Вівторок, 27 Грудня, 2022
Бiльше

    Національні святині Почаївська та Києво-Печерська лаври мають належати ПЦУ, – релігієзнавиця

    Обшуки церков УПЦ, їхні заяви про політичний тиск, святкування Різдва 25 грудня та чому УПЦ (що в єдності з МП) здобула такий великий вплив на заході України? За словами релігієзнавиці Елли Бистрицької, на трансформацію процесів у релігійному середовищі, зокрема, УПЦ (в єдності з Московським патріархатом), дуже вплинула війна.

    “Я думаю, що це та крапля, яка уже стала останньою. Звичайно, це дискредитує церкву та показує, чим вона займається насправді. Показує, що це не є церковна інституція, а колаборантська, яка у цих складних умовах, коли гинуть наші воїни, коли йде мова про існування самої держави, вона фактично заохочує прихід цього загарбницького війська та знищення України, як держави. Вона абсолютно не захищає інтереси своїх віруючих українців, а ієрарх цієї церкви – патріарх Московський Кіріл благословляє цю війну. Як може існувати ця інституція, яка хоче тут російську державу? До слова, в єпархіях, де зараз проводять обшуки, говорять про політичні утиски, переслідування. І коли у суспільстві не сформувалася оця маса критично мислячих людей, які здатні відокремити справжні речі від надуманих, тоді оці перекручені ідеї та маніпуляції будуть поширюватися. І будуть формувати суспільну думку, що держава справді утискає церкву. Але держава не утискає церкву, вона просто має стояти на сторожі інтересів своїх громадян, тобто, сьогодні це перейшло у площину національної безпеки”, – розповіла в інтерв’ю Суспільному Елла Бистрицька.

    Науковиця каже, Почаївська та Києво-Печерська лаври мають належати Православній церкві України, бо це національні святині українців.

    “Вони не повинні належати церковній структурі, яка знаходиться в іншій державі, яка є агресором. І вони повернуться, то лише питання часу, адже це пам’ятки національного значення. Там орендуються приміщення, вони не є власністю монахів, які там проживають. Тому держава може застосувати певні правові механізми, щоб розірвати право оренди”.

    Цьогоріч на Тернопільщині декілька парафій планували святкувати Різдво 25 грудня. За словами Елли Бистрицької, так люди в умовах війни намагаються відокремитися від МП.

    “Астрономічний час і календарний не співпадають. Астрономічний час не має цілого числа і оці хвилини та секунди, які не враховані, вони із часом переходять у дні та доби. Так постає потреба реформувати календар. Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар. Він точніший і перевели нерухомі свята, тобто свята різдвяного циклу, на новоюліанський календар. Тому Різдво святкують в один день, окрім російської Православної церкви, Єрусалимської православної церкви, Сербської та Грузинської ПЦ. Для Московського патріархату проблема календаря завжди була політичним моментом, бо МП завжди претендував на центральне місце у світовому православ’ї і використовував календар, щоб відмежувати себе від усіх інших, та показати свій вплив”.

    Вплив Московського патріархату на заході України релігієзнавиця Елла Бистрицька пояснює цілеспрямованою політикою зміцнення російської церкви саме у цьому регіоні, зокрема, на Тернопільщині.

    “18 – початок 19 століття, коли відбувається Третій поділ Польщі, на територію Волині заходить Російська імперія. А у 1831 році Почаївський монастир передають до складу РПЦ. Для російської імперії це було дуже важливо, бо вони перетворили Почаївську лавру у форпост православ’я у своїх західних кордонах. Тому лавра фінансувалася і питання лаври завжди слухав російський цар, який там неодноразово бував. Інтереси держави просувало православ’я. Усі архимандрити та священно-архимандрити були етнічними росіянами. Це була цілеспрямована політика зміцнення присутності російського духу та церкви на західних теренах. Це церква, яка виконує державні замовлення. У 1942 році Сталін реанімував цю структуру, щоб виконувати певні політичні завдання. І вона є державна до сьогодні. У бюджеті РФ є стаття на фінансування РПЦ, яка і нині виконує завдання російської держави. Оцей імперський дух, яким живе російська федерація, не припинився, але церква благословляє це”.

    В інтерв’ю Суспільному Елла Бистрицька сказала, що заборонити церкву не можна, бо вона не є юридичною особою. Потрібно застосовувати ті правові інструменти, які у нас є і не виходять за межі законності.

    “До відповідальності повинні бути притягнуті ті особи, які колаборують, які звинувачені у колаборації. Якщо є до них претензії, то вони повинні бути висунуті, мають бути відкриті кримінальні справи та проведено суди. На мій погляд дасть ефект. А віруючі на місцях повинні самі відповісти собі на питання: хто я? Це моя Батьківщина? Чи моя батьківщина – Святая Русь?”.

    Найсвіжіше

    Популярне