Неділя, 25 Грудня, 2022
Бiльше

    Ворожіння на Андрія: роз’яснення ПЦУ

    13 грудня Церква відзначає день Андрія Первозванного, першого з дванадцяти апостолів, покликаних Христом. З давніх-давен українська молодь в ніч з 12 на 13 грудня збиралася разом і намагалася заглянути в своє майбутнє. У Православній Церкві України роз’яснили у чому полягає небезпека ворожіння.

    Як іноді буває спокусливо – дізнатися про власне майбутнє. Тоді, мабуть, вдалося б жити краще, уникнути помилок, горя і страждань, зробити так, як було би зручніше і легше для нас… В усьому цьому – на першому місці «Я», тобто егоцентризм, гординя, намагання (нехай спочатку і несвідоме) поставити себе на місце Бога. Бо лише Бог відає все, спрямовуючи нас до кращого, але залишаючи за нами свободу вибору.

    А що роблять усякого роду ворожіння, передбачення, розкладки карт, гороскопи та інша подібна «магія»? Замість Бога вони «малюють» майбутнє. Так, саме малюють, адже неодноразово науковцями доведені наслідки подібних ворожінь: самонавіювання, програмування, психологічна залежність і вразливість. Хіба це від Бога? Ні, від лукавого.

    Бог ствердив людську свободу, і тому не порушує її. А от диявол прагне лише контролювати, зв’язувати, тримати в рабстві. Бог створив людину вільною, і жодної «визначеної наперед долі» немає. Майбутнє людини залежить від її власних вчинків та від дії Божого Промислу. Саме вільний вибір людини у кожному конкретному випадку визначає те, що з нею відбуватиметься далі, формує її майбутнє.

    Маловірство – ось істинна причина гадань і ворожінь. Адже тоді людина покладає свою надію і вірить не у волю Божу, а довіряє волі якоїсь конкретної людини (ворожці, провидиці тощо). Або ж надає містичного, надприродного значення певним побутовим предметам. А що це, як не ідолопоклонство?

    Людина, котра ворожить, в уяві ставить себе вище від Бога, а та, хто просить ворожити, не довіряє Богові.

    Навіщо люди прагнуть зазирнути в майбутнє? Щоби позбутися власної тривожності, непевності. Але позбавлятися їх шляхом ворожінь – це самообман. Гадання на певний час може зовні заспокоїти (якщо людина почує те, що хоче), але справжню причину тривоги воно не усуне. Ба більше, людина стає вразливою і беззахисною перед багатьма новими життєвими випробуваннями. Або ж, у разі «передбачення» чогось негативного, існує небезпека зневіри, паралічу волі людини, бо вона вважатиме: як би вона не чинила, все одно станеться так, як їй «напророчили». Ще один небезпечний аспект ворожінь – людина знімає з себе частину відповідальності за те, що з нею відбувається, і перекладає її на інших людей або на зовнішні явища. Це знову призводить до самообману, внутрішнього конфлікту, хвороб душі.

    Святитель Василій Великий вчить: «Не цікався про майбутнє, але з користю розпоряджайся теперішнім. Бо яка тобі користь передбачити веління? Якщо майбутнє принесе тобі щось добре, то воно прийде, хоча ти і не знав раніше. А якщо воно сумне, то для чого до строку мучитися скорботою?».

    Пам’ятайте, що без волі Божої «й волосина з голови вашої не пропаде» (Лк. 21: 18). Його воля виявляється у всьому – або як Промисел, тобто пряма Господня дія, або як попущення, коли Вседержитель допускає щось, але не є Сам джерелом дії. Випробування ніколи не допускаються понад сили людини. Якщо Господь допускає щось тепер, то не від безсилля, але знаючи, як обернути це до добрих наслідків. Все можна подолати – не лише власними силами, а з Божою допомогою та з людьми, через яких Він нам тут допомагає. Все буде так, як має бути, як нам корисно для нашого спасіння – у свій час, у своєму місці. А власні страхи, хвилювання і непевність щодо майбутнього завжди можна «втихомирити» молитвою, довірившись найкращому вашому Другу і Пораднику – Господу Ісусу Христу, для Якого немає нічого неможливого і Який завжди піклується про наше благо.

    Найсвіжіше

    Популярне