Понеділок, 23 Травня, 2022
Бiльше

    Церква і Війна: регент Ставропігії Вселенського патріарха в Україні збирає кошти на тепловізори і форму для наших бійців

    Унікальний виконавець музичних творів Візантійським співом і за сумісництвом регент в Ставропігії Вселенського патріарха – Андріївській Церкві Тимофій Аксьонов розповів Духовному Фронту України скільки часу він навчався для того, щоб співати так, як 800 років тому в Константинополі, а також що головне у волонтерстві.

    – Розкажи трохи про себе. Про те, як ти став регентом в Андріївській Церкві і про свою волонтерську діяльність.
    – Ну як став регентом. (сміється) Мене владика Михаїл (екзарх Вселенського патріарха в Україні, – ред.) запросив поспівати. Я поспівав і мені сподобалось і владиці теж сподобалось.
    Вчусь досі в Афінській школі Візантійського співу. Як став волонтером? (Сміється). Почув що треба допомогти своїй країні, І Моя батьківщина потребує моєї допомоги і я дуже старався допомогти і зараз допомагаю чим можу. Дивлюсь, що найнеобхідніше для наших воїнів, для ТрО, загалом для людей і стараюсь про них піклуватись. І роблю все заради перемоги України в цій війні.

    – Як ти дізнаєшся, що є зараз найнеобхідніше?

    В мене є контакти з моїми друзями. Коли приїхав до Києва, після того, як я відвіз допомогу, я контактував з підрозділом ТрО, який є в нашому будинку і питав що їм потрібно. Казав: «Давайте я спробую дістати». Спочатку мене просили ліки дістати, потім ліки вже відходили на другий план і мене вже просили діставати щось для ТрО, або носилки, або треба обвіс автомату було зробити, чи мотузку для розмінування, металошукачі, щоб міни шукати в київській області.

    – Ти займаєшся волонтерством у вільний час? Як тобі вдається поєднувати регентство в храмі і волонтерство?
    – Так. Я у вільний час займаюсь волонтерством. Я працюю зараз. Слава Богу, мені робота не дуже сильно заважає і волонтерство мені не заважає працювати. Тобто все дуже збалансовано виходить.
    Я працюю в техпідтримці і в мене робота починається з 10. І я можу попросити в директора, що я на пару годин відлучусь, щоб щось зробити для військових по своїй волонтерській діяльності. Мій директор дуже поважає те, що я волонтерю і в мене є така можливість. Тому мене виходить, що я можу і волонтерити і співати в храмі і працювати. Все одночасно.

    – Повернемось до Візантійського співу. Ним ти почав цікавитись і вивчати, ще до того, як потрапив у Андріївську Церкву?

    Так. Звісно. Ми з Володимиром Шолохом так і познайомились. Він ще раніше почав вивчати візантійський спів. Моя родина раніше відвідувала Іонинський монастир раніше.

    – Ви лише двоє в Україні займаєтесь таким Візантійським співом?

    Ще отець Афанасій ним займається, який мене вчив. Це монах із Іонинського монастиря. Зараз незнаю де він. Отець Симеон в Охтирці. Він теж співає. Також Степан Стрільчук. І у Львові – отець Іов. Нещодавно вся його парафія перейшла в ПЦУ із УПЦ МП.


    Як давно ви вивчаєте Візантійський спів?

    Десь 7 років вже. Я не одразу почав навчатись у школі Візантійського співу почав навчатись. Я спочатку вчився в отця Афанасія, а потім я захотів все вивчити професійніше. Щоб в мене був диплом і щоб все було офіційно. Я вирішив піти в школу Візантійського співу і там навчатись.

    – Ти знаєш грецьку?
    – Трошки знаю. Але на мінімальному рівні. Щоб читати.

    – А як тоді ти навчаєшся?
    – Я навчаюсь англійською мовою.
    Ти плануєш відкрити курси Візантійського співу?
    – Було б непогано відкрити спочатку курси потім трохи згодом Школу Візантійського Співу, це буде як офіційне представництво від Афінської школи Візантійського Співу в якій я навчаюсь.
    Я планував її відкрити при Ставропігії Вселенського патріарха в Україні – Андріївській Церкві.
    Я до кінця ще сам не знаю, як це буде, але хочу спочатку закінчити Афінську Школу Віз. Музики потім подивимось.
    Скільки потрібно навчатись, щоб бути експертом Візантійського співу?
    – Експертом можна стати тільки якщо горіти цією справою, можна як школі ходити на уроки і нічого звідти не винести, а можна мати хист і вогонь, і завдяки цьому бути експертом (як декотрі монахи на Святій Горі Афон).
    Я вирішив що хочу отримати музичну освіту, зараз навчаюсь на четвертому курсі і ще рік залишається. Як мене цікавить теорія, то я запитую у вчителів, А так, мене навчають співати традиціям Візантійського співу. Все йде по програмі. Від якихось простіших піснеспівів до дуже складних. Великих і довгих і зі складними музикальним фразами.
    Від умовно кажучи, «Кузнєчіка» до Моцарта і Бетховена, тільки в Візантійській Музиці.

    – На Афоні теж співають Візантійським співом?
    – Так. Звісно. І на Афоні співають Візантійським розспівом окрім російського Пантелеймонового монастиря. І в Грецькій Церкві і у Вселенському патріархаті. Всюди де є Греція і Вселенський патріархат, адже це найпопулярніший там спів.

    – В тебе є широкі контакти з Грецькою діаспорою в Україні?
    – Ми спілкуємось після служби в Андріївській Церкві. Я контактую з грецькою діаспорою в Україні, адже я пов’язаний з Візантійським співом і з Вселенським патріархатом. Вони зацікавлені в тому, щоб я розвивав Візантійський спів в Україні, адже це їх історія, але через війну я поки не можу повноцінно розпочати цю діяльність.

    – Нашим військовим ти не співав Візантійським розспівом «Ой у лузі Червона Калина похилилася»

    Ні не співав. Вони навіть не знають, що я співаю, якщо чесно.

    – Можливо, це могло би розвеселити їх, підтримати бойовий дух.
    – Якщо чесно не думав над цим. Моя допомога в плані волонтерства – це дуже велика підтримка їх духу, адже вони знають, що вони не одні. І вони потрібні саме тут і вони захищають свою землю і їх підтримують з усіх усюд. Це якось мотивує для них щось робити. Бо якщо людина не дуже вдячна, то це одразу відчувається і якось не дуже хочеться допомогати, бо воно в принципі не ціниться і ти думаєш, якщо це не ціниться, то я буду допомагати тим хто цінить, це ж стосується і навчання візантійської музики. Але завжди всі військові були вдячні за мою допомогу. Ні разу ще не було такого, щоб вони не були вдячні.
    Нещодавно ми спільно з іншими благодійниками допомогли 95 ОДШБР і придбали їй форму і взуття. Зараз ці хлопці в найгарячіших точках війни, тому хто може допомогти, то приєднуйтесь до благодійності. Для збору коштів я створив спеціальне посилання, клікаючи на яке, можна зручно надсилати кошти, які підуть на потреби наших захисників.
    Ми також придбали тепловізор для наших захисників і переноски для поранених із 207 бригади ТрО. В мене на фейсбук-сторінці є реквізити для допомоги цій бригаді.

    – Волонтерити важко чи легко? Чи швидко тобі вдається назбирати потрібну суму? Якими словами це все можна описати?
    – Щоб зібрати суму, потрібно зважити багато факторів. Я можу дати якийсь посил: «Будь-ласка допоможіть», можу написати своїм друзям закордоном із проханням про допомогу, але зараз я навчаюсь волонтерити і тільки починаю це робити. Навчаюсь вибудовувати зв’язки із закордонними партнерами і щоб всі благодійники бачили, що їх гроші йдуть на те що потрібно. Тому дуже важливо доносити до людей кінцевий результат грошей. Це фото, відеозвернення з вдячністю військових, яким ми допомогли і це дуже мотивує людей допомагати мені знову і знову. Бо вони знають, що я вже надійний контакт і на мене можна покластись.

    – Головне прозорість у волонтерстві?

    Я думаю, що так.

    – Дякую Тимофію за інтерв’ю. Надіюсь, що наші військові незабаром почують «Ой у лузі червона калина» у Візантійському співі.
    Звісно-ж! Вже працюю над цим.

    Найсвіжіше

    Популярне