Середа, 9 Листопада, 2022
Бiльше

    Опіумні війни Кремля

    Хоча церква в Україні відділена від держави, вплив цієї інституції на життя громадян нашої держави є значним. Нічого дивного, адже українське суспільство є доволі консервативним, з усталеними моральними цінностями, а випробування війною підштовхує багатьох людей шукати розради у церкві. Відтак протистояння у Православній церкві виглядає набагато більш вагомим, ніж видається на перший погляд.

    Про це пише у своєму блозі на платформі Site.ua політолог Євген Магда.

    Поява у 2019 році Православної Церкви України, незалежної від Москви, стало переломним етапом в історії українського православ’я. Помісна церква, незалежна від позиції РПЦ, помітно дратує Кремль, який торпедував процес її створення тоді та всіляко заважає діяльності зараз. Причина проста: потенційне об’єднання українських православних для Москви – страшний сон, оскільки такий розвиток подій позбавить Гундяєва значної частини впливу на пострадянському просторі. Нагадаю, що УПЦ (МП) є найбільшою частиною РПЦ, справжнім діамантом для неї.

    Нагадаю, що вже з 2014 року священнослужителі УПЦ (МП) неодноразово проявляли себе як колаборанти, тісно взаємодіючи з російськими військовими та їхніми маріонетками на Донбасі. Доходило до використання церков як складів зброї на Донбасі. Разом з тим російська влада послідовно витісняла митрополита Клімента з окупованого Криму. Якщо згадати крилату фразу «Скільки коштує опіум для народу?», стає зрозумілим, що Росія веде в Україні гібридну опіумну війну – війну за свідомість та сумління мільйонів наших співгромадян.

    Навіть без останніх заяв Кіріла (Гундяєва), який послідовно підтримує Путіна та розгледів у подіях останніх днів загрозу для існування Росії, позиція РПЦ та її української філії – УПЦ (МП) – цілком зрозуміла. Багато хто бачив фотографію зустрічі парламентарія-розстриги Вадима Новинського з ієрархами УПЦ (МП). Не торкаючись можливої тематики розмови, зауважу, що вона проходила за межами України. Дещо дивно для духовних пастирів їхати за межі України під приводом духовної допомоги біженцям, а не закликати паству повернутися до храмів.

    У такої поведінки ієрархів УПЦ (МП) є своя причина: протягом двох останніх тижнів СБУ висунула підозри одразу двом високопоставленим священникам цієї церкви у порушенні законодавства, а відомий митрополит Павло (Лебідь) був підданий обшуку на митниці, коли намагався виїхати на територію Молдови. До речі, саме з території сусідньої держави по «церковній» лінії дуже активно транслювалися фейки про коронавірус та вишки 5G. В.о. голови СБУ Василь Малюк офіційно заявив, що затримано понад три десятки корегувальників в рясах, і це, як видається, не остаточна цифра, адже війна триває. Показово, що Малюк днями наголосив, що усвідомлює загрозу, яку несуть в собі дії УПЦ (МП).

    Церква, яка в умовах агресії лише імітувала розрив з РПЦ, навряд чи зможе після завершення смертельної сутички України з Росією претендувати на вчорашній вплив. І секулярний характер Української держави у даному випадку – питання другорядне, адже змінилося саме суспільство, і колаборація з ворогом не матиме прощення ані для звичайних громадян, ані для духовних осіб.

    Найсвіжіше

    Популярне