П’ятниця, 19 Квітня, 2024
Бiльше

    РПЦ переплюнула навіть нацистів – релігієзнавець про заборону свободи в Росії

    Релігієзнавець професор Юрій Чорноморець в ефірі радіо НВ розповів про продовження духовного занепаду у Російській православній церкві.

    Зокрема, він прокоментував заяви помічника секретаря Ради Безпеки Росії Алєксєя Павлова про те, що наступним етапом війни проти України, так званої «спецоперації», має стати «десатанізація».

    «Вже багато років, приблизно з 2012 року, для внутрішнього російського дискурсу в різних телепередачах, промовах, виступах на валдайському клубі Путіна, висувалася така теза, що в Україні розповсюджується західні секти, всі вони противники православ’я і відповідно, ці західні секти, вони всебічно підтримуються різними державними владами, Заходом України, все це величезна небезпека і відповідно все це небезпека і всередині росії теж.

    Вони почали садити в себе на 7 років Свідків Єгови. Просто судовою експертизою фальшивою призначивши, що Свідки Єгови це є екстремістська організація. Заараз вони почали садити деяких харизматичних протестантів. І тут дуже цікаво що саме російські протестанти, яких в три рази менше ніж в Україні, вони намагалися пристосуватися до путінського режиму, всіляко його підтримували, співали осанну Путіну, за рідким виключенням. Але всі вони теж стають власне об’єктом репресії. Це такий пошук постійних зовнішніх-внутрішніх ворогів, пояснення чому ми ворогуємо з усім світом і пошук якоїсь мотивації для так званої мобілізаційної стратегії. Тобто їм необхідно весь час мобілізовувати соціум на нові і нові жертви. І коли, відповідно, вже всі інші засоби мобілізації ідеологічної не працюють вони починають виставляти вже на найвищому рівні ось всі ці фантастичні теорії (як „десатанізація“, – ред.).

    Але насправді ми як спеціалісти відслідковували, що цей дискурс він побутував в Росії. Але він був там на другому, на третьому плані. Тут всіх трошки все це здивувало, бо це було висунуто на перший план і про це вже почали говорити ясно, що це абсолютно абсурдні речі і ми бачимо які в Україні всі протестанти далекі від того, що малюють росіяни. Навпаки це зараз неактивніша, найкраща, сила нашого українського громадянського суспільства», – сказав Чорноморець.

    Він зазначив, що протестатни надають величезну волонтерську допомогу на сході і скрізь де тільки пройшлась нога окупанта.

    «А ще (в росії) починають також називати сатаністими українських греко-католиків, тих православних які ходять до ПЦУ. Ну це взагалі просто якийсь абсурд, просто безпідставні звинувачування… Ну коли ще не було війни, то такі ось всякі звинувачення виглядали, як повернення дискурсу пізнього сталінізму кінця 40-х початку 50-х років, коли вони там полювали на космополітів… Це вже був абсурд. А зараз це це якась „Сєверна Корея“ просто. Інших аналогій не знаходиться в абсурдності цих звинувачень», – зазначив богослов.

    Юрій Чорноморець також прокоментував повідомлення Генштабу ЗСУ, про те, що російські військові намагаються активно залучати священиків російських їх на фронт відправляти, щоб вони там проповідували.

    «В росії є капеланство, тобто так звані „воєнні священники“ і воно не настільки розповсюджено, як скажімо в Україні…це намагання держави використати релігійний фактор якось для відповідної ідеологічної роботи серед військовослужбовців. Ясно, що всі ці військовослужбовці вони варвари по своїй суті. Культурний рівень надзвичайно низький і якоїсь жодної ідеологічної роботи навіть з ним проводити священикам неможливо. Тому ми бачимо, що ці священики які скажімо в російській армії вже є, вони стараються тихенько сидіти, щоб їх там ніхто не вбив зі своїх же власних росіян і якби іноді там вони намагаються зупинити якесь насилля над мирними жителями окупованих територій. Більше жодної такої якоїсь такої роботи саме від військових священиків ми не маємо, але справа в тому, що крім військових священиків там різного роду релігійні авантюристи. Вони приїздять не маючи там статусу повноважень. Від них ось якраз і видні такі найрадикальніші всякі найбсурдніші проповіді, як всяким Донецьким ополченцям так і самим російським солдатами. І тут це виглядає дуже так абсурдно і дуже відрізняється від української ситуації. Бо в нас капелан – це людина яка виникає війську завдяки тому, що у військових є потреба в таких людях. Завжди в тій духовній підтримці, в такому волонтерстві. І власне тому у нас капеланство розвивається.

    А ось там це скажімо так намагання держави якось все це використати релігійний фактор. Вони невдалі. Ну і приєднуються до цього дійства всякого роду маргінали. Ясно що їхнє капеланство абсолютно невдале історично і жодного такого суттєвого впливу на перебіг бойових дій на справляє», – сказав Юрій Чорноморець.

    Хрещення священником РПЦ бійців в пакетах і хресна хода для вигнання бісів в Маріуполі це маргінальне явище, зазначив він.

    «… Ну ми просто бачимо дії де в пародію перетворюються релігія… В цьому проблема Росії. Проблема в тому, що ось таких ось божевільних всяких, з яких сміється весь світ, патріарх Кіріл, керівництво російської Православної Церкви, керівництво Росії як держави, воно всебічно підтримує, на них орієнтується, з них робить приклад, ось таких відданих, свідомих громадян. Це абсолютно така шаріковщина на релігійному ґрунті і робити з цього якісь приклад – шлях нікуди.

    Тобто ми бачимо глибину занепаду Росії, ідейного в тому числі, в тому числі релігійного. Вони вже переплюнули Іран. Опустилися десь на ідеологічний низ самий, самий такий, який тільки буває у корейців. Я не знаю що були такі аналогічні випадки в інших. Це просто така історична поразка всього російського православ’я.

    Русь і так була охрещена, але не просвічена. І вони на початку 2000-х років, на відміну від України, там де було у нас прихожан активних, які ходили в державні храми 12% населення, а вони ходили 2% населення. Став Патріарх Кіріл – 1,6%. Вже впало. Тому що цього табачного патріарха вже люди ніяк не сприймали. Зараз у них ходять в храми 0,6% населення і розповідати, що „ми свята Русь“, „ми втілення всіх традиційних цінностей які тільки є“, „ми єдиний острів, скажімо, захисту здорового глузду, а весь свід зійшов з розуму“, – це смішно, на тому фоні, що всі дивляться і бачать, що це просто вже ну… дійсно палата №6 і якби інакше все це пояснити жодним чином неможливо. Це дійсно релігійна девіація повна».

    Нещодавно патріарх Кіріл закликав зробити любов до батьківщини основною цінністю Росії і це на думку богослова Чорноморця надзвичайно цікаво, тому що згідно з усією християнською цивілізацією, православ’я воно говорить про те, що гідність людини, вона в основі православного вчення

    «людина – це саме те власне та істота, яка має найвищу гідність, вона вступає в безпосередній діалог, зв’язок з Богом і відповідно цей міжособистісний зв’язок, він проводить до того, що кожна особистість вона абсолютно цінна в очах у Бога. І відповідно можемо подивитися, наприклад, остання соціальна доктрина православ’я, Вона прийнята в 2020 році Вселенським патріархатом. Є і український переклад і в інтернеті. Там власне ми бачимо що гідність особи у гідність людини, гідність людської особистості, вона є основою основ всього соціального вчення.

    Тобто як відповідати на будь-які питання, яким має бути там влаштування демократичного суспільства, як ми ставимося до питань війни миру, все це базується на тому, що ми маємо абсолютно гідність особи, як ту точку від якої все відраховуємо, фундамент на якому все будуємо.

    І для патріарха Кіріла це давно поборювана концепція. Він проти цього. Він категорично проти цього. Ще він був митрополитом, він написав книгу „Свобода і ответственность“ – це така збірка його речей де він засуджував всю цю доктрину, як таке насліддя епохи Просвітництва. Що все це не християнство все це привнесено. Не може так християнство працювати, а що для християнства головними цінностями є цінності ось такого традиційного облаштування життя якогось. Ну як прямо Домострой такий. І ось це все нам треба підтримувати…

    Я думаю це пов’язано з його намаганням зберегти таку ієрархічну, станову природу російського суспільства і самому займати певний щебель в цьому.

    Дуже важливо, що в його власне промовах, зараз, немає нічого особливого, тому що в 2008 році Російська Православна Церква, і до речі в тому числі український єпископи з Російської Православної Церкви, всі проголосували за внесений патріархом Кірілом документ, офіційне доповнення до їхнього соціального вчення, називається „Про свободу і гідність людини“. І насправді в цьому документі все говорить про те, що свободи і гідності у окремої людини не має. А своєю свободою і гідністю людина повинна пожертвувати соціуму, пожертвувати ширшим власне реальностям, церкві пожертвувати. Власне що якісь святі начальники, якісь особливо там просвічені там. Фактично це така концепція світського монарха і церковного монарха, ось ці начальники вони тільки єдині свободі, вільні, гідні і вони мають іншим визначати куди йти.

    Тобто це така доктрина духовного патерналізму. Це просто те, що описав їхній письменник Достоєвський в легенді про великого інквізитора. Що коли Христос прийшов, то великий Інквізитор йому говорить: „а що ти привніс. Оцю свою свободу? Вона нікому не потрібна. Я їм даю хліб. Я їм даю правильне розуміння життя. І вони всі дуже щасливі в своєму цьому рабстві“. Але ж така така доктрина, я б сказав би православних чукчів, людей які повинні повністю свою свободу подарувати власне начальству. Ось ця доктрина в них продовжує побутувати в російській православній церкві і продовжує розвиватись. І зараз вони говорять що люди всі в Росії, повинні ось все ці доктрини духовного цього рабства визнати. Виступити конкретно проти України, як простору Свободи, простору гідності. Свідомо, відповідно, виступати проти цього. Ну і фактично загинути всі на цій війні.

    Це вперше ми маємо таке релігійне викривлення, тому що звичайно ж, коли там йшли якісь ідеологічні протистояння, ну там наприклад фашизм з демократіями, то фашизм він претендував на те, що у нас істина Свобода. А тут Російська православна церква гірша фашистів, тому що вона говорить у нас справжнє духовне рабство і давайте дотримуватися цієї доктрини духовного рабства і ненавидіти всіх хто проповідує духовну свободу.

    Це абсолютно патологія такого ще в історії навіть не було, але ось на жаль ми це маємо зараз в Російській Православній Церкві», – підсумував Чорноморець.

     

    Найсвіжіше

    Популярне