Понеділок, 19 Вересня, 2022
Бiльше

    Відсутність страху перед злом говорить про те, що наш народ має мудрість – о. Георгій Коваленко

    У житті ми дуже часто говоримо про людську мудрість. Про те, що таке мудрість, про те, що потрібно для того, щоб бути мудрим, чи здатні ми сьогодні почути голос мудрості, розмірковує ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості отець Георгій Коваленко:

    «Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Я визначився з назвою нашого проєкту, який полягає у читанні сапіенціальних книг і вирішив назвати його Homo Bible Sapiens (Людина Біблійна Розумна). Бо людина розумна – це недостатньо для того, щоб бути мудрим. А для того, щоб бути мудрою, розумна людина має бути насичена Божественною премудрістю. І сьогодні ми продовжуємо читати Притчі Соломона, а саме другу половину другої глави. Це такий цілісний текст, де премудрість промовляє. «Мудрість по вулицях голосить, свій голос по майданах піднімає, на роздоріжжях гомінливих кличе, при входах у браму в місті виголошує» (Прип.1,20-21). Ми бачимо, що мудрість не десь у таємних кімнатах. Мудрість – це не таємне знання. Мудрість є публічна. Мудрість звертається до всіх, вона звертається до міста. І нам, українцям, особливо приємно чути про те, що вона підносить свій голос на майданах. Майдани – це не просто наші площі, а це тип того, як народ промовляє разом, як народ промовляє голосно, змінюючи і світ, і країну на краще. Отже, мудрість промовляє на майданах, на роздоріжжях, на вулицях, на брамах міст. Біля брам міст раніше оголошували важливі повідомлення, тому що це були місця народного зібрання. Тобто, мудрість говорить до суспільства. Мудрість говорить там, де проголошуються слова, накази, повідомлення, новини, які важливі для життя народу.

    Вона сьогодні промовляє: «За те, що кликала я, та ви зреклися, як простягала руку, ніхто не хотів зважати, за те, що гордували всякою порадою моєю, моїх докорів не сприймали, – то я буду сміятися з вашого нещастя, я буду кпити, як на вас страх надійде» (Прип.1,24-26). «Бо відступництво невігласів їх убиває, і безтурботність дурнів губить їх. Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, і буде спокійний, не боявшися лиха» (Прип.1,32-33). Ось такі застережливі, грізні слова премудрості до народу. Спочатку, коли я читав, то мені здалося, що ми вже втратили час, можливо ми не послухали мудрості, коли вона волала, і тепер пожинаємо плоди, і тепер мусимо скуштувати плоди власного обрання, і насититися наслідками своїх задумів. Але, коли я дочитав до кінця, мені подумалося інше. Я згадав ці перші дні війни і загальний настрій, який панує серед нас сьогодні. Відсутність страху перед злом – це, напевно, одна з тих ознак, яка визначає наш спротив російській агресії і тому злу, яке вона несе. Відсутність страху перед злом говорить про те, що наш народ має мудрість. Він дослухається до неї на майданах, він чує і бажає вчитися. Але так само серед нас є достатньо і тих, кого можна називати неуками, глумливцями, тими, яким подобається блюзнірство, які ненавидять знання. Серед нас є і ті, які не сприймають застереження, які не слідують мудрим порадам, і їх сьогодні огортає страх. Але дуже важливо, що ті, які послухали мудрість, обирають Господній страх. Страх Господній – це життя за правдою, це розуміння того, що Бог стоїть поруч з тобою, і ти живеш, говориш, думаєш в Його присутності. Тобто, це та ж відкритість, щирість і голосливість премудрості. Людина може голосно кричати, а може промовляти власним життям. І не завжди той, хто голосно кричить, насправді живе так, як говорить. Вже здобуває премудрість той, хто живе праведно і має страх Господній. Він почув її, бо вона промовляла саме до нього. І навіть у ситуації небезпеки ця людина відчуває безпеку і спокій. І вона не боїться стояти перед злом, стояти проти зла, перемагати зло».

    Духовна велич Львова

    Найсвіжіше

    Популярне