Середа, 21 Вересня, 2022
Бiльше

    День державності: роль християнства в державотворенні України

    Україна, вчора, 28 липня, вперше відзначила День української державності і 1034-ту річницю хрещення Київської Русі. 

    Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України. Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності. 

    День Хрещення Русі і день вшанування пам’яті князя Володимира обрали Днем Української Державності невипадково. Цим підкреслюється важлива роль християнства в державотворенні. 

    Саме за князювання Володимира християнство стало державною релігією Київської Русі. Саме Хрещення Русі припало на час розквіту української державності.

    Точкою відліку української державності Зеленський запропонував вважати рік заснування Києва – столиці Київської Русі – України, яку «недаремно вважають місцем, де все починалося».

    «Тут починалося православ’я, тут узяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої стала сучасна українська мова. Тут розпочалася і наша державність», – сказав президент України.

    Предстоятель ПЦУ пояснив, чому саме сьогодні у день Хрещення Русі-України в Україні вперше відзначають День Української Державності. Хрещення поклало основу європейської України, – каже митрополит Епіфаній.

    «Новим є це свято, однак покликане воно нагадати і вшанувати давню нашу історію. Не тому сама нині святкуємо, що Володимир Великий утворив цю державу – вона існувала і до нього. Не тому, що рівноапостольний батько народу нашого і його славний монарх вперше відкрив предкам скарби християнської віри – вона насаджена була і зростала в землях українських ще від часу апостольського. Але тому, що саме хрещенням Києва і всієї Руси-України, розпочатим від берегів Дніпра 988 року, покладено було непохитну основу християнської європейської України», – йшлось на проповіді митрополита, цитує пресслужба ПЦУ.

    Від часу хрещення Русі-України християнство сприяє державотворенню і суб’єктивізації України в світі. 

    Під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, який глибоко шанував Бога, українці боролись за свою державу і вели національно-визвольну війну у 1648 – 1657 роках. Хмельницький також відомий своєю щедрістю і працею по відновленню і будівництва православних Церков.  

    Київська митрополія тоді підпорядковувалась Вселенському патріархату і російський агресор вже тоді хотів використати християнство, щоб знищити Українську державність. Саме у тяжкий для України час, у 1686 році, московити домоглись від Вселенського патріарха права поставлення власного митрополита у Київ. Водночас митрополит Київський мав, як і раніше, зберігати підпорядкування Константинополю і згадувати патріарха Константинопольського, як свого предстоятеля. З плином часу ці домовленості московія порушила і незаконно, антиканонічно підпорядкувала собі Київську митрополію в церковній площині, а згодом окупувала Україну. Але українці не зламались.

    У 1710 році була укладена Конституція Пилипа Орлика. У ній, важливим завданням визнавалось збереження православної віри і відновлення влади Вселенського патріарха над Київською митрополією. «…щоб одна віра православна східного сповідання, під послушенством святішого Апостольського трону Константинопольського, навіки стверджена була, і з помноженням хвали Богові».

    Під час першої світової війни українці намагались відновити незалежність своєї держави і своєї Церкви. З’явився автокефальний рух за незалежність Церкви і українська армія. Але тоді українці не змогли вберегти себе від російського імперіалізму, який із монархізму перевтілився в обгортку комунізму.

    Сучасність

    У 1991 році українці проголосили незалежність, але Церква залишалась в підпорядкуванні росії. Тоді виникли розділення в Церкві на грунті бажання унезалежнити її від Московії. Вселенське православ’я не визнавало нових “автокефальних” церков: УПЦ КП і УАПЦ, аж поки не втрутився у ситуацію Константинопольський патріарх Варфоломій. У 2019 році він надав Томос про автокефалію Українській Церкві і визнав анексію Київської митрополії московією незаконною. Звісно, що це не сподобалось ні росії, ні російській Церкві в тому числі її філії в Україні.

    Повномасштабна війна відкрила очі багатьом українцям і викликала в них, ще більшу відразу до всього російського. Саме тому, понад 500 релігійних громад приєднались до автокефальної ПЦУ і покинули філію Моспатріархату в Україні після 24 лютого. 

    Таким чином ПЦУ допомагає українцям об’єднуватись в українській Церкві і сприяє державотворенню.

    Росія намагається привласнити собі день Хрещення Русі-України

    Для росіян День Хрещення Русі-України дуже важливий. І для них не важливо, що відбулось хрещення у Києві, за межами московії. Київ московити намагались захопити військами у лютому, а коли їм це не вдалось, то в хід знову пішла російська пропаганда. Росіяни продовжують твердити, що вони і українці нібито “один народ”, а тому хрещення Київської Русі має стосунок і до москви, якої тоді взагалі не існувало.

    Що цікаво, російська пропаганда у бідах українцях винить кого завгодно (Бандеру, Австрійську Імперію, США, уніатів), лиш не московитів, які прямо зараз вбивають і обстрілюють Україну. При цьому, якщо всерйоз сприйняти тезу про “один народ”, то росіяни вважають що вони обстрілюють самих себе? Схоже на шизофренію. Саме нею скорелюють російських громадян останні десятиліття.

    Щоб протистояти цим російським міфам і наративам був запроваджений день державності України. Він сприятиме утвердженню спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості та нівелюванню фейків з боку росії, як держави-агресора щодо історичних аспектів українського державотворення і православ’я.

    Саме тому українській державі потрібно дотискати останню щупальцю кремля в Україні – московську Церкву, адже Україна самостійна, незалежна держава, яка достойна мати незалежну церкву. І ця церква вже є – це ПЦУ.  І якщо зараз, УПЦ МП нібито заявляє про свою незалежність від агресора, то нехай доведе це справами. Ні з Церковної точки зору, ні з історичної для УПЦ МП не буде правильно йти розкольницьким шляхом, ігноруючи Томос Вселенського патріархату. Тому держава має посадити УПЦ МП і ПЦУ за єдиний стіл переговорів, щоб об’єднати ці дві Церкви. 

    Звісно, що консолідація українців в єдиній Церкві зміцнить Українську державу і усуне протистояння на релігійному підгрунті.

    Як зазначив президент «Нашу велику українську сім‘ю єднає родина державних символів України. Це три брати: Державний прапор України, Державний герб і Державний гімн». Також нас всіх єднає християнська віра, тому, як сказав президент «ми не здамося. Не опустимо рук. Нас не залякати. Україна – самостійна, вільна, неподільна держава. І буде такою завжди».

    Автор: магістр богослів’я, диякон ПЦУ, Іван Петрущак

    Найсвіжіше

    Популярне