Зараз багато хто переймається питанням — чому ж лише зараз СБУ взялася за Києво-Печерську лавру? Тут потрібно розуміти, що спецслужби зазвичай діють негласними методами.
Про це заявив в ефірі Радіо НВ Петро Бурковський, Виконавчий диретор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.
Можливо колись, після війни, ветераном російських спецслужб буде написана книжка — як це було (якщо буде дозвіл на розсекречення певних матеріалів). Тому те, що ми бачимо — це лише верхівка айсберга. Давайте скажемо так: якщо вже СБУ прийшла з обшуками, то це означає, що у них є рішення суду. Якщо у них є рішення суду, то суд ухвалює такі рішення, маючи на руках певну доказову базу, або якісь відомості, які надали спецслужби чи інші правоохоронні органи України. Суддя ухвалює рішення — наскільки ці докази є вагомими/невагомими. У нас же не так відбувається як у Росії, коли людей просто — візьмімо приклад Свідків Єгови — проводять обшуки, кидають га ґрати тільки тому, що вони є належать до цієї організації. У даному разі, оскільки Києво-Печерська Лавра розташована у центрі, оскільки Росія особливо підкреслювала — не чіпайте російську православну церкву, не чіпайте Києво-Печерська лавру, це осередок мало не «русского мира», якщо вже наша спецслужба прийшла з обшуками, то напевно у них якісь факти є.
Наскільки ж реально, щоб до Києво-Печерської Лаври повернулася саме українська церква. Тут є кілька моментів. Перший — юридичний, і він є найважчим. Треба з’ясувати, яким є статус УПЦ МП в Україні. Має бути виконана низка законів. Тут ми впираємося у те, що пошановувачі «русского мира» и російської агентури в рясах сидять також у судівських мантіях у Окружному адміністративному суді Києва, який зупинив дію закону про необхідність називати речі своїми іменами — російську церкву називати російською церквою. Відповідно далі може відбутися два шляхи — або це буде юридичний шлях, що має пройти через всі суди — припинити договори аренди, що їх має росіська православна церква на приміщення, майно і землю Києво-Печерської лаври. Це може дійти, як мінімум, до Верховного суду, максимум — деякі питання доведеться врегульовувати у Конституційному суді. І це буде довгий шлях. Або інший шлях — це коли частина українців, які є священнослужителями поки що російської православної церкви в Україні самостійно вирішать не ганьбитися, а домовитися про перехід у ПЦУ, яка отримала томос від Константинополя у 2018−19 роках. І тоді цей перехід відбудеться за церковним правом, а не за світським.
Повне інтерв‘ю з Петром Бурковським слухайте на Радіо НВ:
