П’ятниця, 7 Жовтня, 2022
Бiльше

    “Стикаючись навіть із жахом війни — залишаймось людьми”, – єпископ Команський Михаїл

    3 березня у Андріївській церкві Ставропігії Вселенського Патріарха в Україні екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) звершив Божественну літургію.

    Проповідь владики торкнулась теми людяності в умовах війни, повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні». Попри звірства окупантів, ми не маємо перетворитись на них. Не людські поступки роблять люди, які ніби біологічно є людьми. Тому першою сходинкою до чеснот є людяність. Просімо в Бога, щоб Він допоміг нам в цьому, – йшлось на проповіді єпископа Команського Михаїла.

    “Вірую Господи допоможи моєму невірству. Дорогі друзі, сьогодні ці ключову слова для нас з вами в Євангельському читанні наводить святий євангеліст Марк. І можна сказати, що цей вигук людини супроводжує все наше життя. Де б ми не були, в яких обставинах ми не опинились, ми завжди, коли наступає важка хвилина кричимо: “Господи допоможи”. Це перифраз тієї самої фрази: “Вірую Господи, допоможи моєму невірству”. Ми з вами знаємо, що Господь дав нам з вами свобідну волю, дав нам сили, для того, щоб ми самі їх упорядковували, влаштовували у своє життя, але часом в нас невистачає сміливості. Часом, ми думаємо, що в нас не вистачає сил і тоді ми звертаємось до Бога, як той батько. У відповідь на слова Господні: “Якщо можеш вірувати – віруй. Все буде добре”. Це так в усьому, як і у нашому приватному житті, так і у нашому духовному житті”, – сказав на початку проповіді єпископ Михаїл.

    “Часом, читаючи життя святих і настанови святих отців, ми задумуємось, чи можемо ми досягнути того рівня, до якого нас закликає Церква через цих святих. Зокрема ми сьогодні святкуємо пам’ять преподобного Іоана Ліствичника. Той який написав книгу – Ліствицю. В якій кожна глава, це як сходинка до досконалості. І скажу вам чесно, я її відкривав і читав, коли був ще семінаристом і вона в мене викликала смуту, бо я зрозумів, що те що там написано, в моєму варіанті неможливо реалізувати в усьому обсязі”, – продовжив він.

    Владика поставив запитання: як ті духовні настанови святих можна поєднати із тією ситуацію, яку ми зараз переживаємо?

    “Коли прийшов загарбник на нашу землю, коли точаться бої, коли вбивають дітей, жінок, коли руйнують міста, як можна сидіти спокійно і думати про щось високе у відриві від реального життя. Зрозуміло, що всі ті чесноти, які описані святим Іоаном Ліствічником, це дуже добре. Але ці чесноти повинні на чомусь базуватись. І базуватимуться перш за все тоді, коли ми усвідомимо, що ми є перш за все люди. Ми покликані стати досконалими людьми зростаючи морально, але перш за все, для того, щоб почати втілювати в життя ті чесноти, які нам пропонує святий Іоан Ліствичник…”

    “Те що ми сьогодні з вами спостерігаємо, не може залишити людину байдужою. Сльози, біль. Не людські поступки роблять люди, які ніби біологічно є людьми. Не можна сказати, що це є звірячі поступки. Звірі так не роблять. Навіть звірі ніколи не будуть вбивати заради розваги, чи руйнувати, чи гвалтувати, чи знущатись з інших людей заради розваги”, – зазначив екзарх Вселенського патріархату.

    “Тому сьогодні, поєднуючи заклик святого Івана Ліствичника ставати кращими людьми, візьму на себе сміливість додати ще одну сходинку на початку Ліствиці, – сказав архієрей. – Не перестати бути людиною. Не перестати бути людиною, бачачи сльози, бачачи біль, бачачи нелюдські поступки інших людей, залишатись людьми. Не озлобитись. Відгукуватись на потребу ближнього. Не закривати своє серце до сліз і благань інших людей”.

    “Допомагати можна іншим людям навіть не будучи християнином. Це просто базовий пункт – залишитись людиною, не просто в біологічному плані, а з тим багажем закладеним Господом. І тоді буде легше будувати ті всі чесноти. Зрозуміло, що навіть людина, яка від всього серця намагається бути кращою, вона відчуває свою недосконалість. Але тоді треба взивати: “Господи допоможи моєму невірству. Допоможи мені залишитись людиною і твоєю дитиною, якою ти хочеш мене бачити”. І тоді ми побачимо чудо. Господь навчить нас, стати кращою людиною. А тільки нам треба не забувати до чого ми покликані”, – сказав єпископ Михаїл.

    “Не падаймо духом. Пам’ятаймо що Господь завжди з нами і ми його діти. Кожна людина – без виключення. Тому стикаючись навіть із жахом війни – залишаймось людьми. Помагаймо одне одному, бережімо один одного. Не ставмося до іншої людини, як того чогось, що мене не стосується. Мовляв, це чужа біда. Ні це наша біда. Всі ми сестри і брати у Христі. Чужої біди нема. Це наша біда. Хай Господь нам допомагає ставати кращими і залишатись людьми”, – підсумував єпископ Команський Михаїл.

    Фото: Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні»
    Фото: Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні»
    Фото: Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні»

    Найсвіжіше

    Популярне