Вівторок, 19 Березня, 2024
Бiльше

    Священник ПЦУ обурився пам’ятнику «Червоній армії» в центрі Чернівців

    Священник ПЦУ, Роман Грищук

    ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ПО ЧЕРНІВЕЦЬКИ
    Тридцять два роки незалежності! Вісім років війни з росією? Нє, не чули!

    Чернівці з окупації ще і не виходили! Не вірите? Подивіться на ЦЕНТР МІСТА!

    Російський окупант зверхньо дивиться на буковинців, що метушаться у нього під залізним чоботом: “ви собі мрійте про вільну Україну, але вона ніколи не вирветься з-під нашої влади!

    Було проголошення Незалежності, два Майдани, Революція Гідності, вісім років спротиву російській агресії, а печатка то зверху наша! Значить і влада наша!”
    Всі ці незалежності, всі ці Ющенки, Порошенки, Зеленські проходять, а ОКУПАНТ той самий!

    І не кажіть мені “какая разніца”!

    Ви уявляєте в центрі Праги пам’ятник Гітлеру і доблесній армії Третього Рейху? Чи в Єрусалимі меморіал “мужнім творцям Голокосту”?

    Чи в москві, Пітері, чи Ростові можливий пам’ятник Петру Сагайдачному, чи Степану Андрійовичу?

    І розташування символічне! Соборна площа! Між Свято-Духівським собором, тимчасово окупованим РПЦвУ, тюрмою, де відбувалися масові страти патріотів енкаведистами та штабквартирою КГБ!

    В Собор радянська влада одразу після окупації Чернівців у 1944р. призначила настоятелем обновленця Євфимія Коверницького, завданням якого було перевести всі парафії на Буковині в Московський патріархат і заспокоїти людей, мовляв нова влада від Бога і “надо сміряцца”. До слова, він з цим завданням блискуче справився і тому його уже за рік, в 1945 році, посвятили на єпископа Буковинського, за три дні перед тим нашвидкоруч постригши його у монахи з іменем Феодосій. Так на Буковині у 1945р з’явився ПЕРШИЙ В ІСТОРІЇ єпископ РПЦ.

    Запам’ятайте: російський піп на Буковині з’являється одразу після російського окупанта!

    КГБ судило і переслідувало всіх противників нової окупаційної влади. А тюрма навпроти здійснювала вироки. Ось такий собі паритет! Тюрма нею і залишилася, а у штабі КГБ за іронією долі зараз корпус історичного та юридичного факультету!

    Вже мовчу про те, що історики і юристи, апріорі, якраз перші мали би зробити все, щоб того пам’ятника окупанту вже там не стало! Знаю, що багато хто з них давно цього вимагає, але, поки що, віз (тобто пам’ятник) і нині там!

    Ну можна хоч стеллу зняти, га? Ну хоч сатанинську зірку? Ну хоч напис?
    Назвіть цей пам’ятник на честь “Загиблих Героїв, що поклали життя за Україну, або жертвам, що загинули від російської агресії”. Доповніть відповідним декором, вкладіть здорові сенси!

    Мовчання вбиває! Бо пам’ятники – це не просто згадка про минуле! Пам’ятники – це вектори в майбутнє! І яким те майбутнє буде, залежить в т.ч. від того, які цінності і смисли ми увіковічнюємо в пам’ятниках!

    Ще раз: те, що для українця “какая разніца” і “неначасі”, те для москвина зброя!

    Найсвіжіше

    Популярне