Середа, 19 Січня, 2022
Бiльше

    “Іхтамнєти” на Кіпрі: як РПЦ-ФСБ вторгаються на території інших Церков

    Колишній російський громадянин, який зараз живе на Кіпрі, журналіст Боріс Дємаш часто пише критичні статті про Росію, про Путіна, про його режим, про злочини, які путінський режим чинить в Україні та в усьому світі, про втручання російських спецслужб у всьому світі.

    Боріс Дємаш розповів “Духовному фронту України”, як російські спецслужби разом з РПЦ працюють на Кіпрі. Ця інформація актуальна й зараз у контексті дій РПЦ на канонічній території Александрійського Патріархату.

    Як ви дійшли того, щоб писати такі матеріали?

    Я жив у Росії, у Москві. Я завжди це відчував, завжди знав, що Росія непридатна для життя нормальних людей. Якоїсь миті чаша терпіння в мене переповнилася. Ця щоденна російська дійсність, сірість, хамство, беззаконня, боротьба за виживання з цими потворами…. Якоїсь миті я зрозумів, що з мене досить і я вирішив поїхати. Почав шукати країну, приємну для життя для себе, для своїх дітей, для своєї сім’ї. Поїздив різними країнами і зупинився на Кіпрі. Я ніколи не думав, що займатимуся цими розслідуваннями, писатиму антиросійські, антипутінські статті. У мене була одна думка – втекти з цього пекла, концтабору.

    Боріс Дємаш. Скріншот

    Приїхав до Кіпру. Чудова країна, приємна для життя, чудові люди тут мешкають. Мені сподобалося, і я залишився тут. Привіз сім’ю. Деякий час моя сім’я жила тут, а я мотався Москва – Кіпр – Москва – Кіпр. Потім у мене там просто пацани в погонах відібрали бізнес. Звичайна російська історія. З одного боку, шкода. Але з іншого боку, я хочу сказати їм велике спасибі, бо якби не відібрали бізнес, я б ще довше там знаходився і не приїхав би остаточно. Тепер все: Росія – закрита для мене територія. Я туди більше не збираюсь їздити.

    Приїхав, пожив тут трохи. Потім дивлюся – тут величезна російська присутність і величезний російський вплив. Я тут помітив процеси, які мені не подобаються. Я поїхав із Росії, втік звідти. А вона наздогнала мене тут, на Кіпрі.

    Як ви вважаєте, чому на Кіпрі така велика російська присутність?

    Це сукупність причин. По-перше, приємна країна, легкі міграційні правила, закони перебування. Тут легко отримати тимчасовий дозвіл на проживання. Плюс довгий час Кіпр був офшорною зоною – сюди стікалися капітали із Росії. Російські бандити спочатку відкрили Кіпр. Це було на початку 1990-х. Вони возили сюди гроші валізами, і ніхто їх не питав, що це за гроші або звідки ці гроші. Потім почали приходити компанії. Потім спецслужби почали відмивати гроші. Це дуже зручна юрисдикція для них. Плюс клімат, лагідне море, сонце, природа. Кіпріоти добрі, усміхнені, як діти наївні – що їм не кажеш, вони всьому вірять. Готові продати все, аби гроші платили.

    Тут дуже доступне громадянство. Достатньо прожити сім років і можна отримати громадянство. Донедавна на Кіпрі існувала програма «золотих паспортів», коли люди купували нерухомість ціною понад 2,5 мільйона євро та їм давали громадянство. Сукупність цих чинників зіграла свою роль тому, що тут зараз велика російська присутність. За різними даними, від 60 до 70 тисяч російськомовних громадян проживає на Кіпрі на 1 мільйон населення. Переважна більшість із них – це росіяни. З цієї групи переважна більшість – пропутинські, “путіннаш”, “кримнаш”. Шизофренія у голові. Живуть – у демократичній країні, але люблять Путіна і ту країну, звідки вони поїхали.

    Ця російська група, як вона намагається зараз впливати на політику Кіпру, на суспільне життя, на церковне життя?

    Добре відомо, що російськомовні діаспори по всьому світу є благодатним середовищем для вербування агентів впливу російськими спецслужбами. Також російські спецслужби використовують російські діаспори по всьому світу, і на Кіпрі дуже широко, як середовище, звідки вони вербують своїх агентів. Не агентів впливу, а саме агентів. За допомоги цієї агентури вони проникають в політичні, економічні, релігійні, законодавчі, судові та правоохоронні кола Кіпру і намагаються впливати на політичну обстановку, економічну обстановку, релігійну обстановку на користь Росії.

    zagranportal.ru

    Кіпр довгий час, та й зараз, мабуть, має репутацію проросійського острова. Його ще називають “адвокатом Росії”. Це не випадково, тому що багато кіпрських впливових людей причетні до “сірих схем” з нерухомістю, які проводили тут російські бізнесмени. Плюс ще відмивання грошей через кіпрські банки, плюс відмивання грошей через кіпрські компанії. Через них проходило та проходить відмивання грошей російських спецслужб, російських кримінальних груп, російських олігархів. Кіпріоти люди добрі, добрі, але вони трошки не те що не гидливі, але вони якось не замислюються про те, що, беручи участь у таких схемах, у такій роботі, допомагаючи олігархам, бандитам та чекістам відмивати гроші вони стають залежними від них, їх просто беруть на гачок.

    Але ж є особи, які намагаються цьому протистояти? Архієпископ Хризостом, предстоятель Кіпрської Церкви своїми рішеннями та опором тому тиску, який на нього чиниться після рішення про визнання Православної Церкви України, показує, що він намагається з цим боротися.

    Він намагається боротися і честь йому та хвала, довгих років та здоров’я. Але йому дуже важко. Дуже важко, повірте. Я скажу деякі слова, в які багато хто може не повірити. Кіпрська Православна Церква поділена на дві частини. Одна – відверто повністю проросійська. Друга – прокіпрська, прозахідна. Це умовні назви. Але наскільки я знаю, гроші беруть і ті, й інші. І навіть прокіпрські священнослужителі, які зараз підтримують архієпископа. Тому невідомо, що може статися за місяць, за рік. Може приїде якийсь непомітний монах із Москви з зробить якусь пропозицію комусь. Ми ж люди слабкі, не можемо відмовитись, коли нам роблять дуже щедрі пропозиції.

    Наскільки сам архієпископ Хризостом користується підтримкою серед населення?

    Він дуже шанована людина. Він користується великою, колосальною підтримкою. Це його основний ресурс, на який він спирається. Це саме підтримка широкого загалу населення. Є ті, хто його не підтримує і критикує. Якщо чесно, я не розумію, за що. Мені починають пояснювати – не розумію. Я не християнин, я не православний, у церковні справи не занурений. Відсотків 80 населення, за моїми оцінками, набагато більше ніж половина підтримують. І він це знає, це відчуває.

    Архієпископ Кіпрський Хризостом ІІ. Світлина з відкритих джерел

    А ця російськомовна група, як вона ставиться до архієпископа Хризостома?

    Вкрай негативно, вороже. Ця група, переважна більшість пропутинців – це ударна група Російської православної Церкви, за допомоги якої намагається вплинути на внутрішні справи Кіпрської православної Церкви. Тут вже побудовали кілька російських церков, зокрема у районі Нікосії. У Лімасолі вже збудували російську православну церкву, вона називається храм святителя Миколая Чудотворця.

    Хочу уточнити: чи цей храм має статус як РПЦ чи статус як Кіпрської Церкви?

    РПЦ. Цей шматок землі давно Кіпрська православна Церква передала у володіння РПЦ. Гундяєв (Московський патріарх Кіріл – ред.) приїжджав на Кіпр і був присутній на церемонії передачі цієї ділянки землі у володіння РПЦ. Потім там розпочалося будівництво російської церкви.

    Дуже багато уваги приділяється Лімассольській парафії.

    Після того, як цю ділянку землі передали РПЦ, було ухвалене рішення збудувати там церкву святителя Миколая Чудотворця. Було створено фонд. Знаєте, хто створив фонд? Валєрій Гусєв, колишній працівник російського посольства у Нікосії. Навчався в МГІМО (Московський державний інститут міжнародних відносин – ред.) разом із Лавровим (Сєргєєм Лавровим, міністром закордонних справ РФ – ред.). За деякими даними, він є кадровим офіцером російських спецслужб. Він заснував фонд будівництва храму святителя Миколая Чудотворця в Лімассолі та співголовою опікунської ради цього фонду є Сєргєй Наришкін, голова Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Другий співголова – це митрополит Антоній (Сєврюк), голова управління із закордонних установ РПЦ. Він займається всіма закордонними парафіями РПЦ. Ці дві особи – співголови опікунської ради фонду з будівництва цього храму.

    Храм російськомовної Лімассольської парафії свт. Миколая на Кіпрі. Фото: громада РПЦ

    Дуже цікаві люди відзначились у цьому фонді. Наприклад, є такий пан, банкір Міхаіл Кузовльов. Він дав багато грошей для будівництва цієї церкви. За численними свідченнями в інтернеті, можна впевнено сказати, що він є генералом ФСБ. Але живе на Кіпрі, він громадянин Кіпру, має великий будинок у Лімассолі.

    Повинен сказати, що мені мій адвокат рекомендує завжди, коли я даю інтерв’ю, використовувати слова “нібито”, “можливо”, “за моїми даними” або “за даними джерел”. У мене купа судів, на мене подали купу скарг. “Російська партія” на мене подала до суду за те, що я записував їхні розмови. Тому я часто вживатиму такі слова.

    Так ось, нібито Міхаіл Кузовльов є генералом ФСБ і, нібито, він дав гроші на будівництво цієї церкви. Сама церква є дуже цікавою – вона є центром, прикриттям для активності російських спецслужб на Кіпрі. Зокрема, у Лімассолі. У Лімассолі живе більшість російської діаспори на Кіпрі. Там іде вербування, там відбуваються зустрічі агентури зі своїми кураторами. У мене багато інформації, повірте мені, але якщо я зараз почну все це розповідати, вони зрозуміють, звідки я її отримую і джерела будуть засвічені.

    Настоятелем цієї парафії є ​​священник Російської православної Церкви Павєл (Поваляєв) Дуже цікава особистість. Він у 2014 році втік із України, коли почалася війна. За моїми даними, Служба безпеки України встановила, що він є агентом російських спецслужб. І він утік із Харкова, на мою думку. У тому ж 2014 році, здається, таємним указом президента Росії Путіна він отримав російське громадянство. І того ж року він був відправлений до Норвегії, в Осло. Там є російський приход і він там окормлював російськомовну паству. Приблизно в цей час в Осло в російському Посольстві працював дипломат на ім’я Дмітрій Линов. У 2015 році норвезька контррозвідка його затримала під час проведення розвідувальної спецоперації в центрі Осло. Його розкрили, він виявився офіцером Служби зовнішньої розвідки і був змушений покинути Норвегію. Чи його оголосили персоною нон грата, чи він сам покинув. Факт залишається фактом, що його прямо в центрі Осло норвезька контррозвідка затримала під час спецоперації.

    Він залишив Норвегію і в 2018 році він з’явився у нас на Кіпрі, в російському Посольстві в Нікосії, як другий, здається, секретар посольства Російської Федерації. Дмітрій Линов, офіцер Служби зовнішньої розвідки. Приблизно в той самий час Павєл Поваляєв отримує призначення до Лімассолу. Тобто його з Норвегії перевели до Лімассолу. За деякими непрямими ознаками можна визначити, що це було невипадково. І в Норвегії, в Осло, працювали в парі і тепер у Лімассолі вони спільно працюють.

    Як реагують місцеві, кіпрські журналісти, поліція, спецслужби на все, що відбувається в тому ж таки Лімассолі?

    Безтурботно, я сказав би. Багато кіпріотів отримують прибуток від російської присутності та від російського впливу. І вони самі беруть участь у різних схемах, у різних каламутних справах. Спецслужби… Я не чув про жодний арешт жодного офіцера російських спецслужб. Можливо, вони щось і роблять, але я не бачу, щоб вони були зацікавлені, принаймні, у контролі їхньої активності. Поліція нічого не може зробити, вона не має повноважень. Більшість кіпріотів – вони симпатизанти Росії. Вони із симпатією ставляться до росіян. Справа в тому, що росіяни, які знаходяться тут, – це непрості люди, це люди з грошима. Це люди, які заробляють гроші у Росії. А ви знаєте, щоб у Росії заробляти гроші, це потрібно бути або другом Путіна, або другом друга Путіна або мати зв’язки у ФСБ, поліції, прокуратурі. Або бути бандитом, мати зв’язки у кримінальних колах.

    У мене не було таких зв’язків, тому мене швидко розкуркулили. А ці люди змогли заробити гроші, приїхати сюди, купити нерухомість, вкласти гроші у банк. Кіпріоти дивляться на них – багаті люди, успішні люди, їздять на добрих машинах. Дружини у них ходять у діамантових комплектах, які стоять більше, ніж будинки, в яких вони живуть. І кіпріоти переповнюються повагою. І дивлячись на них усі думають, що вся Росія така. Вони гадають, що всі росіяни такі. Коли я їм розповідаю, що лише три чи чотири відсотки громадян Росії мають закордонні паспорти, а з них половина мають можливість виїжджати закордон – вони мені не вірять: “Як? Дивись, вони на “Бентлі” катаються”. Ці так, а решта 97% не знають, чим дітей нагодувати. Плюс дуже багато кіпріотів мають можливість заробляти на обслуговуванні цих людей, на обслуговуванні їхніх інтересів. Їм добре: приїхали багаті росіяни, привезли гроші і вони заробляють на них. Не було б їх, цих росіян, не було б так добре. Це логічно.

    Кіпр має свою проблему – тимчасово окупована північна частина острова. І був момент, що РПЦ непрямо, але через деякі неканонічні організації намагалася залізти таким чином на канонічну територію Кіпрської Церкви.

    Залізла. Як завжди: “нас тут нєт”, “ето нє ми”. Ви ж знаєте. Ця ситуація, яка розпочалася у 2019 році, триває досі. Ця парафія була заснована в 2013 році. У 2014 році вона отримала офіційну реєстрацію від турецької окупаційної влади на півночі. І ось у 2019-му її помітили. Не знаю, як вийшло, що її так довго не помічали. Був скандал. Газета “Філелефтерос” написала матеріал. Кіпрська православна Церква дуже обурилася. Хризостом був дуже розгніваний. Але коли “Філефтерос” видала свою статтю, вони не знали деякі деталі. Тому через деякий час я опублікував свою статтю, вона називається “Раскольнікі в погонах”. І після цієї статті скандал отримав розвиток, він розгорівся з новою силою і архієпископ вимагав скликання надзвичайної наради уряду. Почали думати, що робити. Висловили протест РПЦ. РПЦ, як завжди, каже “ето нє ми”, “нас тут нєт”. Офіційні представники російського Посольства виступили зі спростуванням. Вони сказала, що це не наша православна канонічна Церква. Справа в тому, що ця парафія офіційно зареєстрована на РПЦЗ (А) – Російська православна Церква за кордоном Агафангела (Пашковського). Сама по собі дуже цікава людина. Як виник цей приход на Кіпрі. Громадянин Росії Алєксєй Іванов приїхав на Північний Кіпр, купив там нерухомість, що вже є порушенням закону. Перед тим як приїхати на Кіпр, взагалі він був світською людиною, але пройшов прискорені курси священнослужителів у РПЦ. Я не стверджую, але, як я знаю, часто буває так, що коли когось із розвідників, шпигунів, російські спецслужби хочуть закинути під прикриттям священника чи ченця, вони якраз ці курси й проходять. Він також пройшов. Я нічого не стверджую. Нічого поганого у цьому немає. Правда?

    Демаркаційна лінія між Кіпром та невизнаним Північним Кіпром. Світлина: euobserver.com

    Він теж пройшов ці курси, приїхав на Кіпр, зібрав якусь громаду навколо себе, купив нерухомість та звернувся до Кіпрської православної Церкви з проханням зареєструвати православну парафію на окупованій частині Кіпру. Я впевнений, що він чудово розумів, що йому скажуть “ні”. Він прийшов і каже: “Давайте я вам російську православну парафію під вашою егідою устрою на окупованій частині”. Йому сказали: “Ні, ти що з глузду з’їхав?”. Відмовили. Тоді він поїхав до Одеси і його там Агафангел висвятив у сан. І він став, скажімо так, офіційно опікуватися паствою на Північному Кіпрі.

    Я знаю точно, що Павєл Поваляєв, який 2018 року приїхав сюди на Кіпр, їздив на окуповану частину Кіпру та зустрічався з Алєксєєм Івановим за дорученням Антонія (Сєврюка). Він приїжджав на Кіпр у 2018 році, саме тоді відбулася зміна настоятеля парафії. Тоді була інша людина. Його відправили до Москви, на підвищення до РПЦ. А цього Павла Поваляєва було вислано відразу після того, як Дмітрій Линов, шпигун, приїхав на Кіпр. Його теж перевели на Кіпр у Лімассол. І ось цей Антоній (Севрюк) теж приїхав на Кіпр і відправив Поваляєва на переговори із цим паном Івановим.

    Його не просили, щоб він перейшов під егіду РПЦ. Йому не казали: “Давай до нас, у нас добре”. Ні, йшлося про підготовку. Обговорювали підготовку та час, коли це зробити. Справа в тому, що цей Алєксєй Іванов багато разів їздив, принаймні двічі, їздив до Москви і вів переговори. Тобто він був готовий, він навіть сам просив, щоб він міг перейти до РПЦ офіційно. Але його весь час стримували: “Чекай, ще не час. Ми не знаємо, як відреагує Кіпрська православна Церква. Можливо скандал. Ти поки що працюй, ми знаємо, що ти наша людина”. Він вів переговори з Антонієм (Сєврюком). Ще одне прізвище я назвати не можу, бо моє джерело може постраждати.

    Я маю інформацію від очевидця, який стверджує, що він чув розмову Антонія (Сєврюка) з людиною під ім’ям Алєксандр Бориславскій.

    Чули про такого.

    Він зараз, дякувати Богові, у “Миротворець” потрапив. Я дуже пишаюся тим, що я теж приклав до цього руку і такі мерзотники повинні туди автоматично потрапляти.

    Алєксандр Бориславскій Світлина: cyprus-daily.news

    Той уривок, який мені передали, там явно сказано, що Антоній (Сєврюк) говорив із Бориславскім, що РПЦ зацікавлена ​​у присутності на Північному Кіпрі, зацікавлена ​​у створенні парафії під егідою РПЦ. Але зараз створювати все заново немає сенсу. “Там уже є парафія, яку і так ми контролюємо, але нам потрібно офіційно її перевести під наш прапор”, – так він висловився. І він каже: “Поки що немає політичного рішення. Поки що ще не прийнято рішення про те, щоб перевести цю парафію відкрито в РПЦ”.

    А потім був скандал. Поки що вони не перевели. Я думаю, цей скандал сильно вплинув на це рішення. Але після того, як Кіпрська православна Церква визнала автокефалію Української Православної Церкви (ПЦУ – ред.), російська агентура задіяла всі свої резерви, всі сили. Мобілізувала всю свою агентуру, щоб змусити Хризостома скасувати рішення, щоб Кіпрська Церква не визнавала Українську (ПЦУ – ред.). Дуже велику роль у цьому відіграв Бориславскій. Я його називаю “православним іділовцем”. Скажена людина, абсолютно. Якщо таким людям дати владу… ІДІЛ убиває людей, таліби вбивають людей із релігійних причин. Це теж екстреміст релігійний. Він теж убивав би людей, я в цьому не сумніваюся. Крім того, що він збуджував ненависть російськомовних жителів проти Хризостома, проти Кіпрської православної Церкви, він був одним із організаторів мітингу-протесту в Нікосії, який російська агентура планувала провести у день проведення Синоду. Хризостом був змушений скликати надзвичайний Синод Кіпрської православної Церкви, щоби придушити бунт проросійських єрархів усередині своєї Церкви. На його честь треба сказати, що він свою позицію відстояв і з честю витримав цей бій. Але все одно йому було дуже важко і зараз йому важко. І ось Бориславскій планував організувати мітинг на підтримку Ісаї, проросійського єпископа Тамасоського та Оренійського. Ісая навчався в Москві, чудово говорить російською. Навчався у духовній семінарії. Дружить із головою ОВСЦ Іларіоном (Алфєєвим). З Антонієм (Сєврюком) теж товаришує. Коли Сєврюк приїжджав на Кіпр, вони весь час разом проводили.

    Митрополит Тамасоський Ісая. Світлина: orthodoxtimes.com

    Цей Ісая очолив цей бунт, там був ще єпископ Кіккський Нікіфор теж повністю проросійський, який також має дуже великий вплив у Кіпрській православній Церкві. Бориславскій збирав російських парафіян церкви святителя Миколая. У нього були списки людей, яких він збирався привезти до Нікосії та мітингувати, плакати малювали. Дуже багато кіпріотів вони рекрутували для цієї акції. Тому що багато кіпріотів одружені з російськими жінками, хтось працює в російській компанії, хтось із симпатією ставитися до Росії, хтось не любить Хризостома, комусь Ісая подобається. У мене точної інформації немає, але такі чутки були, що Ісая теж збирався своїх людей надіслати на цей мітинг. Але за кілька днів до Синоду кіпрська влада ввела обмеження на мітинги через коронавірус. Мені дуже хочеться вірити, що вони це зробили тому, що вони знали, що буде цей мітинг, щоб запобігти. Але може бути справді через пандемію.

    Цей Бориславскій багато писав про мене гидоти. Називав мене “агентом Держдепу”, “агентом ізраїльських спецслужб”, “агентом американських спецслужб”. Звинувачував мене в тому, що я займаюся контрабандою зброї, контрабандою продуктів харчування до Сирії. Але найголовніший мій недолік, мій “гріх перед Всевишнім”, те, що я єврей. Він дуже на це напирав. Але нарешті я зібрав інформацію про нього. Опублікував у себе і це дуже допомогло “Миротворцю” його включити до своєї бази.

    Ситуація з впливом росіян на Кіпрі більш-менш зрозуміла. При всьому цьому Кіпр є частиною Євросоюзу. Це “осине гніздо”, як воно може вплинути на всю євроструктуру?

    Воно вже впливає. Головна мета – внести розлад у Євросоюз, у єдність європейських держав для того, щоб поодинці було легше розправитися з кожною державою окремо. Хоч у Росії і кажуть, що “санкції корисні”, але при цьому щоразу, коли їм нові “корисні санкції” вводять в одне місце, вони дуже голосно пищать і обурюються. Санкції просто гублять Росію, гублять економіку. Тому внести розлад, мати свою підконтрольну державу, як Кіпр, це просто безцінно. Щоб запровадити санкції, потрібне консолідоване рішення всіх членів ЄС. А якщо Кіпр стане і скаже “я не хочу, я вважаю, що це шкідливо для економіки Євросоюзу”? Все санкції не вводяться. Тому в Кремлі, на Луб’янці, я вважаю, дуже старанно працюють. Уся агентура впливу Росії у Європі працює над розвалом Євросоюзу. Вони мають конкретну мету – це зняття санкцій, це внести розлад, внести роздрай, хаос, посіяти недовіри громадян Кіпру та Євросоюзу до демократичних інститутів.

    Тут триває масована пропаганда. Російські ЗМІ тут є на Кіпрі. Кіпрські громадяни ними володіють, але це росіяни, які набули кіпрського громадянства. І вони підконтрольні Посольству. Вони транслюють російську пропаганду. Останнім часом намагаються навіяти громадянам Кіпру, що останніми роками недемократичні режими показали більшу стійкість, більшу ефективність у боротьбі з пандемією, з різними викликами: “Китай, наприклад, це ж не демократична країна, комуністична. Дивіться, як вони з коронавірусом впоралися. Вони навіть шпиталь за тиждень збудували. А у нас місяцями не можуть 10 ліжок поставити”.

    Ось так потихеньку вливають у свідомість кіпріотів, що демократія – це не добре: “А ось Китай чи, наприклад, Росія… Путін сказав і всі побігли зробили. А тут у нас місяцями одне й те саме питання обговорюється і вирішити не можуть”. Я це бачу, відчуваю, помічаю, фіксую, іноді пишу, коли є матеріал. Плюс Кіпр у такому місці – східне Середземномор’я. Поруч Сирія, Ізраїль, Єгипет, газові родовища, Туреччина. І мати уряд чи президента, підконтрольного Москві, це просто безцінно для Кремля. Російська агентура, Посольство, Російський культурний центр працюють не покладаючи рук.

    Наскільки російські партії є широко представленими, і чи є шанси, що згодом вони потраплять до парламенту? І, відповідно, контролюватиме виконавчу владу.

    Це перший досвід російської агентури отримати доступ до парламенту Кіпру під прикриттям політичних партій. 2017 року вони створили Російську партію з метою участі у парламентських виборах 2021 року. У травні цього року були парламентські вибори, вони планували у них брати участь. Але завдяки статтям Дмітрія Хмєльніцкого і моїм трошки і скандалу, який нам вдалося роздмухати навколо цієї партії, ця партія не пішла на вибори, вона просто померла. Але це не говорить про те, що російська агентура відмовилася від подальших спроб цим шляхом запровадити свою агентуру.

    Вони й так мають агентуру в парламенті. Це комуністична партія: старі, ще совєтські агенти. Вони виступають за вихід із Євросоюзу. Вони виступають за зняття санкцій із Росії. Вони виступають за визнання Криму російським. Просто тавра ніде ставити на людях. Годуються із Москви, зрозуміло, через різні фонди та громадські організації. За моїми даними, зараз готується другий етап подібної операції – створення партії російськими емігрантами, росіянами, які мають кіпрське громадянство. Вони зараз зареєстрували ще одну партію. Я відчуваю, що на мене чекає ще один етап роботи з цією темою. Ну нічого, попрацюємо.

    Найсвіжіше

    Популярне