Понеділок, 23 Травня, 2022
Бiльше

    У ПЦУ існує єдиний на всю Україну храм на честь князя Михаїла і боярина Федора

    Усього три храми у світі дотепер освячені на честь чернігівських святих мучеників князя Михаїла Всеволодовича та його боярина Федора. У ХІІІ столітті Федор і Михаїл зазнали катувань та були страчені за християнську віру, коли відмовилися служити хану Батию та брати участь у язичницьких вогнепоклонських ритуалах. Лише один храм на їхню честь є в Україні, і зведений він у Чернігові понад два століття тому.

    Про це нагадує Православна Церква України у Фейсбуці.

    Зазначається, що перша церква на честь мучеників Михаїла і Федора була споруджена в Чернігові ще у 1692 році на території фортеці у Верхньому замку та проіснувала до 1766 року. А в 1801 році поряд із будинком гетьмана Павла Полуботка, який тоді належав Чернігівській духовній семінарії, розпочалося будівництво другого такого храму, який зберігся донині.

    Церква мучеників Михаїла і Федора зводилася як храм де могли б служити вихованці семінарії. Будівництво тривало 5 років через проблеми з фінансуванням: залучалися кошти благодійників і меценатів, на будівництво спрямовували штрафи, сплачені семінаристами, і навіть гроші, виручені від продажу будинку архієпископа. Зрештою у 1806 році його було добудовано, а у 1808 році храм освятили. Згодом церква кілька разів перебудовувалася, змінюючи вигляд: від класичного з елементами бароко до візантійського, — йдеться у дописі ПЦУ.

    Одразу після побудови церква святих мучеників Михаїла і Федора була мало схожа на типовий храм. Від звичайного барського будинку ХІХ століття вона вирізнялася хіба хрестом на даху. Простору для звершення служб було мало, не вистачало місця навіть для семінаристів: церква займала лише частину першого поверху. Решту простору займала бібліотека духовної семінарії.

    Після першої перебудови у 1860-х роках бібліотечні фонди винесли, і у храмі з’явився простір для понад пів тисячі осіб. Тепер церкву, яка спершу була передбачена лише для вихованців семінарії, почали відвідувати й пересічні чернігівці, особливо на свята.

    Друга перебудова сталася на початку ХІХ століття: у духовному закладі зросла кількість семінаристів, а сама будівля потребувала реконструкції. Архітектори надіслали ряд проєктів на конкурс, та зрештою не було втілено жоден із них: у кінцевому варіанті поєднувалися архітектурні ідеї, запозичені з різних проєктів. Саме тоді в церкви з’явився впізнаваний одноглавий купол з віконними прорізами, що спирався на металоконструкцію, влаштовану між арками.

    У радянські часи храм святих мучеників Михаїла і Федора було закрито. Спершу тут організували спортзал (під час реставрації у храмі було виявлено залишки конструкцій для кріплення волейбольної сітки); а після Другої світової тут розміщувався склад військового госпіталю. Зовні храм зберігся, але не всередині: центральну частину розбили перекриттями на два поверхи і кілька кімнат, на північному фасаді вибили дверний отвір на рівні другого поверху, влаштували драбину.

    Після відновлення української незалежності храм повернули вірянам для богослужінь. Аби слово Боже знову лунало в чернігівському храмі, до реставрації долучились місцеві благодійники і навіть представники української діаспори в Канаді.

    Сьогодні в храмі святих мучеників Михаїла і Федора щоденно звершуються богослужіння. Відновлений інтер’єр церкви прикрашає різьблений іконостас, спроєктований ніжинським майстром Олександром Кошелем та оздоблений кетягами калини, дубовим гіллям і скульптурними фігурами ангелів та Спасителя.

    Найсвіжіше

    Популярне