але вони не спотворені, вони описують саме той досвід церковного життя, який мала Церква спілкуючись із своїм Спасителем, спілкуючись з апостолами. Воно оце все зберігається Святим Духом у Церкві неушкоджено, непомильно і передається із покоління у покоління. Ба більше того, навіть якби у нас забрали всі друковані книги Священного Писання, Церква знову їх би написала, бо вона ними живе. Оце живе передання і є життя Церкви у Святому Дусі. Не якоїсь уявної Церкви. Нас з вами в тому числі, адже і ми є частина Церкви. Наскільки ми зберігаємо це передання, цю благодать Святого Духа, знову ж таки повторюся, залежить виключно від нас.

    Отже, дорогі друзі, не гаймо жодної можливості, для того, щоб, коли є потреба – помолитись, коли душа хоче звернутись до Бога – стати і попросити в Нього благословення, коли є моральний вибір, як поступити, чи по правді Божій чи всупереч їй бо нам, можливо, це вигідніше, то робімо, завжди, цей вибір, на користь правди Божої. Адже до цього ми покликані. Саме до цього. Наближатися до Бога, жити у Святому Дусі і передавати цю радість, оцю благодать далі.

    Отже, сьогодні день, коли ми усвідомлюємо, наскільки велику відповідальність Господь доручає кожному з нас. Нести дар Святого Духа в Цей світ. Ділитись ним з іншими. Пам’ятаймо про Це, цінуймо і не гаймо часу. Амінь. Зі святом Вас.

    Найсвіжіше

    Популярне