Неділя, 25 Вересня, 2022
Бiльше

    Без стереотипів. Як релігійні спільноти України протидіють домашньому насильству

    У спецпроекті НВ.Life та Інституту релігійної свободи, присвяченому протидії домашньому насильству, духовні лідери різних конфесій розповідають як їхні релігійні спільноти борються із цим явищем та розвінчують поширені стереотипи щодо організації сімейних відносин, ставлення до жінки та її ролі в іудаїзмі, ісламі та протестантизмі.

    Міфи і стереотипи

    Люди нерідко формують уявлення про представників тієї або іншої релігійної спільноти через призму стереотипів та упереджень. Так, до прикладу, є певні хибні уявлення і про іудеїв, розповідає Головний рабин міста Києва та України Яків Дов Блайх. Він наводить два найпоширеніших стереотипи: буцімто єврейські чоловіки зовсім не вживають алкоголь через релігійні обмеження, а єврейські жінки — більш вірні своїм чоловікам, ніж жінки поза іудаїзмом.

    «Це такий стереотип, нібито в нас тут все якось по-іншому. Насправді ж, ми — такі ж люди, як і всі, й у нас такі самі виклики, як і у решти людей», — пояснює Ребе Блайх. Алкоголь, каже він — це один із каталізаторів, який може спровокувати прояви домашнього насильства. Зловживання алкоголем призводить до втрати контролю над собою, що, в свою чергу, може призвести до неприємних речей. Єврейський закон же передбачає, що треба поважати одне одного і не вчиняти насильства — ні фізичного, ні емоційного.

    Той, хто підніме руку на свою дружину, або вчинить емоційне насильство стосовно неї, потребує серйозної допомоги”, — тлумачить правила іудаїзму Головний рабин міста Києва та України. Більш того, додає він, згідно канонів іудаїзму навіть належність людини до єврейського народу традиційно визначається за материнською лінію. Тора наголошує на необхідності слухати і дружину, і матір. Цитуючи Священні Писання єврейського народу, Яків Дов Блайх згадує наступне: в Торі написано, що коли між Авраамом і Сарою були певні суперечки, Бог наказав йому слухати, що скаже Сара, «слухати її голос».

    Домашнє насильство — проблема, яка може виходити за межі стосунків між чоловіком та жінкою. Адже як кривдником, так і постраждалою стороною тут може виступати будь-хто із членів родини. Наприклад, конфлікти можуть відбуватися між батьками та дітьми. Ребе Блайх застерігає: єврейська духовна традиція дуже жорстко засуджує тих, хто ставиться негідно до власних батьків:

    «Це серйозне порушення. Тора говорить, що людина, яка не поважає своїх батьків, це дуже страшна людина. Батьків треба поважати, навіть якщо це — тяжко. На них не можна підвищувати голос, піднімати руку».

    Стереотипи стосовно чоловіків та жінок, їхніх ролей та взаємин у сім’ї існують не лише стосовно представників єврейської спільноти. Один із найбільш розповсюджених міфів стосується ставлення до жінок в Ісламі. Зокрема поширеним є уявлення, нібито всі мусульмани — жорстокі до жінок та постійно пригнічують їх, бо таку поведінку нібито заохочує Священне Писання Ісламу — Коран. Проте ці стереотипи — далекі від реальності, роз’яснює шейх Ахмед Тамім, Верховний муфтій України та голова Духовного управління мусульман України (ДУМУ).

    Шейх Ахмед Тамім пояснює: Іслам навпаки захищає жінок і дає їм посісти гідне місце у суспільстві та в сім’ї. У Корані є звернення до «людини», тобто до і чоловіка, і до жінки, адже ця релігія не розділяє людей за статтю. І чоловік, і жінка, мають і обов’язки, і права. Аби проілюструвати, що насправді говорить Коран про стосунки між чоловіком та жінкою, Верховний муфтій України цитує пророка Мухаммада: «Хто щедро ставиться до жінок, той гідний чоловік, а хто принижує жінок, той підлий».

    «Думаю, це максимально яскраво ілюструє становище жінки. Жінка має високий статус в Ісламі, але залишається питання до людей: хто і як дотримується приписів релігії, — каже муфтій. — Є поняття культури та моральності. На жаль, не кожен, хто називає себе мусульманином, живе за канонами релігії. Зокрема і у сімейних стосунках. Для того, щоб мусульманин міг себе захистити від гріха, він повинен знати свої межі дозволеного, та свої права».

    У сучасному світі ставлення до жінки в Ісламі може формуватися не лише на основі Священного Писання. Впливають на це і зовнішні фактори, як-от, національні традиції того чи іншого народу, які залишилися з часів, коли Іслам ще не поширився у суспільстві, сучасні тенденції, мода. Величезний вплив має також і масова культура. А ще — впровадження у суспільстві принципів, які шейх Ахмед Тамім називає «хибними». Він додає: на жаль, люди часто не дотримуються приписів релігії та вчиняють по-своєму. Проте ті, хто бажає зрозуміти Іслам, не мають робити висновки про становище жінок лише з прикладу якогось окремого мусульманського народу чи окремої сім’ї.

    «Іслам визначив права та обов’язки у сім’ї. Порушення прав будь-якої із сторін — це гноблення, насильство. Воно може бути фізичним, психологічним, фінансовим — це забороняє наша релігія — тлумачить шейх Ахмед Тамім. — Іслам забороняє заподіяння шкоди іншій людині. Ісламські теологи, ґрунтуючись на Священному Корані та хадисах Пророка, визначили норму взаємин між подружжям, між батьками та дітьми. А ще — порядок відшкодування порушених прав людини».

    Цьому приділяється особлива увага в Ісламі, адже ніхто не може зазіхати на честь і гідність мусульманина чи мусульманки як у сім’ї, так і в суспільстві в цілому, пояснює Верховний муфтій України. Тобто насильство всередині сім’ї, зокрема і щодо жінки, радше засуджується Священним Писанням, аніж, навпаки, пропагується, як помилково можуть вважати люди поза Ісламом.

    Із певними упередженнями стикаються й у інших релігійних спільнотах. Валерій Антонюк, голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів (ЄХБ) переконаний: існує чимало стереотипів стосовно ролі жінки в сім’ї, в церкві та в суспільстві. Ці стереотипи призводять до того, що жінки не можуть повною мірою реалізувати свій потенціал та набагато частіше стають жертвами домашнього насильства.

    «Без сумніву, такі стереотипи є. Проте понад 60% членів Церкви ЄХБ — це жінки. І вони ведуть надзвичайно активне служіння у громадах. Переважна більшість з них задіяна у недільних школах. Жінки, дівчата активно працюють у підлітковому, молодіжному, музичному, соціальному та освітньому служіннях. У нашому об’єднанні традиційно давно існував окремий напрям жіночого служіння, який мав свої окремі програми навчання, конференції, зустрічі, лідерський склад», — розповідає про досвід Церкви ЄХБ Валерій Антонюк.

    Просвітницька робота всередині релігійних спільнот

    Для того, аби знизити рівень домашнього насильства, представники різних конфесій проводять інформаційно-просвітницьку діяльність — як на рівні роботи із членами власних релігійних спільнот, так і поза ними. Так, до прикладу, деякі релігії передбачають спеціальні — і обов’язкові навчання для молодят, які планують побратися. Подібне є в іудаїзмі, розповідає Яків Дов Блайх:

    «У єврейській традиції існують спеціальні навчання для молодих людей, які збираються укласти шлюб. Це — обов’язково, аби і наречена, і наречений зрозуміли, що таке родина. Адже у єврейській традиції, коли з’являється нова родина, це ніби з’являється новий храм — місце, де перебуває Бог. А в такому місці потрібно поводитися відповідно».

    Інформаційно-просвітницьку діяльність проводять і з представниками мусульманської спільноти, зазначає шейх Ахмед Тамім. ДУМУ порушує тему сімейних взаємин постійно: на уроках, п’ятничних проповідях, тематичних лекціях та тренінгах. Він переконаний: вчити людей культурі потрібно постійно, щоб ці знання відклалися у їхніх серцях.

    «Кожен охочий може прийти в мечеть і отримати курс лекцій на цю тему, щоб уберегти себе від шкоди інших, а інших — від себе. Вчитель ознайомить не лише із загальними положеннями, а й надасть цитати з Корану, які вказують на ті чи інші норми, розповість, що про ці питання говорив пророк та ісламські вчені», — розповідає Верховний муфтій України.

    Подібні навчання проходять і у християнських релігійних спільнотах. Так, наприклад, у Церкві адвентистів сьомого дня роблять великий акцент на дошлюбному консультуванні молоді — пастори використовують спеціальні програми та ретельно готуються до проведення таких бесід.

    «Глибока профілактика починається з виховання дітей у сім’ях, з прикладу щирих взаємин між батьками, з теплої емпатичної атмосфери в громадах. Також велику роль відіграє робота з молоддю, яка підростає і планує створювати сім’ї», — розповідає про цей досвід керівник Церкви адвентистів сьомого дня в Україні Станіслав Носов. Ці зусилля, певен він, можуть запобігти в поширенні такого зла, як домашнє насильство.

    З плином часу, на жаль, проблема домашнього насильства стає більш поширеною та актуальною, розмірковує Станіслав Носов. Цю тему піднімають як релігійні, так і світські організації. Люди звертаються по допомогу. Тому Церква адвентистів сьомого дня (АСД) організовує спеціальні навчання не тільки для пасторів, а й для керівників різних відділів Церкви АСД по всіх регіонах України. Їх навчають, як проводити профілактичну роботу найефективніше, та яким чином надавати компетентну допомогу в конкретних випадках. В нагоді стають спеціальні посібники, розроблені спеціально для служителів Церкви.

    «Уже понад 11 років ми щорічно проводимо заходи щодо профілактики домашнього насильства в громадах по всій території України. Пасторам та громадам надаються спеціально підготовлені різними спеціалістами матеріали для висвітлення важливих питань щодо цієї теми. Також питання участі, практичної допомоги жертвам насильства дедалі частіше порушується на пасторських зустрічах по всіх регіонах», — говорить Станіслав Носов. Пастор, додає він, це той, хто присвятив своє життя служінню людям. Тож справжній пастор не може не простягнути руку допомоги.

    Просвітницьку роботу, спрямовану на укріплення стосунків у сім’ї, проводять також і церкви євангельських християн-баптистів (ЄХБ). Сімейне служіння у помісних церквах ЄХБ складається з трьох основних напрямків: це дошлюбна підготовка, школа сімейного життя та кризове консультування. Дошлюбна підготовка складається з десяти зустрічей з парою, яка готується укласти шлюб. Для навчання використовують різні матеріали, зокрема — публікації за редакцією експерта у сімейних стосунках, члена протестантської релігійної спільноти Денніса Рейні. Голова Всеукраїнського союзу церков ЄХБ Валерій Антонюк розповідає, про що саме спілкуються із майбутніми молодятами:

    «Це дуже важливий період, коли молоді люди роблять три, так би мовити, подорожі. Спершу кожен із них має зробити подорож у себе, щоб побачити, що в них є доброго для шлюбу, а що є небезпечного. Друга подорож — у світ партнера, щоб, не ідеалізуючи його, побачити прекрасні чесноти, вміння і навички для шлюбу. А також — те негативне, страшне, яке може стати серйозним викликом для побудови взаємин. Третя подорож — це подорож у Божий дизайн, у Божі принципи, заповіді, керуючись якими, молоді люди зможуть будувати шлюб».

    За десять зустрічей в рамках дошлюбної підготовки пари отримують теоретичну базу, а також — навички вирішення конфліктних ситуацій та обговорення складних питань. Молоді люди будують довірливі стосунки зі своїм наставником, який згодом, вже після одруження, також може їх супроводжувати.

    Школа сімейного життя як другий етап навчання передбачає різноманітні програми: тренінги, сімейні вікенди, конференції, сімейні клуби тощо. Та найбільш дієвим інструментом Валерій Антонюк називає малі групи, де збираються подружні пари з метою вивчати біблійні принципи для подружнього життя. Кризове консультування як третя складова програми сімейного служіння покликане допомогти парам, які переживають важкі часи. «Ми намагаємося у жодному разі не залишити їх самими із цими проблемами. Зараз розвиваємо цілу мережу сімейних консультантів, до яких вони можуть звертатися, будучи впевненими в конфіденційності та у фаховій допомозі», — пояснює керівник Церкви ЄХБ .

    Публічні просвітницькі кампанії

    Духовні лідери долучаються і до публічних заходів та акцій, аби звернути увагу на проблему домашнього насильства та закликати до боротьби з нею. Так, до прикладу, в 2021 році представники різних конфесій взяли участь у просвітницькій кампанії 16 днів проти насильства.

    З цього приводу Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій записала спеціальне відеозвернення на захист сім’ї від домашнього насильства. А цими днями Інститут релігійної свободи презентував посібник Реагування на домашнє насильство, призначений для церков і релігійних організацій. До його створення долучилися представники Православної Церкви України, Української Православної Церкви, Української Греко-Католицької Церкви, Римсько-Католицької Церкви в Україні, Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, Української Церкви Християн Віри Євангельської, Церкви адвентистів сьомого дня в Україні, Української Християнської Євангельської Церкви, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та Духовного управління мусульман України.

    «​​Мені здається, що це — дуже важливий проект, який передає правильний меседж, і не лише для єврейської спільноти: не можна чинити насильство по відношенню до будь-якого члена своєї родини. Не можна так робити і виправдовувати це, адже це — проти людських законів та моралі», — коментує цю міжконфесійну ініціативу рабин Яків Дов Блайх.

    Мусульмани України у 2021 році провели міжнародний форум Насильство у сім’ї: погляд Ісламу, де фахівці розповіли про порядок дій для тих, хто постраждав від насильства, та поінформували про гарячі лінії, де можна отримати кваліфіковану допомогу. Крім того, мусульманська спільнота щороку згадує про домашнє насильство у Міжнародний день фіолетового хіджабу — день пам’яті постраждалих від насильства в сім’ях.

    У Всеукраїнському союзі церков євангельських християн-баптистів зазначають: у своїх церквах не часто чують сумні історії домашнього насильства, та навіть називають це «абсолютним виключенням із правил». Проте додають: коли факти насильства все ж стають відомими церкві, у співпраці з рідними постраждалої особи та волонтерами пастори докладають всіх зусиль, щоби жертва могла ізолюватися від джерела насильства. Таку особу можуть взяти до себе на певний час її родичі, або ж церковні люди. Валерій Антонюк зазначає, що ЄХБ також налагоджує співпрацю із правоохоронними органами по цьому напрямку:

    «Ми подаємо відповідні звернення [до правоохоронних органів], використовуючи цей надважливий важіль законності й кримінальної відповідальності, яку несе той, хто вчиняє таке насильство».

    Поради для тих, хто переживає домашнє насильство

    Духовні лідери наголошують: сім’ї, які стикнулися із домашнім насильством, можуть розраховувати на допомогу та підтримку своїх релігійних спільнот. Станіслав Носов, керівник Церкви адвентистів сьомого дня в Україні, у випадку небезпеки радить звертатися по допомогу до того, кому довіряє постраждала особа: це може бути близька людина, в тому числі, пастор або священик. Їхня Церква, каже він, завжди готова піти назустріч людям у вирішенні складних питань. Керівник Церкви АСД в Україні також нагадує, що допомогу можна знайти у соціальних центрах або притулках (шелтерах) — і у тих, що організовані релігійними спільнотами, і у державних. Та найголовніша порада — не мовчати про насильство, якщо це вже відбувається або відбулося.

    «У нашій Церкві є спілка психологів, які готові надати належну допомогу тим, хто має в цьому потребу. В нашому медичному центрі Ангелія у Києві працює команда професіональних психологів і психотерапевтів, які надають ефективну довготривалу терапію. Крім того, на території України функціонують наші пансіонати й санаторії, де люди мають змогу відновити своє здоров’я, пройти курс реабілітації», — говорить Станіслав Носов.

    З тим, що психотерапія — ефективний метод роботи з темою домашнього насильства, погоджується також і Головний рабин міста Києва та України Яків Дов Блайх. Він переконаний: «Людина, яка стикається з домашнім насильством, має працювати із психологом, аби впоратися із цим досвідом. Адже єврейські мудреці кажуть: вивчити весь Талмуд легше, ніж виправити в людині одну погану якість».

    Якщо ця проблема торкнулася мусульманської родини, така сім’я може звернутися до імама своєї місцевості, щоб він вирішив конфлікт відповідно до норм Шаріату. «Якщо у кривдника немає релігійної усвідомленості, якщо він не сприймає авторитет старшого покоління в сім’ї або авторитет духовної особи, то жертва, щоб захистити себе від несправедливості, повинна звернутися до відповідних органів влади або до профільної організації», — говорить Верховний муфтій України шейх Ахмед Тамім. У випадку, якщо жінка перебуває під критичною загрозою, він радить негайно дзвонити в поліцію.

    Водночас релігійні діячі наголошують, що важливіше докладати зусиль для запобігання домашньому насильству, адже боротися з його наслідками набагато складніше. З цією метою за сприяння Всеукраїнської Ради Церков було створено міжконфесійний вебсайт «Зупини насильство», де поряд із настановами глав різних церков і релігійних організацій України читачі можуть знайти корисні поради психологів щодо виховання дітей чи розв’язання сімейних суперечок без насильства, а також контакти християнських психологів і спеціалізованих служб допомоги.

    Найсвіжіше

    Популярне