Синод Московського патріархату відповів на рішення Синоду Александрійського патріархату від 12 січня. Нагадаємо, 12 січня 2021 року Синод Александрійського патріархату констатував, що РПЦ застосовує підкуп духовенства. Також Синод постановив «Інформувати Святий Вселенський патріархат і помісні Церкви через їх предстоятелів, за допомогою доставлених патріарших листів, в яких буде описано “інфіковане” замішання, що відбувається серед “дітей, народжених від нас у Христі”, вірних африканців, внаслідок видимих та невидимих дій уповноважених осіб Російської Церкви». Крім цього Синод Александрійського патріархату вирішив «негайно застосувати до порушників церковні покарання, які передбачені Божественними та Святими канонами». Синод Александрійської ПЦ зауважив, що більшість зі 102 священників, які нібито перейшли до РПЦ, перебувають під церковним покаранням, або відлучені від Церкви, або мають інше сумнівне чи невідоме походження. Священники «які називають себе православними, але ніколи не належали до Александрійського патріархату», — підкреслювалось в тодішній заяві Синоду АПЦ.
28 січня на сайті Московської патріархії була опублікована відповідь на ці заяви Александрійської Церкви від Синоду Російської Православної Церкви.
Духовний Фронт України проаналізував кожне речення і дає роз’яснення на маніпуляції РПЦ.
Отже, як і раніше у РПЦ заявляють, що вдерлись в Африку через визнання патріархом Александрійським Феодором автокефалії Православної Церкви України.
Маніпулюючи фактами у РПЦ обурюються що автокефалія від Вселенського патріархату була надана не РПЦ в Україні (так звана «УПЦ МП) а «а групі розкольників». Насправді Автокефалія була надана об’єднаній Церкві, яка складалась із трьох православних Церков в Україні: УАПЦ, УПЦ КП і двох єпархій «УПЦ МП» (РПЦвУ, — ред.). Якби вся УПЦ МП забажала прийти на Об’єднавчий собор у грудні 2018 року, то вони всі б отримали томос будучи в Православній Церкві України. Це аж ніяк не група розкольників, як про це брешуть в Кремлі на Синоді.
Далі РПЦ дивиться на Україну виключно через призму своєї ручної релігійної організації, тобто тільки через «УПЦ МП» (РПЦвУ, — ред.). Спираючись на заяви РПЦвУ, які пролунали вже на Харківському сумнозвісному соборі у 1990-х, РПЦ заявляють, що «жодної автокефалії Українська Церква (РПЦвУ, — ред.) не просила і не отримувала». При чому на Синоді РПЦ як завжди проігнорували звернення від єпископату тодішнього єпископату УПЦ МП до патріарха Московського про надання автокефалії, яке було до цих сумнозвісних заяв проти автокефалії. Саме після цього звернення був наданий фейковий «томос» УПЦ МП яким і досі хваляться в РПЦвУ, видаляючи із нього ім’я митрополита Філарета (Денисенка).
Крім цього, на синоді РПЦ 28 січня 2022 року ще раз підтвердили що так звана «УПЦ МП» (РПЦвУ, — ред.) є залежною від Московського патріархату і є його частиною. «Українська Православна Церква (РПЦвУ, — ред.) як існувала, так і дотепер існує як самостійна у своєму управлінні частина Російської Православної Церкви», — йдеться на синоді РПЦ.
У Моспатріархаті вважають, що навіть після окупації Росією Криму і ОРДЛО, вбивства десятків тисяч українців «абсолютна більшість» мирян і священників «бажали і бажають зберігати єдність із Московським патріархатом». Дуже самовпевнена заява, особливо беручи до уваги те про що вже вище згадувалось, а саме звернення єрархів УПЦ МП про надання автокефалії до патріарха Московського у 1990-х роках.
Також Синод РПЦ «зі скорботою відзначив спотворення православної еклезіології», що виявилося на думку Моспатріархату у наданні Томосу ПЦУ. Синод РПЦ вважає, що Церква-Матір Вселенський патріархат, який і заснував Київську митрополію, не може відзивати документи більше як трьохсотлітньої давнини, навіть, якщо угоди викладені в цих документах порушуються Московським патріархатом. Йдеться про скасування грамоти 1686 року, яка надавала право хіротонії Київського митрополита Московському патріарху. В Москві на неї дивились завжди по іншому — як на право «передачі» Київської митрополії в руки РПЦ. Втім нещодавно митрополит Епіфаній нагадав з чого розпочалось захоплення Київської митрополії Моспатріархатом.
Ігноруючи історію Церкви і Священного Передання, в РПЦ заявляють, що надання Томосу про Автокефалію ПЦУ було «відступом від святоотцівського вчення про Церкву та багатовікового православного Передання».
Члени Священного Синоду Російської Православної Церкви нагадали про виступи предстоятелів Александрійської Православної Церкви на підтримку «Церкви в Україні в лоні Московського патріархату». У РПЦ згадали і те, що 8 листопада 2019 року патріарх Феодор заявив про визнання ПЦУ, розпочав поминання її предстоятеля митрополита Епіфанія на богослужіннях, а 13 серпня 2021 року вступив із ним у пряме євхаристичне спілкування.
Синод РПЦ знову підтвердив шантаж Александрійського патріархату. «Протягом двох років Російська Церква не відповідала на звернення африканських кліриків, що надходили до неї, але терпляче очікувала, що Блаженніший Патріарх Феодор змінить своє рішення», — констатують синодали РПЦ. Після того як патріарх Феодор співслужив із предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм на острові Імврос у Московського патріархату увірвався терпець і вони перейшли від шантажу до дій. «Ці скорботні події переконали Священний Синод Російської Православної Церкви в необхідності відповісти на звернення, що надійшли, і утворити в цих виняткових обставинах Патріарший екзархат в Африці», — виправдовуються на Синоді РПЦ.
Без Всеправославного собору чи обговорення, без Соборності, свавільно, РПЦ вирішила що може робити в Африці що захоче. Порушуючи канони прийняті на Вселенських соборах у РПЦ пояснюють, що вони нібито хочуть «дати канонічний захист тим православним клірикам Африки, які не бажають» визнавати ПЦУ.
На останок у РПЦ закликали патріарха Александрійського Феодора II та архіпастирів Александрійської Церкви відмовитись від підтримки ПЦУ та підтримати Московський патріархат, «щоб зберегти єдність Святого Православ’я».
