Кремлівський диктатор владімір путін заявив, що ідуть нападки на російську культуру та Російську Православну Церкву. Також він запевнив, що проти росії нібито ведуться все більш агресивні інформаційні атаки.
«…проти нас ведуть все агресивніші інформаційні атаки. Метою обирають передусім, звісно, молоді, молоді покоління. І тут знову брешуть постійно, перекручують історичні факти, не припиняють нападки на нашу культуру, на Російську Православну Церкву, інші традиційні релігійні організації нашої країни», – заявив владімір путін.
Чи мав на увазі путін УПЦ (МП)?
Невідомо, що саме мав на увазі лідер країни агресора під нападками на РПЦ. Санкції України щодо патріарха Кіріла чи на інших керівників Моспатріархату? Чи можливо законодавчі ініціативи уряду України по забороні впливу РПЦ на українців через УПЦ (в єдності з Московським патріархатом)?
В контексті нещодавніх Заяв представниці МЗС рф Марії Захарової, яка бідкалась, що Україна бореться з впливом Московського патріархату, розповідаючи про «гоніння» на УПЦ (МП) в Україні, а також виступів глави “МЗС” РПЦ митрополита Антонія (Севрюка), можна припустити, що Путін мав на увазі УПЦ (МП), коли говорив про “нападки на РПЦ”.
Путін і раніше підставляв церковну організацію Онуфрія, подібними заявами. Так 21 лютого 2022 року, за кілька днів до вторгнення в Україну, він говорив, що Київ начебто «переслідує» парафіян і священників філії РПЦ в Україні, так звану «УПЦ МП» Московського патріархату, яка тоді ще не змінювала статуту та не заявляла про незалежність від росії.
«У Києві продовжують готувати розправу над Українською православною церквою московського патріархату… Нинішнє керівництво країни не реагує на прохання громадян України скасувати закони, що ущемляють права віруючих», – бідкався тоді путін. «Більш того, у Раді зареєстровано нові законопроєкти, спрямовані проти духовенства та мільйонів парафіян Московського патріархату», – додавав він.
Всі ці тези, лідер російського режиму використовував, як одне із обгрунтувань для агресії проти України і порушення її територіальної цілісності, шляхом окупації декількох областей.
Важливо зазначити, що кожна людина має право на свободу віросповідання та вибір церковної організації, до якої вона хоче належати. Проте, коли ця організація підтримує політику агресії проти іншої країни та поширює антиукраїнські ідеї, то це вже перетинає межі свободи віросповідання та стає загрозою для безпеки та суверенітету країни.
УПЦ (МП) ніяк не спростовує тези російських окупантів про гоніння на РПЦ в Україні, натомість навпаки, підтримує ці пропагандистські штампи, шляхом протистояння з ПЦУ та невизнанням Томосу від Вселенського патріарха, ігноруванням Об’єднавчого собору (грудень, 2018 року), розривом євхаристійного єднання з церквами, мітингами проти візиту патріарха Варфоломія, скаргами в міжнародні європейські організації на Україну тощо. Так нещодавно Онуфрій написав скаргу в ООН у якій розповів про переслідування українською владою УПЦ (МП).
В цьому випадку УПЦ (МП) виступає середовищем проросійського впливу на українців, що в умовах війни рф проти України має дуже негативні наслідки. Саме тому уряд України намагається покласти край російським впливам на українців, що чиняться через Церкву.
Як раніше повідомляв Духовний Фронт України, брехня Кремля про «гоніння на церкву» в Україні заражає Румунію.
