Субота, 15 Червня, 2024
Бiльше

    УПЦ (МП) переслідує кліриків, які перейшли до ПЦУ, але не карає тих, то перевів цілі єпархії до РПЦ

    На теренах України з початку 2019 року триває протистояння між УПЦ (в єдності з МП) та Православною Церквою України (ПЦУ). Після отримання Томосу про автокефалію у 2018 році, деякі священики та миряни вирішили перейти до ПЦУ.

    За даними з відкритих джерел, станом на 26 березня 2023 року 1236 релігійних громад та монастирів заявили про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ від 15 грудня 2018 року. Це стало можливим завдяки прийняттю закону про зміну релігійною громадою підлеглості, який надає право більшості членів громади вирішувати, до якої церковної юрисдикції належати. Закон також забороняє будь-які дії, які можуть призвести до втрати майна релігійною організацією під час процесу переходу.

    Приєднуються до ПЦУ і монахи. архімандрит Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) Авраамій приєднався до ПЦУ і закликав монахів також до об’єднання.

    У свою чергу, УПЦ (МП) вважає це не об’єднанням у визнаній Церкві, а “розколом” та продовжує переслідувати своїх колишніх кліриків в тому числі і Авраамія. Його вже звинуватили “в ухиленні в розкол” і “грубому порушенню присяги священнослужителя”. Указ з таким змістом розміщено на офіційному сайті УПЦ (МП).

    Іншим аспектом цієї проблеми є те, що УПЦ (МП) не карає тих священиків, які цілі єпархії відкололи від УПЦ (МП) і перепідпорядкувались напряму Російській Православній Церкві. Так УПЦ (МП) ніяк не покарала митрополита Лазаря (Швеця) за переведення до РПЦ цілої Кримської митрополії із сотнями парафій. Проігнорували і Ровеньківську єпархію УПЦ (МП), що заявила про перехід під керівництво патріарха Московського Кіріла. Керівництво УПЦ (МП) в Києві проігнорувало ці серйозні розкольницькі дії що позначились не на одному священнослужителю, а на сотнях парафій і цілих єпархій, не кажучи вже про ігнорування злочинів “колаборантів у рясах”. Натомість в УПЦ (МП) ретельно відслідковують і карають практично всіх, хто долучається до ПЦУ. Ці дії свідчать про те, що УПЦ (МП) більше піклується про свої інтереси та збереження свого впливу на неокупованій Україні, аніж про адміністративну єдність своєї структури та духовну доброчесність, мир і згоду в українському суспільстві. Крім цього, вони показують свою мовчазну згоду з розкольницькими і загарбницькими діями Московської патріархії. В УПЦ МП навіть виправдовують такі злочини і заявляли, що кримські єпископи і священники перейшли під РПЦ, «щоб вижити».

    Така лукава поведінка УПЦ (МП) суперечить духу християнства. Крім того, це приводить до поділу і розколу в Україні, що загрожує національній єдності та стабільності країни. Адже єдність українців – запорука сильної України. Саме до єдності закликав архімандрит Авраамій, якому УПЦ (МП) заборонила причащатись Тіла і Крові Христової.

    Таким чином, Українська Православна Церква (в єдності з МП) знаходиться в складному становищі після надання Томосу Православній Церкві України (ПЦУ) у 2018 році. З одного боку, УПЦ (МП) втрачає своїх вірян і священників, які переходять до нової автокефальної церкви. З другого боку, вона зазнає тиску і протидії від Російської Православної Церкви (РПЦ), яка не визнає ПЦУ і вважає УПЦ (МП) за свою частину та анексує цілі єпархії із сотнями парафій, єпископами і митрополитами.

    Однак УПЦ (МП) не визнає цих переходів і заявляє, що вони є результатом тиску, насильства і “захопленням” храмів. Вона також заперечує дані про переходи до ПЦУ і стверджує, що лише декілька десятків парафій, а не понад тисячу, справді змінили юрисдикцію. УПЦ (МП) намагається захистити свою позицію за допомогою судових позовів, апеляцій до міжнародних організацій і звернень до православних патріархатів. Вона також карає кліриків, які перейшли до ПЦУ заборонами й ігнорує покарання для кліриків, що перейшли під керівництво Московського патріарха і співпрацюють з російськими загарбниками, чи втікли в росію.

    Джерело: Духовний Фронт України

    Найсвіжіше

    Популярне