Вівторок, 20 Вересня, 2022
Бiльше

    Асамблея ВРЦ збирається ухвалити заяву, в якій агресія Росії проти України згадується лише один раз

    На Асамблеї Всесвітньої Ради Церков, що зараз проходить у німецькому Карлсруе, планують ухвалити декларацію під назвою “Війна в Україні, мир і справедливість в європейському регіоні”.

    “Духовний Фронт України” отримав проєкт документу, в якому російська агресія проти України згадується лише один раз і цінують роботу російських церков з українськими “біженцями” в Росії, які зазнають там тортур.

    Loader Loading...
    EAD Logo Taking too long?

    Reload Reload document
    | Open Open in new tab

    Наводимо переклад українською тих частин документу, що стосуються російсько-української війни.

    Зустрічаючись у Карлсруе, ми, нажаль, стаємо свідками війни, що вражає Європу. Думки та молитви всіх учасників 11-ї Асамблеї ВРЦ зосереджені на народі та країні Україна, а також на трагічних наслідках, які вони мають і від яких страждають після російського вторгнення 24 лютого 2022 року, на додаток до тисяч жертв, у тому числі багатьох цивільних осіб на сході країни та сотні тисяч біженців і переміщених осіб з 2014 року.

    За ці шість місяців загинуло понад 13 000 українських цивільних, а такі міста, як Маріуполь, лежать в руїнах. На даний момент близько 14 мільйонів людей – майже третина всього населення України – були змушені покинути свої домівки (за даними УВКБ ООН). Крім того, є багато повідомлень про звірства, що можуть вважатися військовими злочинами та злочинами проти людяності, включаючи сексуальне та гендерне насильство, а також значно підвищену вразливість до торгівлі людьми. Крім того, ми дуже стурбовані ризиками катастрофічних наслідків унаслідок пошкодження Запорізької атомної електростанції внаслідок військових дій поблизу неї, а також захисту зони Чорнобильської катастрофи 1986 року.

    На своєму засіданні в червні 2022 року центральний комітет ВРЦ визнав війну «незаконною та невиправданою», нарікаючи на жахливу кількість смертей, руйнування та переміщення, зруйновані стосунки та дедалі глибше вкорінений антагонізм між людьми регіону, ескалації глобальної конфронтації, збільшення ризику голоду в регіонах світу з нестачею продовольства, економічних труднощів і посилення соціальної та політичної нестабільності в багатьох країнах.

    Ця Асамблея рішуче підтверджує позицію, висловлену центральним комітетом, і засуджує цю незаконну і невиправдану війну. Як християни з різних куточків світу ми знову закликаємо до негайного припинення вогню, щоб зупинити смерть і руйнування, а також до діалогу та переговорів для забезпечення стійкого миру.

    Ми закликаємо всі сторони конфлікту поважати принципи міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо захисту цивільних осіб та цивільної інфраструктури, а також щодо гуманного поводження з військовополоненими.

    Ми також рішуче підтверджуємо декларацію центрального комітету про те, що війна несумісна з самою природою Бога та волею щодо людства та суперечить нашим фундаментальним християнським та екуменічним принципам, і відповідно відкидаємо будь-яке зловживання релігійною мовою та авторитетом для виправдання збройної агресії та ненависті.

    Ми закликаємо всі сторони відійти та утриматися від військових дій поблизу Запорізької АЕС та інших подібних місць, що можуть створити немислимі загрози нинішнім і майбутнім поколінням. Ми приєднуємося до молитви за всіх жертв цього трагічного конфлікту в Україні, регіоні та в усьому світі, щоб їхні страждання припинилися, щоб вони були втішені та повернулися до безпечного та гідного життя, і ми запевняємо їх у любов і супровід глобального товариства церков ВРЦ. Ми вдячні місцевим церквам, спеціалізованим міністерствам і всім гуманітарним організаціям, що підтримують стражденних людей у ​​всіх куточках України та за її межами, і які приймають біженців і піклуються про них у цілковитій пошані до їх Богом даної людської гідності, які тікають від війни.

    Як було зазначено на засіданні центрального комітету в червні, ВРЦ відіграє важливу роль у супроводі своїх церков-членів у регіоні та як платформа та безпечний простір для зустрічі та діалогу з метою вирішення багатьох нагальних проблем для світу та для екуменічного руху, що випливає з цього конфлікту.

    Ми підкреслюємо покликання та обов’язок членів ВРЦ шукати єдності та разом служити світу.

    Присутність представників церков з України та Росії разом із делегатами та учасниками церков-членів ВРЦ та екуменічних партнерів з інших країн Європи та з усіх регіонів світу послужили як практичною можливістю для такої зустрічі, так і орієнтованим на результат діалогом. Ми беремо на себе зобов’язання активізувати діалог з питань, що нас розділяють, що є основною метою ВРЦ. Бо питання, що піднімає цей конфлікт, справді є глибокими та фундаментальними як для екуменічного руху, так і для всього світу, і вимагають інтенсивного та тривалого діалогу для вирішення.

    Тим часом ми повторюємо заклик центрального комітету до наших братів і сестер-християн і до керівництва церков у Росії, а також в Україні, підняти свій голос, щоб протистояти триваючим смертям, руйнуванню, переміщенню та позбавленню власності людей в Україні. Ми закликаємо ВРЦ забезпечити платформу для того, щоб усі голоси за мир були почуті та посилені, і ми молимося, щоб ця війна скоро закінчилася.

    Завдання повоєнного відновлення буде важким і тривалим, з величезними гуманітарними, фінансовими та екологічними витратами. Церкви покликані відігравати ключову роль у зціленні спогадів, примиренні та дияконській опіці.

    Ми визнаємо, що у війні немає “переможців” і що ніхто ніколи не повинен вдаватися до війни.

    У відповідь на посилення мілітаризації, конфронтації та розповсюдження зброї ми закликаємо уряди Європи та все міжнародне співтовариство інвестувати значно більше в пошук і просування миру, а не в ескалацію конфронтації та розколу. Ми закликаємо ВРЦ разом із церквами-членами продовжувати свій підхід ясності та діалогу, ми заохочуємо круглі столи та інші формати, що можуть сприяти пошуку рішень конфлікту та його наслідків. Ми зобов’язуємося виконувати нашу відповідальність нести один одному відповідальність за збереження зв’язків єдності у Христі.

    1) Війна в Україні
    Одним із багатьох трагічних наслідків війни в Україні є значно посилена мілітаризація, конфронтація та розкол на європейському континенті з величезним і переважно неконтрольованим розповсюдженням зброї в регіоні, а також поновленням і ескалацією загрози ядерного конфлікту, який міг би спричинити катастрофу жахливого та ймовірно глобального масштабу. Нова лінія розмежування проходить через континент, щетинившись руками з обох боків. Історія періоду холодної війни дає нам чітке уявлення про те, що може послідувати, і ризики, які це спричинить.

    Існує загроза, що вторгнення в Україну може призвести до інших випадків, коли більші країни прагнуть підкорити менших сусідів під приводом національних інтересів. Враховуючи неминучі людські втрати, війни слід уникати, і церкви відіграють ключову роль у захисті цього. Незважаючи на минулі невдачі, багатостороння дипломатія – особливо через ООН на глобальному рівні – зберігає життєво важливу роль у збереженні миру.

    Тим часом збільшення державних витрат на оборону неминуче означає, що стає менше грошей, що можна витрачати на подолання бідності, соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, боротьбу зі зміною клімату та сталий розвиток. Неминуче найбільше постраждають найбідніші. Хоча війна є безпосередньо руйнівною, соціальні та економічні наслідки мілітаризації не можна не помічати.

    З моменту вторгнення в Україну більше семи мільйонів людей, які тікали від бойових дій, перетнули кордони ЄС, причому понад один мільйон людей за один тиждень. Багато з них були щедро прийняті волонтерами, громадянським суспільством, церквами та урядами в Європі та за її межами. Ця гостинність заслуговує нашої вдячності та похвали. Однак ця робота солідарності ставиться під сумнів у деяких європейських країнах, де біженці африканського, азіатського, близькосхідного та ромського походження, які втікають з України, зазнали дискримінації. Це трапляється на прикордонних пунктах, де часто відмовляють у доступі до транспорту, у місцях для біженців і таборах як державними службовцями, так і організаціями з надання допомоги. Міжнародний захист має базуватися на потребах – незалежно від походження, релігії, етнічної приналежності чи орієнтації відповідних осіб – як це передбачено міжнародним законодавством та законодавством ЄС. Тепле сприйняття європейських біженців з України відображає ширший підхід Європи до міграції. Подвійні стандарти вражають.

    Росія також прийняла велику кількість біженців з України. Нам відомі повідомлення про українських біженців у Росії, які зазнали нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження під час допитів, тортур та перевірок на вірність у фільтраційних таборах. Це вимагає подальшого вивчення екуменічним рухом. Ми цінуємо роботу, яку церкви, релігійні організації та волонтери в Росії роблять на підтримку біженців з України.

    Найсвіжіше

    Популярне