П’ятниця, 23 Вересня, 2022
Бiльше

    Екзарх: «Людина, яка живе з Богом, ніколи не буде бажати шкоди комусь іншому»

    У десяту неділю після П’ятидесятниці, 21 серпня у Ставропігії Вселенського Патріархату в Україні – Андріївському храмі екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) звершив Божественну Літургію у співслужінні диякона Івана Петрущака.

    Про це повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні».

    Під час проповіді єпископ зауважив, що там де з’являється Господь, життя одразу виправляється. Людина, яка живе з Богом, ніколи не буде бажати шкоди комусь іншому

    Архієрей пояснив, що спасіння також залежить від християнина, а не тільки від Бога. Від того, як ми будемо відгукуватись на заклик Бога.

    Повний текст проповіді

    «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Дорогі друзі, щойно ми чули Євангельське читання про те, як Господь зцілив біснуватого отрока. Коли спустився Христос з гори Преображення, з гори Фаворської, приступив до Нього батько з плачем, благаючи зцілити його дитину, яка мала нечистого духа в собі.

    Батько приводив сина до учнів Ісуса Христа, а учні не змогли зробити нічого. І Спаситель питає, чи давно це з ним. “Так, – каже, – давно”. І для того, щоб погубити його, біс кидає його і у вогонь і у воду, щоб тільки знищити того юнака.

    Господь зцілив цього юнака. Але цей Євангельський уривок, дуже яскраво показує нам наслідки, які бувають після того, як людина підпадає під владу нечистого духа. Вільно чи не вільно, свідомо чи не свідомо, наслідки проявляються дуже явно.

    В нашому житті все так. Там де з’являється Господь, життя одразу виправляється, набирає свого правильного ходу. Але там де є ухилення від Бога, там де людина відкриває доступ до своєї душі, до свого серця нечистим духам, відбувається так, як відбувалось із тим юнаком. Все приходить у безлад, починається руйнація, починається шкода і біда. Дуже показово….дуже показово.

    Це ми можемо подивитись і на наше життя, що людина, яка живе з Богом, ніколи не буде бажати шкоди комусь іншому, ніколи не буде бажати заподіяти шкоди іншій людині, навіть не тільки людині, а взагалі, будь-якій живій істоті. Тому, що вона бачить красу Божого світу, бачить любов Божу з якою це було створено, адже пам’ятаймо, що коли Господь творив світ, кожен день творіння закінчувався фразою: “І побачив Бог, що це добре”. Отже, Господь наш, Отець, Син і Святий Дух, пресвята Тройця, Який створив всесвіт не є Бог безладу, а Бог миру та благоустрою.

    Що ж ми бачимо? Людина в душі якої є Бог, повторюся, ніколи не бажатиме розладу, знищити щось, заподіяти шкоду. Тільки людина, яка стає дуже далеко від Бога, навіть, якщо вона декларує свою близькість до Бога, але життям, діями, ставленням до інших, перш над усе людей, показує зовсім інше. Явно показує, що в душі в неї немає Бога, немає.

    Тому хто вірить у Бога, дивиться на красу цього світу, розуміє замисел Божий, хіба спаде на думку образити іншу людину? Кому спаде на думку свідомо із бажанням заподіяти шкоду іншій людині? Людина в житті якої є Бог, такого свідомо бажати не буде. Не свідомо – можливо. Але це не означає, що ця категорія, так би мовити, прояв віддаленості від Бога, не стосується кожного з нас. Погодьмося, подивімось на себе. В кожного, хоч іноді в житті трапляється таке, що там де інде, але людина робить якийсь підступ із бажання: помститись, розізлити іншу людину. Наслідок чого це є? Це наслідок того, що всі ми з вами несемо на собі зіпсуту природу і іноді і в такий спосіб дається в знаки, навіть у самих віруючих людей, з людей найсвятішого життя бувають такі прояви. Ніхто не виключення.

    Не дарма кажуть, що людина, поки вона не померла, може із найглибших падінь піднятись до святості, але із найбільших висот святості – впасти в гріх.

    Сьогодні Господь каже до своїх учнів, що цей вплив, цей рід диявольський, з душі, з життя людини виганяється постом і молитвою.

    Чому саме постом і молитвою? А тому, що молитва це наш заклик з вами до Бога. Прикликання Його у своє життя, прохання, щоб Він увійшов і допоміг нам виправитись. А піст це вже дія, також з нашого боку, яка допомагає нам обмежити ті, так би мовити, негативні поштовхи душі, які бувають в наслідок зіпсутості нашої природи та пересичення. І це вже залежить від нас із вами. Хіба хто заставляє молитись? Ні. Ніхто. Це наше власне бажання. Хіба хтось заставляє нас обмежувати бажання пошкодити іншій людині, чи обманути, чи порушити, якусь іншу заповідь Божу. Хтось обмежує нас в цьому, крім Слова Божого? Ні. Це просто заклик, а людина вже хоче відкликається, а хоче ігнорує.

    Отже, поєднання нашого життя з Богом, це не тільки бажання Бога і повсякденна готовність допомогти нам в цьому. Але і дія з нашого боку. Свідома дія з бажанням. Іноді люди кажуть, що виконувати Божі заповіді дуже важко, стільки одразу обмежень. “Навіщо ці пости?”, розуміючи під словом “піст”, тільки утримання від якоїсь їжі. Натомість піст, це не є тільки утримання від їжі. Піст це утримання, від будь-яких негативних поштовхів нашої природи, які відвертають нас від Бога. І коли людина набуває навичок життя, згідно з Божими заповідями, то саме такий устрій життя з Божою присутністю в ньому, приносить її задоволення. Саме тому Спаситель каже, що “тягар Мій є благий і легкий”, тільки треба приноровитись, отримати навичок, нести цей тягар.
    Отже дорогі друзі, пам’ятаймо, що спасіння наше, залежить також і від нас з вами. Присутність Бога в нашому житті від нас не залежить, але відгук наш, наше слідування за Ним, наше бажання жити з тим, до чого Він нас закликає, цінувати те, що Він нам дає, це є виключно наше з вами рішення.

    Хай Господь укріпляє всіх нас, допомагає виганяти вплив нечистої сили з нашого життя з нашого серця, допомагає усвідомити, що ми є храм Святого Духа, що ми покликані реалізувати себе і відкрити те, що ми є діти Божі і жити згідно з тим, до чого Він нас покликав. Амінь».

    Найсвіжіше

    Популярне