Субота, 4 Лютого, 2023
Бiльше

    У Андріївській церкві відзначили храмове свято – святого апостола Андрія Первозванного

    13 грудня у Ставропігії Вселенського патріархату в Україні – Андріївському храмі відзначили престольне свято – пам’ять Святого апостола Андрія Первозванного.

    Про це повідомляє Місія Ставропігія Вселенського патріарха в Україні.

    Екзарх Вселенського патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію у співслужінні єрарха ПЦУ, митрополита Переяславського і Вишневського Олександра, протоієрея Богдана Гулямова, архімандрита Онуфрія (Ляди), ігумена Саватія (Собко), ігумена Луки (Заня), протоієрея Віктора Мартиненка, священника Павла Соколовського, дияконів Олександра Тарасенка та Івана Петрущака.

    Під час богослужіння для вшанування були виставлена частка мощів святого апостола Андрія Первозванного, подарована Всесвятішим Вселенським Патріархом для Ставропігії у Києві під час візиту у серпні 2021 року.

    Возможно, это изображение 10 человек, люди стоят и в помещении

    Багато вірних приступило до Святого Причастя.

    Возможно, это изображение 8 человек, люди стоят и в помещении

    Священнослужителі піднесли заупокійні прохання до Бога за полеглих воїнів ЗСУ та мирних жителів, вбитих загарбниками.

    Возможно, это изображение 10 человек, люди стоят и в помещении

    Єпископ Михаїл подякував гостям за відвідини, а ті своєю чергою за запрошення.
    Під час проповіді екзарх Вселенського Патріарха зазначив, що Бог живе в нас і ми не маємо потреби запитувати в Нього про те, де Він мешкає. Через дію благодаті Всесвятого Духа в кожному з нас, живе Христос.

    Возможно, это изображение 5 человек, люди стоят и в помещении

    Наслідувати Христа нелегко, бо перш над усе треба навчитись не брехати самому собі, працювати над собою, виправляти себе. Але ми маємо величезний приклад святого Андрія, який все своє життя присвятив проповіді Слова Божого.

    Найкращою проповіддю є життя згідно своєї віри, зауважив єпископ Команський. Приходячи в Церкву ми приходимо до дому. Виходячи ми виносимо з собою і в собі Христа, для того, щоб нести Його далі, для того, щоб вділити Його для всіх тих, хто можливо і не знає Його.

    Архієрей побажав, щоб життя було явленням слави Божої і Божої присутності в нашому житті.

    Повний текст проповіді нижче.

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

    Дорогі друзі, сьогодні ми святкуємо з вами пам’ять святого апостола Андрія Первозванного. В самому вже імені, як його величають Первозванний, закладена та велика відповідальність, яка по суті показує те, до чого були покликані всі апостоли.
    Апостол Андрій Первозванний названий так, бо його першим покликав Спаситель, але зрештою всі апостоли були первозванними в тому плані, що вони перші понесли слово Євангеліє на весь світ.

    Сьогодні дуже зворушлива ситуація описується в Євангельському читанні, коли пішли апостоли за Христом і Він запитав їх: “що ви за мною йдете, що ви хочете?”. Вони сказали: “Учителю, де живеш?”. І Він запросив їх до Себе в оселю.

    Весь Його земний шлях, вони були з ним. Потім, не шкодуючи себе, пішли в усі кінці землі проповідувати Слово Боже, яке Він заповідав їм. Переживали труднощі, гоніння побиття. Все переживали. Але настільки благодать Божа відкрилась в них, що вони це робили з великим бажанням і сьогодні ми з вами чуємо слова апостола Павла, який закликає нас, як апостол: “Наслідуйте мене, як я наслідую Христа”.

    Тобто, як ми вже з вами говорили, що натхненні апостоли пішли в усі кінці землі, куточки світу проповідувати Євангеліє і апостол Павло закликає нас наслідувати Його, як він наслідує Христа. Тобто наслідувати Христа.

    До чого це? До того, що це запитання Спасителя звернене і до нас: “Що ви хочете?”.
    Як апостоли казали: “Учителю де живеш?”, так і ми, якщо спитаємо: “Учителю де живеш?”, ми отримаємо трошки іншу відповідь від Спасителя. Він не те, що запросить нас до Себе. Він скаже: “Я живу в тобі”. Не треба нікуди бігти, не треба нікого шукати, всі ми вже хрестившись, знаходимось вдома в Бога. А через причастя Святих Тайн, через дію благодаті Всесвятого Духа в кожному з нас, живе Христос. І якщо апостоли переживали труднощі проповіді світу Євангельського слова Божого, тому що вони робили це вперше, то ми вже маємо повну скарбницю насліддя апостольських трудів, і покликані не просто споживати, мовляв, це те, що розуміється само собою і ми нічого не повинні робити. Ми покликані по слову апостола Павла наслідувати його, як він наслідує Христа.

    Ми вже неодноразово з вами говорили, що це не легко. Не легко не тому, що неможливо виконати те, що написано в Євангелії. Нелегко тому, що перш над усе треба навчитись не брехати самому собі, працювати над собою, виправляти себе, а це не завжди ми хочемо робити. Набагато простіше виконувати певну кількість приписів, ставати, як ті фарисеї, які виконували все по букві закону, але не перейматись самим духом Слова Божого.

    І сьогодні, стоячи в Церкві, вшановуючи святого апостола Андрія Первозванного, частинка мощей якого знаходиться сьогодні серед храму. Дорогі друзі ми з вами маємо величезний приклад того, як людина все своє життя поклала на проповідь Слова Божого. Це не означає, що ми живучи в християнській країні не маємо потреби в проповіді слова Божого. Маємо. Можливо навіть не стільки в слові, скільки в практичному виконанні того, в що ми віруємо – Євангельського слова.

    Більшість людей, кого не спитай, всі читають Євангеліє, вірять в Бога, але мало задекларувати на словах, що ми християни, треба жити згідно з тим. Повторюсь, що скільки б красивих слів не було б сказано, найкращою проповіддю є життя згідно своєї віри. Адже слова можна заперечити. Можна сказати, ще навіть краще. Життя не може заперечити ніхто. А це залежить виключно від нас з вами. Чи слідуємо ми за Христом, чи наслідуємо ми Його, чи ні. І от базуючись на цій апостольській проповіді ми з вами покликані стати апостолами любові, апостолами віри, апостолами поблажливого (милостивого) ставлення один до одного вже живучи в сучасному світі.

    Пам’ятаймо, що ми несемо апостольське передання і передаємо його так. Передаємо дітям, онукам, так щоб цей апостольський труд, ця апостольська праця була належно і плідно передана далі, люди які стикаються з нами: друзі рідні, близькі, з ким ми тільки стикаємось в житті повинні бачити практичне наслідування Євангельського слова. Практичне життя згідно нашої віри.

    Згадуючи знову цю гіпотетичну відповідь, про яку ми сьогодні з вами говорили, коли б ми запитали Спасителя: “Де живеш?”, то почули б від Нього “Я живу в Тобі”. Приходячи в Церкву ми приходимо до дому. Виходячи, ми виносимо з собою і в собі Христа, для того, щоб нести Його далі, для того, щоб вділити Його для всіх тих, хто можливо і не знає Його. До цього закликає нас апостол. До цього ми покликані: усвідомити, що ми не просто приходимо в Церкву, щоб виконати якийсь набір історичних правил, бо так заведено. Ні. Ми несемо особисту відповідальність, кожен з нас.

    Особисту шану, особисту честь того, що Господь оселився в нас і чи живемо ми згідно Того, Хто у нас оселився.

    Хай Господь молитвами святого апостола Андрія Первозванного допоможе нам з вами завжди пам’ятати до чого ми покликані. Цінувати це. Не соромитись і щоб життя наше не було посоромленням нашої віри, але було явленням слави Божої і Божої присутності в нашому житті. Амінь»

    Найсвіжіше

    Популярне