Середа, 2 Листопада, 2022
Бiльше

    Священник ПЦУ розповів про плюси і мінуси переходу на новий стиль (новоюліанський календар)

    Голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії Православної Церкви України протоєрей Віталій Собко взяв участь у годинному прямому ефірі «12 каналу», передає сайт єпархії ПЦУ.

    Спочатку душпастир дав історичну довідку про запровадження юліанського, григоріанського та новоюліанського календарів. Підкреслив, що з наукової точки зору останній є найточнішим і до 2800 р. збігатиметься з григоріанським. Тож більшість помісних православних церков разом зі Вселенським патріархатом уже тривалий час живуть за новоюліанським стилем, а Російська й декілька прихильних до неї залишаються на старому. Українські найбільші конфесії теж не відмовляються від юліанського, але останнім часом дискусія з цього приводу пожвавилася.

    Прессекретар єпархії назвав плюси переходу: запровадження досконалішого літочислення, спільні свята і будні зі Вселенським православ’ям, загалом західним християнством, подальший відхід від «русского міра». Шкода, але плюсів менше, ніж мінусів. Проте при мудрому підході до справи це не страшно.

    Проблеми і ризики: загроза чергового розколу, як показує досвід деяких країн і церков; тривале несприйняття, уповільнення виходу парафій із Московського патріархату; поверхове розуміння переходу на новоюліанський календар (коли, наприклад, вважають, що лише Різдво Христове перенесуть із 7 січня на 25 грудня); ставлення до старого стилю як складової національної ідентичності. Приводом для порушення цієї теми «Духовною абеткою» стало рішення Священного синоду Православної церкви України, що як виняток дозволяє звершити богослужіння за різдвяним чином 25 грудня ц. р. за рішенням настоятеля та громади зі звільненням для них від посту на цей день.

    Протоєрей Віталій Собко каже, що здивований таким кроком єрархів. Адже ще менше трьох років тому Синод засудив те, що в цьому напрямку робив митрополит Луцький і Волинський Михаїл – прихильник переходу на новоюліанський стиль.

    «На жаль, я не бачу спроби чи бажання підійти до вирішення питання системно», – зазначив о. Віталій. А як підходити системно? У голови інформаційно-видавничого центру єпархії є міркування (це особиста думка).

    Насамперед було б добре, якби наші архієреї дискутували не про те, чи треба запроваджувати новий календар, а – як і коли його слід запроваджувати. Потрібно оголосити про подання стратегій або дорожніх карт переходу, провести їхнє обговорення й визначити одну стратегію і дорожню карту.

    Зокрема, ось така стисла пропозиція.

    1. Сформувати хоча б одну нову парафію (або знайти діючу), яка добровільно виявить бажання жити за новоюліанським календарем і звернеться з цим до керуючого єпархією.

    2. Тоді Священний синод міг би дозволити це їй, а також одночасно всім іншим парафіям та монастирям, котрі виявлять таке ж бажання.

    3. Далі розпочати перехідний період на невизначений час, коли в ПЦУ діятимуть обидва календарі з гарантованими свободою вибору, мирним співіснуванням та взаємною повагою послідовників обох традицій.

    4. Дозволити духовенству служити за обома календарями, залежно від парафії.

    5. Великим громадам, у клірі яких є більше одного священника і частина вірних бажає жити за новоюліанським календарем, дозволити відправу богослужінь в одному храмі за двома стилями в різні години за умови мирного співіснування та взаємної поваги.

    6. Під час перехідного періоду видавати календарі за двома стилями, але перевагу в інформаційному супроводі свят віддавати новоюліанському.

    7. Розпочати інформаційну кампанію пропагування новоюліанського календаря.

    Нагадаємо, священник УГКЦ пояснив, чому потрібно переходити на точніший календар.

    Найсвіжіше

    Популярне